128. Фірмове найменування.

128

Чинне цивільне законодавство України поки що такого інституту не знає, він знаходиться в стадії становлення. Проте, назріла необхідність в розробці і прийнятті спеціального закону, який мав би своїм завданням охорону прав на фірмове найменування (фірму).

Немає значення, чи це буде окремий закон, чи це буде глава в новому Цивільному кодексі України.  В законі про охорону прав на фірмове найменування (фірму) має бути сформульоване його поняття. Це передусім будь-яка назва підприємства, установи чи організації, що має статус юридичної особи. Назва має бути чіткою, короткою, такою, що легко сприймається і запам'ятовується або, як кажуть) благозвучною.

Однією із необхідних умов такого фірмового найменування має бути відповідність назви характеру діяльності даної фірми. Ця вимога в законодавстві зарубіжних країн дістала назву принципу істинності фірми. Не може бути визнане найменуванням фірми, на-

приклад, назва <Дарунки ланів>, що продає одяг, вироблений із вовни овець.

 Ще однією правовою ознакою фірмового найменування має бути вимога щодо оригінальності найменування. Не може дістати правову охорону найменування, яке повторює уже використовуване або настільки схоже з ним, що його легко сплутати з іншим. Найменування фірми має чітко відрізнятись від інших подібних.

 Зараз спостерігається ситуація, коли багато різних підприємницьких структур, з різними напрямами своєї підприємницької діяльності, мають однакові найменування або дуже схожі між собою. Багато підприємців не знають про те, що фірмове наймену-

вання має бути захищено чинним законодавством, але за умови його державної реєстрації.

 Користування одним і тим же найменуванням різними підприємствами, організаціями, установами та іншими підприємницькими структурами може наносити помітні матеріальні і моральні збитки окремим користувачам одного і того ж найменування.

 Фірмове найменування має своїм призначенням індивідуалізацію даного підприємства, організації чи установи, передусім виокремлення її підприємницької чи будь-якої іншої діяльності. Така індивідуалізація необхідна для підкреслення, пропаганди якісних ознак діяльності, її збереження і розвитку та правової охорони фірмового найменування. Але мова йде про правову охорону фірмового найменування не як про самоціль, а про правову охорону назви фірми, яка носить це найменування, її ділової репутації, її престижу, авторитету. Ця ділова репутація досягається зусиллями цілого (великого чи малого) колективу, його розумінням потреб ринку, тобто передусім споживачів, умінням організувати підприємницьку діяльність, підприємливість своєї фірми. Все це спонукає користувача фірмового найменування оберігати свою назву, тобто престиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми йде двома шляхами. Перший - це заборона використовувати такі ж найменування іншими особами, тобто протидіяти неправомірному посяганню на престиж, ділову репутацію фірми.

 Другий шлях полягає в тому, що фірма для підтримки і розвитку своєї ділової репутації має постійно піклуватися про свій авторитет - розвивати виробництво на якісно вищій технічній основі, використовувати енергоекономічні технології, підвищувати постійно якість своєї продукції тощо. Використання фірмового найменування покладає на його користувача ряд важливих обов'язків щодо свого іміджу.

 Індивідуалізація підприємства, організації чи установи засобом фірмового найменування зумовлює необхідність надання правової охорони такому найменуванню. Без правової охорони користування фірмовим найменуванням втрачає будь-який смисл, практичний резон. Але надання правової охорони фірмовомунайменуванню з боку держави може мати місце лише за наявності певних умов для цього.

 Передусім, в майбутньому законі має бути чітко визначено, хто має право бути володарем фірмового найменування (фірми). Сам об'єкт правової охорони - фірмове найменування (фірма) - уже говорить за те. що суб'єктом може бути будь-яка юридична

особа, що має своє постійне місцезнаходження на території України. Чи може бути суб'єктом права на фірмове найменування (фірму) фізична особа? Питання небезспірне. Видається, що фірму може створити і фізична особа. Але ж носієм права на фірмове

найменування все ж буде не фізична особа, а фірма, створена нею.

При цьому не має значення кількість колективу цієї фірми. Він може складатися також з однієї особи-засновника. В такому разі суб'єктом права на фірмове найменування буде фірмач-засновник фізична особа.

 Чинність права на фірмове найменування (фірму) настає з дати державної реєстрації в Україні. Без такої реєстрації право на охорону фірмового найменування не настає.

 В законі про фірмове найменування має бути передбачена норма про право попереднього користування. Відповідно до неї фірма, яка користувалась найменуванням до його реєстрації іншою фірмою, зберігає право на його подальше використання. Право

попереднього користування стосується всіх об'єктів промислової власності, стосується воно і фірмового найменування.

 Право на фірмове найменування (фірму) полягає в тому, що юридична особа, яка ним користується і зареєструвала його в ус- тановленому порядку, має виключне право на його використання. Це означає також, що володар фірмового найменування має право забороняти іншим особам використовувати це ж саме фірмове

найменування.

 Проте, володарю фірмового найменування необхідно надати право передавати виключне право на його використання іншим особам шляхом видачі виключної або невиключної ліцензії. При цьому в ліцензійному договорі має бути обов'язкове застережен-

ня, що використання фірмового найменування ліцензіатом ні в який спосіб не введе споживача в оману стосовно якості та інших характеристик товару.

 Володар фірмового найменування повинен бути наділений правом використовувати його в будь-який спосіб, що не суперечить закону. Так, фірмове найменування може бути використано на товарах, його упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації, пов'язаній з його діяльністю. Безумовно, фірмове найменування може використовуватись також при демонстрації на виставках, ярмарках, що проводяться на території України.

 За міжнародною практикою фірмове найменування може також використовуватись володарем у товарних знаках, які належать цьому ж володарю.

 Проте, володар фірмового найменування за тією ж міжнародною практикою не може відчужувати його окремо від підприємства. Але це правило не поширюється на випадки реорганізації юридичної особи чи відчуження підприємства в цілому.

 Використання зареєстрованого на ім'я певної юридичної особи фірмового найменування іншими юридичними особами без дозволу володаря не повинно допускатись. Досягнута володарем фірмового найменування ділова репутація в умовах ринкової економіки має досить високу ціну. Вона здобута наполегливою пра цею колективу юридичної особи, в результаті якої досягнута висока якість товару, надання послуг, інші економічні досягнення. Цей труд винагороджується великим попитом товару, що виробляється підприємством під таким-то фірмовим найменуванням. Тому закон повинен надати володарю фірмового найменування право розпоряджатись своїм виключним правом на фірму на свій розсуд. Він, безумовно, повинен мати право передавати своє виключне

право на використання фірмового найменування іншим особам за певну винагороду. Фірмове найменування має приносити своєму володарю прибуток також шляхом здачі його в своєрідний найом.

Проте в законі мають бути чітко визначені підстави припинення чинності виключного права на фірмове найменування. Передусім, чинність права на фірмове найменування має припинятись у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, відмовою від даного фірмового найменування. Закон може визначити й інші підстави.

 В законі має бути встановлена цивільно-правова відповідальність заворушення виключного права на використання фірмового найменування. Юридична особа, яка неправомірно використала чуже фірмове найменування (фірму), має бути зобов'язана

припинити його використання і відшкодувати потерпілому заподіяні збитки в повному обсязі.