9. Зміст оперативного обліку виробництва

Основною задачею оперативного обліку є одержання інформації про результати роботи виробничих цехів і їх підрозділів за певний період часу з метою її використання для контролю і регулювання поточного ходу виробництва. У синтезованому виді ця інформація використовується для цілей планування виробництва в кожнім з цехів на більш тривалі періоди часу.

Реалізація цієї задачі за умови своєчасності надходження, повноти і вірогідності інформації, що враховується, може бути здійснена шляхом створення комплексної автоматизованої системи оперативного обліку на підприємстві. Ця система повинна відповідати наступним вимогам:

• мати високу оперативність щодо збирання й обробки інформації;

•виключати дублювання в роботі кожної ланки системи;

•забезпечувати попередню обробку інформації в пунктах її збору для цілей використання результатів обробки на місцях її проведення;

• виключати передачу в ОЦ підприємства надлишкової інформації;

• забезпечувати можливість узагальнення отриманої інформації в необхідних розрізах;

• виключити чи звести до мінімуму ручну працю при заповненні первинної облікової документації;

• бути економічно ефективною в порівнянні з діючою системою оперативного обліку.

Передбачається наступний порядок реєстрації й обробки інформації в системі оперативного обліку:

• реєстрація первинної інформації, що характеризує стан виробництва у числовій формі;

• нагромадження і передача первинної інформації з місця її утворення в обчислювальний комплекс цеху;

• проведення розрахунків в обчислювальному комплексі цеху по алгоритмах, що визначають хід обробки інформації для цілей зведеного обліку і управління;

• передача підсумкової інформації в обчислювальний центр і відповідним службам підприємства.

10. Контроль і аналіз ходу виробництва в сучасній організації

Контроль за ходом виробництва має на меті виявлення відхилень від установлених планових завдань і календарних графіків виробництва, неполадок у роботі різних підрозділів і служб підприємства. Контроль повинний бути, по-перше, оперативним, по-друге - безупинним у всіх ланках основного виробничого процесу, починаючи від надходження в цехи сировини, матеріалів, кінчаючи здачею готової продукції на склади.

Склад і зміст робіт з контролю, періодичність його виконання розрізняються в залежності від типів виробництва:

• в одиничному виробництві об'єктами контролю є графіки оперативної підготовки виробництва і терміни виконання найважливіших робіт з окремих замовлень. Стан заділів контролюється для комплектів на замовлення, підготовка виробництва - по особливо важливих позиціях;

• у серійному виробництві контролюється номенклатура, кількість і терміни випуску складальних одиниць, провідних деталей, стан складських заділів заготівок, деталей, ступінь комплектної забезпеченості складальних робіт.;

• у масовому виробництві контролюються такт роботи потокових ліній і заділи на всіх стадіях виробничого процесу.

Основну роль у підготовці інформації, необхідної для прийняття й обґрунтування рішень по регулюванню ходу виробництва, відіграє аналіз, у процесі якого здійснюється всебічна оцінка функціонування об'єкта управління, аналізуються причини відхилень від запланованого рівня, виявляються виробничі резерви, визначаються можливі альтернативи управлінських рішень, використовуваних на етапі регулювання.

Оцінка функціонування виробничої системи проводиться за допомогою техніко-економічних показників, що відбивають ступінь ефективності використання окремих видів засобів, предметів праці і робочого часу. Розрізняють дві групи показників:

• показники, що характеризують кількість і якість продукції, що випускається (обсяг виробництва, рівень виконання планових завдань, питома вага продукції, прийнятої відділом технічного контролю з першого пред'явлення),

• показники, що свідчать про наявність і використання виробничих ресурсів (чисельність робітників, виробіток продукції на одного робітника, простої устаткування, коефіцієнт завантаження устаткування,).