5. Стадії і фактори вибору стратегії

1. Етапи процесу вибору стратегії

2. Фактори, що визначають вибір стратегії

3. Стратегічні альтернативи

1. Вибір стратегії - центральний момент стратегічного менеджменту. Процес вибору складається з наступних етапів:

• розробка - створюються стратегії, що дозволяють досягти поставлених цілей. Необхідно розробити можливо більше число альтернативних стратегій, залучаючи до роботи менеджерів середньої ланки;

• доведення - стратегії допрацьовуються до рівня адекватності цілям розвитку організації, формується загальна стратегія;

• аналіз і оцінка - аналізуються альтернативи в рамках обраної загальної стратегії й оцінюються за ступенем придатності для досягнення її головних цілей. Загальна стратегія наповняється конкретним змістом, розробляються часткові стратегії.

2. На вибір стратегії впливають численні фактори. Найважливіші з них:

• вид бізнесу й особливості галузі, у якій працює організація;

• стан зовнішнього оточення, його передбачуваність;

• характер цілей, що ставить перед собою організація; цінності, якими керуються при прийнятті рішень вищі менеджери;

• рівень ризику;

• внутрішня структура організації, її сильні і слабкі сторони;

• досвід реалізації минулих стратегій - дозволяє уникнути повторення минулих помилок, але обмежує вибір;

• фактор часу.

3. Багатофакторність вибору стратегії визначає необхідність розробки декількох стратегічних альтернатив, з яких здійснюється остаточний вибір. Стратегічні альтернативи - набір різних поодиноких стратегій, що дозволяють досягти стратегічні цілі організації в рамках обраної базової стратегії й обмежень на використання ресурсів.

6. Процес вибору стратегії фірми: основні види стратегій

1. Базові стратегії фірми

2. Матриця "можливостей по товарах/ринках"

1. Усе різноманіття стратегій, які використовують фірми, є різними модифікаціями декількох базових, кожна з який ефективна за певних умов і стані середовища. Виділяють чотири базові стратегії:

• обмежений ріст. Її обирає більшість фірм у сформованих галузях зі стабільною технологією. Цілі розвитку встановлюються "від досягнутого" і коректуються на умови, що змінюються. Найлегший, найбільш зручний і найменш ризикований спосіб дії;

• ріст. Найчастіше застосовується в галузях, що динамічно розвиваються зі швидко мінливою технологією. Характерне встановлення щорічного значного перевищення рівня розвитку над рівнем минулого року.

• скорочення (стратегія останнього засобу). Обирається організаціями рідше за все. Характерне встановлення цілей нижче рівня, досягнутого в попередньому періоді.

• комбінована стратегія. Являє собою будь-яке сполучення розглянутих вище альтернатив. Даної стратегії дотримують, як правило, великі організації, що функціонують у декількох галузях.

2. Існує декілька методичних підходів до планування стратегічних альтернатив і їх оцінці. Один з них можна представити за допомогою матриці "можливостей по товарах/ринках". Вироблені на основі матриці загальні стратегії підлягають надалі доведенню до повної адекватності цілям розвитку фірми. У матриці указуються всі продукти і ринки незалежно від того, існують вони чи тільки проектуються. Кожен квадрант матриці визначає загальну стратегію і її елементи.