5. Система календарно-планових розрахунків і нормативів руху виробництва

Календарно-планові розрахунки (КПР) і нормативи (КПН) руху виробництва забезпечують регламентацію роботи кожної окремо й у комплексі всіх ланок виробничого процесу підприємства. Вони служать базою для формування виробничих програм по всіх основних підрозділах. КПР характерні для одиничного виготовлення виробів, визначаються по кожному виробу, що запускається знову у виробництво. КПН властиві серійному і масовому типу виробництва, є стабільними.

КПР і КПН забезпечують раціональний порядок руху предметів праці, погоджують роботу кожного цеху, ділянки і робочого місця, сприяють ритмічному ходу виробництва і тим самим підвищенню економічної ефективності роботи підприємства і його цехів, а саме:

• підвищенню продуктивності праці;

• зниженню собівартості виробів;

• підтримці на встановленому рівні незавершеного виробництва;

• прискоренню оборотності оборотних коштів і т, д.

В одиничному виробництві до КПР відносяться:

• тривалість виробничого циклу виготовлення виробу;

• календарні випередження в роботі цехів по виготовленню виробу;

• цикловий по виробу і зведений графіки виконання замовлень;

• завантаження устаткування і виробничих площ.

Для серійного виробництва характерні КПН:

• розміри партії деталей;

• періодичність їх виготовлення;

• тривалість виробничих циклів обробки партії деталей;

• розміри заділів деталей.

У масовому виробництві до КПН відносяться:

-такти потокових ліній;

-графіки режиму їх роботи;

-внутрілінійні заділи (технологічний, транспортний, оборотний, страховий);

-міжлінійні заділи (оборотний і страховий).

Для розрахунку КПН застосовуються наступні методи:

- статистичні, використовувані при визначенні норм міжопераційного часу, часу виконання контрольних операцій, розміру заділів (запасів);

-аналітичні - для розрахунку розмірів ритмів, тривалості виробничих циклів і випереджень запуску-випуску партій деталей, оборотних заділів;

- економіко-математичні - для розрахунку розмірів партій деталей, ритмів на багатопредметних потокових лініях і ін.

6. Оперативне управління виробництвом: сутність, зміст

Оперативне управління виробництвам характеризується прийняттям управлінським персоналом рішень у виробничій ситуації, яка реально складається чи склалася. У цих умовах розроблені планові завдання чи рішення керівників виробничих підрозділів повинні забезпечити строгий і чіткий у часі порядок виконання запланованих робіт. Цьому відповідає розробка оперативно-календарних планів (графіків запуску-випуску деталей) і змінно-добових завдань на рівні цехів, ділянок і робочих місць.

На міжцеховому рівні оперативне управління здійснюється для рішення принципових питань зняття, заміни запущених у виробництво виробів, включення в програму випуску нових виробів, забезпечення зовнішніх постачань комплектуючих виробів, використання внутрішніх ресурсів.

У сучасних умовах повсякденно виконувані управлінським персоналом функції по оперативному обліку, контролю й аналізу ходу виробництва є основою для вироблення варіантів регулюючих впливів на хід виробництва Звідси, оперативне управління виробництвом здійснюється на основі безупинного спостереження за ходом виробництва, здійснюючи цілеспрямований вплив на колективи цехів, ділянок, робочих для забезпечення виконання затверджених виробничих програм.

Це досягається:

• строгим розподілом робіт на короткі періоди часу в цехах, на виробничих ділянках - у подетальному і вузловому розрізах, для робочих місць - у подетально-поопераційному виді;

• чіткою організацією збору й обробки інформації про хід виробництва;

• комплексним використанням засобів обчислювальної техніки для підготовки варіантів управлінських рішень;

• повсякденним аналізом і володінням з боку управлінського персоналу виробничою ситуацією в кожній ланці підприємства;

• своєчасним прийняттям рішень і організацією роботи з попередження порушень у ході виробництва або для швидкого його відновлення у випадку відхилення від запланованої траєкторії розвитку.