5. Система управління персоналом організації

1. Система управління персоналом - система, у якій реалізуються усі функції управління персоналом. Вона включає підсистему загального і лінійного керівництва, а також ряд функціональних підсистем, що спеціалізуються на виконанні однорідних функцій.

2. Система управління персоналом включає наступні підсистеми:

-підсистема загального і лінійного керівництва, що здійснює управління організацією в цілому, управління окремими функціональними і виробничими підрозділами;

-підсистема планування і маркетингу, що виконує розробку кадрової політики і стратегії управління персоналом, аналіз кадрового потенціалу, аналіз ринку праці, організацію кадрового планування і прогнозування потреби в персоналі, організацію реклами,

-підсистема управління найманням і обліком персоналу. Здійснює організацію наймання персоналу, співбесіди, оцінки, добору, облік прийому, переміщень, заохочень і звільнення персоналу, професійну орієнтацію й організацію раціонального використання персоналу, управління зайнятістю, діловодство системи управління персоналом;

-підсистема управління трудовими стосунками. Проводить аналіз і регулювання групових і особистісних взаємин, відносин керівництва, управління виробничими конфліктами і стресами, соціально-психологічну діагностику, дотримання етичних норм взаємовідносин, управління взаємодією з профспілками;

-підсистема забезпечення нормальних умов праці. Виконує такі функції, як дотримання вимог психофізіології й ергономіки праці, дотримання вимог технічної естетики, охорони праці, воєнізованої охорони організації й окремих посадових осіб;

-підсистема управління розвитком персоналу. Здійснює навчання, перепідготовку і підвищення кваліфікації, адаптацію нових працівників, оцінку кандидатів на вакантну посаду, поточну періодичну оцінку кадрів, організацію раціоналізаторської і винахідницької діяльності, реалізацію ділової кар'єри і службово-професійного просування;

-підсистема управління мотивацією поведінки персоналу виконує наступні функції: управління мотивацією трудової поведінки, нормування і тарифікація трудового процесу, розробка систем оплати праці, розробка форм участі персоналу в прибутках, форм морального заохочення персоналу;

-підсистема управління соціальним розвитком. Здійснює організацію суспільного харчування, житло-побутове обслуговування, розвиток культури і фізичного виховання, забезпечення охорони здоров'я і відпочинку, забезпечення дитячими установами, організацію соціального страхування;

-підсистема розвитку організаційної структури управління;

-підсистема правового забезпечення;

-підсистема інформаційного забезпечення системи управління персоналом.

6.Особливості управління персоналом у фірмах сша і Японії

1. Система управління в американських фірмах характеризується розглядом персоналу як головного джерела підвищення ефективності виробництва, наданням йому певної автономії.

Підбор кадрів в американських фірмах здійснюється за такими критеріями, як освіта, практичний досвід роботи, психологічна сумісність, уміння працювати в колективі.

Американські менеджери традиційно орієнтовані на індивідуальні цінності і результати. Вся управлінська діяльність в американських компаніях базується на механізмі індивідуальної відповідальності, оцінці індивідуальних результатів.

Процес прийняття управлінських рішень здійснюється, як правило, окремими особами, що несуть персональну відповідальність за їхню реалізацію. Характерними умовами праці є:

-заміна жорстких переліків професій і посадових інструкцій більш широкими, прийнятними і зручними для працівників;

-зменшення обсягу роботи в центральних службах і скорочення адміністративного апарата;

-перехід на гнучкі форми оплати праці;

-об'єднання інженерів, вчених і виробничників у наскрізні колективи - проектно-цільові групи.

2. Специфіка управління персоналом у японських компаніях ґрунтується на наступних особливостях: довічний найм чи найм на тривалий термін; підвищення заробітної плати з вислугою років, участь працівників у профспілках, що створюються в рамках фірми, а не галузі.

Основні принципи японського типу управління:

• переплетення інтересів і сфер життєдіяльності фірми і працівників, висока залежність працівника від своєї фірми, надання йому значних гарантій і благ в обмін на відданість фірмі і готовність захищати її інтереси;

• пріоритет колективного початку, заохочення трудової кооперації усередині фірми, у рамках невеликих груп;

• атмосфера рівності між працівниками незалежно від займаних посад;

• підтримка балансу впливу й інтересів трьох основних сил, що забезпечують функціонування фірми: керуючих, інших працівників і інвесторів;

• довірчий-сімейний спосіб формування зв'язків між фірмами - діловими партнерами, у тому числі між постачальниками і покупцями продукції.