95. Концесійний договір.

Концесією вважається надання з метою задоволення громад­ських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи ор­ганом місцевого самоврядування на підставі концесійного дого­вору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створен­ня (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єк­том підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зо­бов'язань щодо створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

Характеристика концесії

Метою концесії є задоволення громадських потреб. Це означає, що в разі концесійної діяльності досягається соці­альний ефект, розрахований на задоволення інтересів порів­няно великої наперед невизначеної кількості осіб. На це вка­зує, зокрема закріплення у ст. З Закону України від 16 лип­ня 1999 р. «Про концесії» переліку сфер господарської діяль­ності, в яких можливе застосування концесії: водопостачан­ня, відведення та очищення стічних вод; надання послуг міським громадським транспортом; збирання та утилізація сміття; надання послуг, пов'язаних з постачанням спожива­чам тепла; будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд тощо.

Сторонами концесійних відносин є концесієдавець і кон­цесіонер.

Концесієдавцем є уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Концесіонерами можуть бути юридичні особи та фізичні особи — суб'єкти підприєм­ницької діяльності. Щодо деяких об'єктів концесії концесіоне­ром може бути виключно юридична особа (див. Закон України від 14 грудня 1999 р. «Про концесії на будівництво та експлуа­тацію автомобільних доріг»).

Відповідно до умов концесії концесіедавець надає конце­сіонеру права, а останній відповідно бере на себе зобов'язання на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії. В концесію передається право на створення (будівництво або добудову) майна (об'єкта концесії) і на по­дальше його використання (управління, експлуатацію) концесі­онером з метою отримання прибутку. Тобто концесія поєднує в собі ознаки підряду (наприклад, виконання на с ти риск робо­ти із будівництва доріг за завданням концесісдавця) та інститу- и» найму, оренди, фінансового лізингу (строкове, платне воло­діння і користування дорогою).

Концесія надається на визначений строк і оформлюється шляхом укладання відповідного договору. Згідно зі ст. 9 Закону «Про концесії» концесійний договір укладається на строк, виз­ начений у договорі, який має бути не менше 10 років та не біль­ше 50 років. Концесіонер має право на подовження строку дії концесійного договору у разі виконання його умов.

Концесія передбачає оплатне використання об'єкта кон­цесії. Концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно до умов концесійного договору незалежно від наслідків госпо­ дарської діяльності. З останнім безпосередньо пов'язана ше од­на ознака концесії — покладення майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику на концесіонера.

Концесійний договір повинен укладатися в письмовій формі. Він вважається укладеним з дня досягнення домовле­ності з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту дого­вору, тобто є консенсуальним.