116. Договір доручення.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якою представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені нього суб'єкта і за його рахунок.

Характеристика агентського договору (договору доручення)

1. Сферою застосування агентських договорів є виключно господарська (підприємницька) діяльність. На це насамперед вказує те, що агентською діяльністю за визначенням є підприємницька діяльність, що в свою чергу зумовлює наявність пев­ного статусу у суб'єктів, що надають відповідні послуги. Крім того, клієнти агента мають статус суб'єктів господарювання та здійснюють господарську діяльність, в процесі і з приводу якої користуються послугами агента.

2. Комерційний агент надає суб'єкту, якого він представ­ляє, послуги в укладенні угод чи сприяє їх укладенню. В цьо­му разі в обов'язки агента можуть входити як безпосереднє ук­ладення угоди в інтересах довірителя на умовах, що вказані в агентському договорі, так і пошук можливих партнерів в ши­рокому розумінні (організація промо-акцій та ін.), що охоп­люється категорією «сприяння». Ко­мерційний агент не гарантує суб'єкту, якого він представляє, виконання третіми особами зобов'язань за угодами, укладени­ми за його посередництва, якщо інше не передбачено агент­ським договором.

Агентський договір є різновидом ширшого за предметом до­говору доручення. Предметом агентського договору є надання агентом послуг із укладення угод або сприяння в такому укла­денні. Предметом договору доручення є вчинення повіреним відповідних «юридичних дій»— вчинення будь-яких дій, що регулюються і не суперечать відповідним право­вим нормам. Тобто предмет договору доручення не вичерпуєть­ся укладенням повіреним угод, а може включати, наприклад, представництво перед третіми особами (в тому числі представ­ництво в судових та інших органах держави) або вчинення ін­ших лій, не заборонених законодавством. Крім того, договір до­ручення, на відміну віл агентського договору, не обов'язково укладається в сфері і з приводу здійснення господарської (під­приємницької) діяльності.

3. Сторонами агентського договору є комерційний агент і суб'єкт, інтереси якого він представляє (клієнт).

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, за­снованим на агентському договорі, здійснює комерційне посе­редництво. Наявність статусу суб'єкта господарської (підприєм­ницької) діяльності у агента зумовлена визнанням агентської діяльності підприємницькою (ч. 1 ст. 295 ГК).

Прямих вимог щодо наявності у клієнта за агентським дого­вором статусу суб'єкта господарської (підприємницької) діяль­ності законодавство не містить. Проте вказівка у визначенні агентської діяльності на здійснення господарської діяльності, в процесі чи з приводу якої укладається агентський договір, свід­чить про необхідність мати статус суб'єктів господарської (під­приємницької) діяльності обома сторонами агентського догово­ру: як агентом, так і клієнтом.

4. Агентські відносини виникають у разі:

• надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;

• схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження. Така угода вважається схваленою клієнтом за умови, якщо він не відхилить перед третьою осо­бою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб'єк­том, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня її ук­ладення.

5. Агент надає послуги від імені клієнта. Згідно зі ст. 239 ЦК угода, вчинена представником, створює, змінює, припиняє ци­вільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Це озна­чає, що агент ніяких прав та обов"язків за угодами, які він ук­лав на виконання агентського договору, не набуває. Комерційний агент не може ук­ладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно се­бе особисто.

6. Агент надає послуги за рахунок клієнта. Це означає обов'язок клієнта забезпечити агента коштами, необхідними для виконання агентського договору, а також відшкодувати агенту фактичні витрати, яких він зазнав при виконанні агент­ського договору. Відповідно до агентського договору комерційний агент одер­жує агентську винагороду за посередницькі операції, що здій­снені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмі­рі, передбаченому договором.

7. Агентський договір укладається в письмовій формі і є консенсуальним. Він повинен визначати сферу, характер і по­рядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерцій­ному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сто­ронами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторо­нами. За змістом ч. З ст. 297 ГК агентським договором повин­на бути передбачена умова щодо території, в межах якої комер­ційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважа­ється, що агент діє в межах території України.