Тема 7. Операційний менеджмент

План

1. Управління розвитком виробництва в сучасних умовах.

2. Управління якістю продукції в сучасній фірмі.

3. Функції управління виробництвом: організація, нормування і планування виробничої діяльності.

4.Функції управління виробництвом: координація, мотивація, контроль і регулювання виробництва.

5. Система календарно-планових розрахунків і нормативів руху виробництва.

6. Оперативне управління виробництвом: сутність, зміст.

7.Організація роботи з виконання виробничих програм і завдань.

8. Координація робіт з виконання виробничих програм і мотивація праці працюючих.

9. Зміст оперативного обліку виробництва.

10. Контроль і аналіз ходу виробництва в сучасній організації.

11. Оперативне регулювання ходу виробництва.

12.Основні функції і задачі диспетчерського апарату підприємства.

13.Система управління виробництвом та її інформаційне забезпечення.

14. Організація автоматизованого управління виробництвом на сучасному підприємстві.

1. Управління розвитком виробництва в сучасних умовах

Управління розвитком виробництва - це вид діяльності по регулюванню процесу виробництва з метою підвищення його ефективності, росту продуктивності праці, поліпшення якості продукції. Основна мета менеджменту в управлінні виробництвом полягає в тому, щоб домогтися раціонального функціонування виробничих підрозділів через керівництво "зверху" шляхом створення адаптивних інформаційних систем, використання складного набору оптимізаційних моделей і кількісних методів, здатних швидко знайти і запропонувати варіант ліквідації незапланованого відхилення на будь-якому етапі виробничого циклу.

У рамках цілей, що розроблені для фірми в цілому, ставляться конкретні задачі, що можуть визначатися в такий спосіб:

• постійне впровадження у виробництво нових, більш досконалих виробів;

• систематичне скорочення усіх видів витрат на виробництво продукції;

• підвищення якісних і споживчих характеристик при зниженні цін на продукцію, що випускається;

• зниження витрат у всіх ланках виробничо-збутового циклу при постійному впровадженні в серійне виробництво нових виробів, розширенні номенклатури продукції, що випускається, і зміні її асортименту.

Сучасні ринкові умови зажадали створення більш простих і гнучких систем управління виробництвом, що повинні характеризуватися:

-наявністю невеликих підрозділів з меншим числом, але більш високим рівнем кваліфікації працівників;

-наявністю невеликого числа рівнів управління;

-створенням організаційних структур, заснованих на групах фахівців;

-складанням графіків і виробничих програм, орієнтованих на запити споживачів;

-наявністю на складах фірми мінімальних обсягів запасів;

-негайним реагуванням на зміни, які відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищі;

-наявністю гнучко переналагоджуваного устаткування;

-високою продуктивністю праці і низькими витратами;

-високою якістю продукції, що випускається, і орієнтацією на міцні зв'язки зі споживачами.

Принципи створення ефективних структур управління зводяться до наступного:

-орієнтація структурних підрозділів на товари, ринок, споживача, а не на виконання функцій;

-основу організаційної структури складають цільові групи фахівців чи команди, а не функції і відділи;

-орієнтація на мінімальне число рівнів управління і широку сферу контролю;

-відповідальність кожного працівника за кінцеві результати і можливість прояву ініціативи.