12. Основні функції і задачі диспетчерського апарата підприємства

Служба головного диспетчера виконує наступні функції:

• контролює хід виконання виробничої програми по основних видах виробів і вживає заходи для ліквідації відставання плану по заготівках і деталях;

• вживає заходів щодо попередження перебоїв у ході виробництва, які виникають у результаті порушень у роботі технологічного устаткування, несвоєчасного забезпечення інструментами, матеріалами, стежить за дотриманням норм заділів по технологічних переходах у цехах основного виробництва;

• здійснює облік і аналіз внутрізмінних простоїв устаткування.

Диспетчерський апарат цехових виробничих підрозділів контролює і регулює виготовлення продукції всієї номенклатури, закріпленої за підрозділом. За ним закріплюється виконання наступних функцій:

-зосередження всієї інформації про хід виробництва, що надходить від ділянок і служб цеху;

-одержання повідомлень від виробничих ділянок про неполадки і затримки, що заважають виконанню планових завдань;

-керівництво виконанням цехом добових завдань і оперативного графіка виготовлення деталей;

-спостереження за комплектним і своєчасним постачанням ділянок матеріалами й інструментом на підставі повідомлень ділянок і інших служб;

-видача оперативних розпоряджень і вказівок ділянкам і службам по усуненню затримок у виробництві і контроль виконання розпоряджень;

-регулювання відпустки ділянкам дефіцитних матеріалів і контроль надходження їх у цех;

-контроль роботи служб, що здійснюють підготовку виробництва, у частині своєчасного забезпечення основного виробництва усім необхідним для виконання ділянками поточних завдань;

-інформування керівництва цеху про неполадки, що вимагають їх безпосередні втручання;

-проведення систематичних диспетчерських нарад по питаннях виконання ділянками поточних завдань, складання диспетчерських рапортів про хід виконання добових завдань.

13. Система управління виробництвом та її інформаційне забезпечення

Система управління виробництвам являє собою сукупність взаємозалежних структурних елементів (інформації, технічних засобів її обробки, фахівців відділів по управлінню, зв'язків і стосунків між ними, що відповідають функцій, методів і процесів управління), які забезпечують при їх скоординованій взаємодії реалізацію виробничими підрозділами поставлених цілей.

Банк даних - комплекс, який включає спеціальні структури організації інформації, алгоритми, спеціальні мови, програмні і технічні засоби, які у сукупності забезпечують створення й експлуатацію системи нагромадження інформації, що надходить від декількох джерел, її відновлення, коректування і багатоаспектне використання в інтересах об'єктів управління підприємства, а також прямий зв'язок з користувачем для одержання відповідей на довільні, у тому числі незаплановані, запити.

База даних є сховищем спеціально організованих і логічно взаємозалежних інформаційних елементів. Вона складається із самих даних і їх опису, представляючи собою інформаційну модель керованого об'єкта.

Центральну роль у функціонуванні банку даних виконує система управління базами даних (СУБД), що видаляє, додає, заміняє старі записи на нові.

Бази даних створюються в банку даних підприємства для рішення задач управління виробництвом на міжцеховому рівні.

У цехах при створенні автоматизованої системи управління формуються відповідні бази даних, серед яких:

• технологічні процеси;

• поопераційно-трудові нормативи;

• планова інформація про номенклатуру, кількість, терміни, трудомісткості і вартості виробів, що випускаються цехом, календарно-планові нормативи руху виробництва;

• устаткування (паспортні дані, вартісні показники, графік ремонтів);

• персонал (робітники, службовці);

• довідники по операціях, деталям, устаткуванню, професіям;

• облікова інформація про хід виробництва;

• нормативна інформація для економічних розрахунків (вартість матеріалів, трудомісткість виготовлення деталей, основна і додаткова зарплата, цехові витрати).

База знань містить інформацію про накопичений практичний досвід фахівців з управління, що використовується при підготовці управлінських рішень і є необхідним компонентом експертних систем, що забезпечують розробку варіантів рішень в автоматизованому режимі.