53. Черговість задоволення претензій кредиторів.

В основу розрахунків із кредиторами законодавством покладені такі начала:

- усі претензії кредиторів до ліквідованого підприємства задовольняються з майна цього підприємства(при цьому борги перед бюджетом задовольняються в першу чергу);

- усі претензій, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк;

- усі претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними;

- усі претензії, що не були визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк від дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не подадуть позови до суду про задоволення їхнії вимог, вважаються погашеними;

- вклади членів трудового колективу видаються останнім у грошовій формі або цінними паперами після задоволення претензій кредиторів;

- майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника.

При ліквідації господарських товариств, в першу чергу погашається заборгованість перед особами, які працюють на умовах найму, потім – перед бюджетом, а потім – перед іншими кредиторами, і тільки після погашення всіх заявлених претензій і вирішення усіх виниклих у процесі ліквідації спорів кошти, що залишилися, розподіляються між учасниками товариства.

54. Банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності: поняття, суб’єкти.

Банкрутство — визнана господарським судом неспромож­ність боржника відновити свою платоспроможність та задо­вольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Характеристика банкрутства

І. Банкрутство — це неспроможність боржника відновити свою платоспроможність.

Боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспро­можний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитора­ми, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Платоспроможністю в контек­сті інституту банкрутства є здатність боржника своєчасно здій­снювати розрахунки за своїми і ротовими зобов'язаннями, під якими в свою чергу розуміють зобов'язання боржника заплати-

ти кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-пра­вового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, Відновлення платоспроможності мо­же відбуватися, зокрема, шляхом санації боржника.

Неспроможність боржника відновити свою платоспро­можність повинна бути визнана господарським судом. Госпо­дарський суд насамперед доводить неплатоспроможність бор­жника — неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати гро­шові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі із заробіт­ної плати, а також виконати зобов'язання шодо сплати подат­ків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше, як через віднов­лення платоспроможності.

Банкрутством є неспроможність боржника задовольнити визнані господарським судом вимоги кредиторів. Кредитором може бути юридична або фізична особа, яка мас у встановлено­ му порядку підтверджені документами вимоги шодо грошових зобов'язань до боржника, шодо виплати заборгованості із заро­бітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). У процесі розгляду справи про банкрутство господарський суд на підставі аналізу поданих до­кументів визнає вимоги кредиторів до боржника, розмір яких повинен становити не менше 300 мінімальних розмірів заробіт­ ної плати.

Боржник визнається банкрутом, якшо відновлення його платоспроможності і задоволення визнаних судом вимог креди­торів можливе лише із застосуванням ліквідаційної процедури. Одним з етапів ліквідаційної процедури с реалізація майна бор­жника, за наслідками якої відбувається повний чи частковий розрахунок за визнаними судом вимогами кредиторів.