7. Особливості методів колективного рішення проблем.

Існують дві основні форми прийняття рішень: групова та індивідуальна. Кожна з них має певні переваги та недоліки, тому однозначної думки немає.

Прийнято вважати, що групове ухвалення рішень виправдовує себе у ситуаціях, які виникають під час розв'язання складних, істотних проблем, так званих ситуаціях з багатьма невідомими. Вирішуючи прості, несуттєві, шаблонні проблеми процедурного характеру, застосовують, як правило, індивідуальні рішення.

Під час використання групового ухвалення рішень слід зважати на кількісний склад групи, її структуру, статус окремих її учасників, владні стосунки між ними та фізичне середовище, у якому працює група.

2. Метод номінальної групової техніки. Даний метод побудований на принципі обмежень міжособистісних комунікацій, тому всі члени групи, ті, що зібралися для ухвалення рішення, на початковому етапі викладають у письмовому виді свої пропозиції самостійно і незалежно від інших. Потім кожен учасник доповідає суть свого проекту; представлені варіанти розглядаються членами групи (без обговорення і критики) і після цього кожен член групи в письмовому виді представляє рангові оцінки розглянутих ідей.

3. Метод Дельфі часто використовують у випадках, коли збір групи неможливий. Більш того, відповідно до методики членам групи не дозволяється зустрічатися й обмінюватися думками з приводу розв'язуваної проблеми, забезпечується незалежність думок. Однак витрати часу на розробку рішень суттєво ростуть. Розробка здійснюється в наступній послідовності:

• членам групи пропонується відповісти на детально сформульований перелік питань по розглянутій проблемі;

• кожен учасник відповідає на питання незалежно й анонімно;

• результати відповідей збираються в центрі і на їх підставі складається інтегральний документ, що містить усі пропоновані варіанти рішень;

• кожен член групи одержує копію цього матеріалу;

• ознайомлення з пропозиціями інших учасників може змінити думку з приводу можливих варіантів рішення;

• попередні два кроки повторюються стільки разів, скільки необхідно для досягнення погодженого рішення.

4. Метод мозкової атаки (штурму). Суть методу полягає в наданні кожному учаснику групи права висловлювати будь-які різні ідеї з приводу варіантів рішення проблеми незалежно від їх обґрунтованості, здійснюваності і логічності. Чим більше різних пропозицій, тим краще.

З інформацією про характер проблеми учасники обговорення знайомляться заздалегідь. Усі пропозиції вислуховуються без критики й оцінки, а їх аналіз здійснюється спеціалістами після завершення процесу заслуховування варіантів на основі зроблених записів. У результаті формується список, у якому всі представлені пропозиції структуруються по визначених параметрах-обмеженнях, а також по їх результативності.

Тема 10. Управління персоналом

План

1Управління персоналом: сутність концепції, основні принципи.

2Методи управління персоналом.

3Управління професійною орієнтацією й адаптацією персоналу організації.

4Кадрове планування в організації.

5Система управління персоналом організації.

6Особливості управління персоналом у фірмах США і Японії.

7Управління персоналом і функції кадрових служб в організаціях.