7. Організація роботи з виконання виробничих програм і завдань

Під організацією роботи як функції управління виробництвом розуміється сукупність заходів, зв'язаних з регламентацією дій управлінського персоналу фірми по своєчасному і високоякісному матеріально-технічному забезпеченню роботи цехів, мобілізацією наявних ресурсів і резервів, а також їх перерозподілу для виконання програм.

Основна мета організації робіт полягає в забезпеченні запуску виробів у виробництво всіма необхідними матеріалами і наступному спостереженні за рухом деталей по ходу їх виготовлення. При цьому керуються схемою руху матеріальних потоків на підприємстві, що погоджує в просторі і часі передачу матеріалів, заготівок у кожний з цехів на підставі встановленого технологічного маршруту.

На міжцеховому рівні управління виробництвом конкретна організація роботи цехів націлена на:

-забезпечення цехів конструкторською і технологічною документацією;

-своєчасну видачу виробничих програм і завдань;

-забезпечення цехів сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, напівфабрикатами;

-організацію своєчасної подачі в цехи інструмента і пристосувань;

-забезпечення своєчасного ремонту устаткування відповідно до графіку планово-попереджувальних ремонтів, транспортного міжцехового обслуговування.

3. У процесі підготовки і проведення робіт необхідно керуватися інформацією:

-про хід виконання завдань виробничої програми основними цехами, інструментальними і ремонтно- механічними цехами, складами постачання;

-про повне завершення цехами запланованих робіт;

-про вжиті заходи по регулюванню і маневруванню резервами підприємства при відхиленнях від наміченого ходу робіт.

В цехах функція організації реалізується на виробничих ділянках майстром і планувальником, які повинні забезпечувати своєчасну підготовку й ефективне виконання робіт кожним робітником за принципом - коли, хто і як повинний їх виконати. Це досягається раціональною організацією обслуговування робочих місць (інструктажем, документацією, забезпеченням матеріалами, налагодженням, ремонтом і ін.). Варто так розподіляти роботу, щоб:

- не руйнувати неформальні групи, якщо вони не наносять збитку, щоб робітники могли спілкуватися, почували дух єдиної команди;

-створювати умови для соціальної активності працюючих;

- забезпечувати їм позитивний зворотний зв'язок з керівництвом;

-давати робітникам таку роботу, щоб вона жадала від них повної віддачі;

-розвивати в робітників творчі здібності;

-залучати робітників до формулювання цілей і вироблення рішень;

- заохочувати досягнуті результати.

8.Координація робіт з виконання виробничих програм і мотивація праці працюючих

Координація забезпечує узгодженість роботи різних виробничих і функціональних підрозділів підприємства в процесі виконання планових завдань. Ефективним засобом досягнення скоординованої роботи цехів є проведення нарад менеджерів, на яких здійснюється узгодження їх діяльності по обслуговуванню, матеріальному забезпеченню виробництва. Діяльність по координації на міжцеховому рівні включає:

• вживання заходів по забезпеченню рівномірного ходу виробництва й усуненню "вузьких місць" через неузгодженість у термінах постачання матеріалів, технологічного оснащення;

• координацію міжцехових передач деталей у встановлених кількостях, номенклатурі і термінах;

• спостереження за станом заділів деталей на складах підприємства;

• систематичний контроль за виготовленням найбільш складних складальних вузлів і агрегатів;

• координацію термінів виготовлення виробів відповідно до договірних зобов'язань.

Оперативна координація робіт складається з етапів:

-з'ясування причин відхилень від планових завдань;

-визначення складу додаткових робіт і виробничих завдань для їх виконання;

-визначення резервів, виділюваних підприємством для виконання цехами додаткових робіт;

-уточнення розподілу обов'язків і відповідальності між менеджерами на міжцеховому рівні управління, покликаним усувати виниклі відхилення в ході виробництва

Мотивація праці являє собою вплив на фактори результативності роботи менеджерів, фахівців і на основі її оцінки використання відповідних спонукальних мотивів.

Для підвищення ефективності виробництва повинна бути дана кількісна оцінка (оціночний показник) якості праці керівників.

Вихідною інформацією для розрахунку оціночного показника є:

-величини відхилень від оперативно-календарних планів випуску продукції;

-величини відхилень від нормативів незавершеного виробництва;

-частка провини керівника, фахівця у виниклих відхиленнях.