1. Управління персоналом: сутність концепції, основні принципи

I. Управління персоналом - цілеспрямована діяльність керівного складу організації, а також керівників і фахівців підрозділів системи управління персоналом, що включає розробку концепції і стратегії кадрової політики і методів управління персоналом.

2. Концепція управління персоналом - система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення сутності, змісту, цілей, задач, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її реалізації в конкретній організації. Вона включає:

• розробку методології управління персоналом (розгляд сутності персоналу організації як об'єкта управління, процесу формування поведінки індивідів, відповідної цілям організації, методів і принципів управління персоналом),

• формування системи управління персоналом (формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних і горизонтальних зв'язків керівників і фахівців у процесі вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень);

• розробку технології управління персоналом (організація наймання, добору, прийому персоналу, його ділова оцінка, профорієнтація й адаптація, навчання, управління його діловою кар'єрою і службовопрофесійним просуванням, мотивація й організація праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення соціального розвитку організації, вивільнення персоналу, взаємодія з профспілками і службами зайнятості).

3. Принципи управління персоналом - правила, основні положення і норми, якими повинні керуватися керівники і фахівці в процесі управління персоналом. Основні принципи:

• науковість, демократичний централізм, плановість, єдність розпорядництва;

• сполучення єдиноначальності і колегіальності, централізації і децентралізації; лінійного, функціонального і цільового управління;

• контроль виконання рішень.

2. Методи управління персоналом

1. Адміністративні

2. Економічні методи

3. Соціально-психологічні методи

1. Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність трудової дисципліни, почуття обов’язку, прагнення людини трудитися у певній організації, культура трудової діяльності. В систему адміністративних методів входять:

• правові норми й акти (державні закони, укази, постанови, держстандарти, положення, інструкції), затверджувані державними органами для обов'язкового виконання.;

• методи організаційного впливу (регламентування, інструкції, організаційні схеми, нормування), що діють усередині організації.;

• розпорядницькі методи (накази, розпорядження), що використовуються в процесі оперативного управління.

2. За допомогою економічних методів здійснюється матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників. Вони засновані на використанні економічного механізму управління. Виділяють:

• методи, використовувані державними і регіональними органами управління (податкова система, кредитно - фінансовий механізм країни в цілому й у регіонах);

• методи, використовувані фірмою (економічні нормативи функціонування фірми, система матеріального заохочення працівників, система відповідальності за якість і ефективність роботи, участь у прибутках і капіталі).

3. Соціально-психологічні методи управління засновані на використанні моральних стимулів до праці і наданні впливу на особистість за допомогою психологічних прийомів з метою перетворення адміністративного завдання в усвідомлений обов’язок, внутрішню потребу людини. До складу методів входять:

• формування колективів, створення нормального психологічного клімату, творчої атмосфери;

• особистий приклад;

• умови, що орієнтують;

• участь працівників у управлінні;

• задоволення культурних і духовних потреб співробітників;

• установлення соціальних норм поведінки і соціальне стимулювання розвитку колективу;

• установлення моральних санкцій і заохочень;

• соціальна профілактика і соціальний захист.