3.Функції управління виробництвом: організація, нормування і планування виробничої діяльності

Функція організації управління - це сукупність прийомів і методів раціонального сполучення елементів і ланок керуючої системи і її взаємозв'язки з керованим об'єктом і іншими керуючими системами. Організація управління забезпечує створення найбільш сприятливих умов для досягнення поставлених цілей у встановлений період часу при мінімальних витратах виробничих ресурсів. Особливе значення функція організації здобуває у випадках, коли при виконанні прийнятих рішень дії окремих виконавців виходять за рамки нормативних актів, затверджених інструкцій, методик і вимагають оперативної організації роботи.

Функція нормування являє собою процес розробки науково обґрунтованих розрахункових величин, що встановлюють кількісну і якісну оцінку різних елементів, використовуваних у процесі виробництва. Функція впливає на поведінку об'єкта, чіткими і строгими нормами дисциплінує розробку і реалізацію виробничих завдань, забезпечуючи рівномірний і ритмічний хід виробництва, його високу ефективність.

Календарно-планові нормативи, які розраховуються в рамках цієї функції, (виробничі цикли, розміри партій, заділи деталей), є основою планування, визначають тривалість і порядок руху предметів праці в процесі виробництва.

Планування займає центральне місце серед усіх функцій управління виробництвом, тому що покликане строго регламентувати поведінку об'єкта в процесі реалізації поставлених перед ним цілей. Функція планування передбачає визначення конкретних задач кожному підрозділу на різні планові періоди і розробку виробничих програм.

Розроблені на основі календарно-планових нормативів рухи виробництва програми випуску деталей і виробів передбачають найбільш повне використання передової техніки і технології, виробничої потужності підприємства, матеріальних і моральних стимулів підвищення продуктивності праці. При плануванні виникає потреба перебування найбільш економічних, оптимальних рішень для реалізації поставлених цілей з мінімальними витратами. Для цього використовуються економіко-математичні методи й ЕОМ, за допомогою яких виробляються різні варіанти управлінських рішень.

4.Функції управління виробництвом: координація, мотивація, контроль і регулювання виробництва

Координація здійснюється з метою забезпечення погодженої і злагодженої роботи підрозділів, які беруть участь у процесі виконання планових завдань. Функція реалізується у формі регулярного й оперативного впливу на колективи людей, зайнятих у процесі виробництва з боку лінійних керівників і функціональних служб підприємства і цехів.

Функція мотивації впливає на колектив виробничого підрозділу у формі спонукальних мотивів до ефективної праці, суспільного впливу, колективних і індивідуальних заохочувальних заходів. Зазначені форми впливу активізують роботу органів управління, підвищують ефективність усієї системи управління виробництвом.

Контроль виявляється у формі впливу на колектив людей за допомогою виявлення, узагальнення, аналізу результатів виробничої діяльності кожного підрозділу і доведення їх до керівників-виробничників і служб управління з метою підготовки відповідних рішень. Регулювання є невід’ємним від функцій координації і контролю. У ході виробництва виникають різні порушення у виконанні розроблених програм через несприятливий вплив внутрішнього чи зовнішнього середовища. У процесі регулювання вплив на колектив людей здійснюється за допомогою вживання оперативних заходів по запобіганню чи по усуненню виявлених відхилень і перебоїв у ході виробництва.