105. Договір перевезення пасажирів і багажу.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (від­правником) вантаж до пункту призначення та видати його осо­бі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а від­правник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу вста­новлену плату.

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також доставити ба­гаж до пункту призначення та видати його особі, яка має пра­во на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу — також за його провезення.

Характеристика договорів перевезення вантажів і пасажирів

1 Предметом цих договорів є перевезення вантажу, пасажи­рів, їх багажу та пошти.

Вантажем вважаються матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цьо­го вантажному рухомому складі. При цьому пошта та запаси, призначені для споживання під час перевезення, до вантажу не належать.

Пасажиром є фізична особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним.

Багажем вважаються речі, вантаж, упаковані для відправлен­ня транспортом, які перевозяться окремо від пасажира; руїною поклажею є упаковані для перевезення речі, що перевозяться пасажиром.

Поштою є кореспонденція та інші предмети, що відправля­ються поштовою адміністрацією та призначені для неї.

2. Сторонами договору перевезення вантажів є відправник і перевізник вантажу. Крім того, у відносинах перевезення ван­тажу бере участь І його одержувач, не виступаючи, щоправда, стороною договору перевезення. Відносини одержувача з від­правником та перевізником визначаються товарно-транспор­тною накладною (при перевезенні вантажів автомобільним транспортом), накладною та квитанцією (при річкових переве­зеннях), коносаментом (при морських перевезеннях), наклад­ною (при перевезенні вантажів залізницею).

Сторонами договору перевезення пасажирів та їх багажу виступають перевізник і пасажир (група пасажирів).

Стаття 6 Закону України від 10 листопада 1994 р. «Про тран­спорт» встановлює положення про те, шо перевезення пасажи­рів, вантажів, багажу та пошти здійснюються відповідними під­приємствами та організаціями, якщо це передбачено їх статута­ми, на загальному рівні обмежуючи тим самим участь фізичних осіб у відповідних договорах як перевізників. Натомість І К і ЦК не містять заборони фізичній особі бути перевізником. ГК,

містячи у ст. 306 положення про те, шо перевезення вантажів є господарською діяльністю, опосередковано зобов'язує фізичну особу, що бажає стати перевізником, набути статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Вантаж, пасажир та його багаж повинні бути доставлені перевізником до пункту призначення. Пунктом призначення с місце, що зазначене в документі, який підтверджує укладання договору перевезення, у якому закінчується перевезення ванта­жу, пасажиру та багажу.

Перевізник зобов'язується вчасно доставити ввірений йо­му відправником вантаж або перевезти пасажира та його багаж,а також видати одержувачеві та пасажиру вантаж та, відповідно,багаж.

Згідно зі ст. 919 ЦК перевізник зобов'язаний доставити ван­таж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами 1.1 правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків — у розумний строк. За змістом ст. 307 ГК строк, у разі відсутності відповідних вказі­вок в законодавстві, повинен зазначатися в договорі, тобто є істотною умовою договору перевезення вантажу, шо виключає можливість укладення безстрокового договору перевезення вантажу.

Перевізник зобов'язаний повідомити одержувача про при­буття вантажу на його адресу. Одержувач зобов'язаний прийня­ти вантаж, який прибув. Він має право відмовитися від прий­няття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде вста­новлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним приз­наченням.

5. Відправник (пасажир) зобов'язаний оплатити послуги з перевезення. Відповідні розрахунки формуються за угодою сто­рін, за винятком випадків встановлення державою регульованих тарифів.