3. Використання методу "сценаріїв майбутнього" у стратегічному менеджменті

1 Сутність методу

2. Загальні положення підходів до розробки сценаріїв

3. Алгоритм розробки "сценаріїв майбутнього"

4. Різновиди сценаріїв

1. Сценарій - це опис картини майбутнього, що складає з погоджених, логічно взаємопов'язаних подій і послідовності кроків, з визначеною імовірністю, що ведуть до прогнозованого кінцевого стану, тобто образу організації в майбутньому. Як правило, у сценаріях переважає якісний опис.

2. Існує кілька підходів до розробки сценаріїв, але усі вони припускають три загальних положення:

• вихідним пунктом завжди повинна бути точна оцінка дійсної стратегічної ситуації організації, що веде до розуміння динаміки факторів впливу;

• для факторів, що впливають з невизначеними тенденціями розвитку повинні бути виконані спеціальні прогнози і зроблені раціональні пропозиції експертів;

• повинно бути розроблене безліч альтернативних сценаріїв, що представляють собою певну логічну картину. Альтернативні сценарії не повинні містити протиріч.

3. Алгоритм розробки сценаріїв включає кілька етапів:

• установлення предмета дослідження і його структурування, визначення показників, що характеризують предмет;

• визначення суттєвих факторів (напрямок, сила дії), що впливають на предмет дослідження, їх структурування;

• визначення тенденцій розвитку, альтернатив розвитку для областей з неявною структурою факторів;

• розробка і вибір альтернативних сценаріїв майбутнього, перевірка відібраних варіантів на необхідну розмаїтість, стійкість, високий ступінь імовірності; ,

• інтерпретація обраних сценаріїв розвитку (прогноз розвитку), врахування можливих протидіючих подій;

• розробка остаточного варіанта сценарію з обліком усіх знову відкритих факторів, оцінка впливу відхилень від основної ідеї сценарію, оцінка можливих відхилень від первісного образа організації;

• перенос сценарію на практичну основу (формулювання стратегії розвитку, розробка системи планів).

4. Існує два типи сценаріїв. Перший тип містить опис послідовності кроків, що ведуть до прогнозованого стану організації, факторів і подій, що здійснюють вирішальний вплив на цей процес. Другий тип сценаріїв містить опис можливих наслідків для організації, якщо вона досягне прогнозованого образу.

4. Особливості аналізу зовнішнього середовища фірми в стратегічному менеджменті

1. Необхідність аналізу зовнішнього середовища

2. Основні фактори зовнішнього оточення

1. Аналіз зовнішнього середовища являє собою оцінку стану і перспектив розвитку найважливіших, з погляду організації, суб'єктів і факторів навколишнього середовища прямого і непрямого впливу. Аналіз зовнішнього середовища служить інструментом, за допомогою якого розроблювачі стратегії контролюють зовнішні стосовно організації фактори з метою передбачати потенційні погрози і можливості, що відкриваються. Аналіз середовища дозволяє організації вчасно спрогнозувати появу погроз і можливостей, розробити ситуаційні плани на випадок виникнення непередбачених обставин, розробити стратегію.

2. Погрози і можливості можуть виявлятися в семи сферах зовнішнього оточення, відповідно яких будується аналіз:

• макроекономічні фактори: темпи інфляції (дефляції), податкові ставки, міжнародний платіжний баланс своєї країни, рівень зайнятості населення, платоспроможність підприємств у галузі;

• правові (нормативні) фактори: угода з тарифів і торгівлі з різними країнами, протекціоністська митна політика держави, нормативні акти місцевих органів влади і центрального уряду, рівень розвитку правового регулювання економіки, відношення держави до антимонопольного законодавства, кредитна політика місцевої влади, обмеження на одержання позичок і наймання робочої сили;

• технологічні фактори: зміни в технології виробництва (особливо створення принципове нових технологій), у конструкційних матеріалах, застосуванні обчислювальної техніки для проектування нових товарів і послуг, зміни в технології збору, обробки і передачі інформації, у засобах зв'язку;

• фактори конкуренції: майбутні цілі конкурентів, їх поточна стратегія, сильні і слабкі сторони, перспективи розвитку в конкурентів і галузі в цілому;

• соціальні фактори: суспільні цінності, що змінюються, установки, стосунки, очікування;

• міжнародні фактори: політика урядів країн, що включає захист чи лібералізацію національного ринку, окремих галузей, змін валютного курсу.