2.3. Характер та життєва позиція

Під характером слід розуміти сукупність найбільш виражених психічних рис, що визначають індивідуальні дії і поведінку людини. Є вирішальним для поведінки людини.

Словом «характер» люди користуються у повсякденному житті для визначення сили воді, настирливості, твердості, різкості у стосунках з оточуючими.

З усього багатства рис характеру виділяють такі основні їх види:

• моральні риси характеру: чуйність, делікатність, уважність;

• вольові: рішучість, настирливість, твердість;

• емоційні: запальність, ніжність, пристрасність.

До позитивних якостей характеру відносять:

• моральну вихованість, яка виявляється у формах поведінки і спрямованості особистості, у гуманному ставленні до інших, у тактовності, делікатності, умінні жити і працювати в колективі;

• повноту, що свідчить про різнобічність прагнень і захоплень людини, різноманітність діяльності.;

• цільність (відсутність суперечливості в прагненнях і інтересах, єдність слова і діла);

• визначеність, виявляється у стабільності поведінки людини відповідно до переконань, що склалися у неї. Про таку людину можна наперед сказати, як вона поводитиме себе в тих чи інших умовах;

• силу, виявляється в енергії, з якою людина досягає поставленої мети. Люди сильного характеру долають труднощі і перепони;

• твердість, виявляється у послідовності дій і стійкості людини, у свідомому відстоюванні своїх поглядів і прийнятих рішень.

• урівноваженість (поведінка, яка дає змогу людині тримати себе в руках при складних обставинах).

Дослідження характеру показали наявність трьох факторів, що його формують:

• психофізіологічних спадкових особливостей,

• впливу навколишнього середовища

• самовиховання.

Внаслідок такого взаємного поєднання зазначених елементів у світі немає двох людей з однаковим характером.

Процес удосконалення характеру людини пов'язаний з виробленням у неї життєвої позиції, тобто стійкого усвідомленого ставлення до праці, суспільства, інших людей, до себе.

Розрізняють чотири типи життєвої позиції людини: соціальної активності, соціальної інертності, споживацького ставлення до життя і анти суспільну спрямованість.

Позиція соціальної активності характеризується такими рисами особистості людини, як почуття відповідальності, суспільного (колективного) обов'язку.

Позиція соціальної інертності характерна для людей, які сумлінно ставляться до своїх обов'язків, але поєднують це з слабким почуттям колективізму, відповідальності за загальну справу.

Споживацьке ставлення до життя. Для них характерно домінування власних інтересів над колективними і суспільними, егоїзм і бездуховність у повсякденному житті.

Антисуспільна спрямованість працівників рідко виявляється безпосередньо у процесі виробничо-господарської діяльності.

3. Форми взаємовідносин особистості з групою.

Важливою характеристикою особистості, без знання якої неможливе ефективне управління людьми, є також форма взаємовідносин особистості з групою — конформізм, тобто ступінь згоди з думкою групи.

Загальна «картина світу», загальні цілі, цінності і норми будь-якої соціальної групи в основному визначають думки і поведінку кожного члена цієї групи.

Згода індивіда з колективом ще не свідчить про природу цієї згоди і може означати дві принципово різні позиції: дійсне сприйняття колективних норм, згода з ними, тобто колективізм і маскування за сприйняттям цих норм байдужості, соціальної інертності.

Протилежний конформізму нонконформізм також може мати два варіанти:

• одна людина свідомо і принципово переконана у правоті своєї позиції, протиставляє себе колективу і перемагає. Наприклад, у колективі магазину є людина, яка переконана в неправильності поведінки інших працівників, які допускають порушення правил торгівлі.

• дійсне протиставлення особистості колективу, марнолюбство, надмірну зарозумілість та ін. Для впливу на таких людей необхідно наочно продемонструвати дійсні, а не уявні результати їхньої праці, рівень професійної підготовки їх.