5. Психовалеологічні аспекти корекційної та рекреаційної роботи

в школі

Інтенсифікація навчально-виховного процесу в умовах постійної зміни тенденцій у розвитку системи загальноосвітньої підготовки в школі викликає негативний вплив на здоров’я учнів. За період навчання в школі різко знижується рівень здоров’я учнів. Не викликає сумнівів, що однією з основних причин такого стану є відсутність у дітей і їхніх батьків систематичних знань про здоров’я, умінь і навичок його збереження і зміцнення в різних умовах життєдіяльності, тобто про здоровий спосіб життя (ЗСЖ).

Ось чому так гостро виникає необхідність пошуку практичних шляхів навчання дітей ЗСЖ, тобто формування в них культури здоров’я. У зв’язку з цим особливого значення набуває розробка валеологічно обгрунтованої системи шкільної освіти, в якій головна роль відводиться діяльності педагога-валеолога. Ця діяльність передбачає не лише трансляцію знань про здоров’я і ЗСЖ, виховання потреби в ньому, навчання здоров’ятворчості, але й реалізацію валеологічних принципів у навчально-виховному процесі школи за такими напрямами:

• валеологічна діагностика: оцінка резервних можливостей організму;

• валеологічна корекція - усунення зниження ёрезервів систем організму з використанням психовалеологічних методик;

• валеологічна педагогіка: знайомство і оволодіння сучасними педагогічними прийомами, технологіями і методами, які дозволяють створювати оптимальний режим засвоєння навчального матеріалу;

• валеологічне навчання: озброєння базовими знаннями, уміннями й навичками для ознайомлення з основними питаннями забезпечення здоров’я людини.

До сучасного вчителя-валеолога висуваються такі вимоги: необхідність глибокого засвоєння особливостей соціально-економічного і духовного розвитку країни, досягнень науково-технічного прогресу, педагогічної науки і шкільної практики; уміння інтегруватися з основними положеннями й досягненнями в галузі освіти, науки й виробництва, впровадження в навчальний процес у загальноосвітніх закладах нових педагогічних і спеціальних технологій; орієнтація на індивідуальність, на формування різнобічно розвинутої особистості учня.

6. Функції валеолога в школі

Викладач-валеолог повинен мати свій індивідуальний стиль діяльності (ІСД), тобто унікальну сукупність дій педагога, побудовану на максимально ефективному використанні його особистих і професіональних якостей, які забезпечують йому оптимальну продуктивність і досягнення необхідного результату в навчанні школярів.

Перше – це розвиток у нього творчого потенціалу-єдності фізичного, чуттєвого, інтелектуального і духовного.

Виходячи із розуміння ІСД викладача-валеолога, його особливостей, рис, основних характеристик в його структурі, можна виділити два головних блоки компонентів.

Перший блок містить у собі процесуально-діяльнісні характеристики і таких три компоненти:

1. Цільовий – характеризує вміння педагога-валеолога визначити мету, завдання навчально-виховної роботи.

2. Прогностично-проекційний – уміння передбачати особливості перебігу навчально-виховного процесу (НВП), проектувати його з урахуванням умов, що постійно змінюються.

3. Організаційний – уміння організувати й управляти НВП.

Другий блок індивідуального стилю діяльності педагога зорієнтований на індивідуально-особистісні особливості суб’єкта діяльності і також містить три компоненти:

1. Мотиваційний – наявність у педагога внутрішньої потреби у здоров’ї

творчій педагогічній діяльності;

2. Рефлексивний, конструктивний – уміння оцінити власну педагогічну діяльність і на основі цієї оцінки її коректувати;

3. Творчий (креативний) – наявність у педагога елементів творчої

діяльності.

Згідно з даною концепцією ІСД педагога, перший блок компонентів відповідає на запитання “Чого навчити студента?”, а другий – “Що розвивати в студента?”.

При підготовці спеціаліста-валеолога треба орієнтуватися на розв’язання

двох основних завдань:

• педагогічного, спрямованого на трансляцію знань про здоровий спосіб життя, виховання і створення стійкої мотивації на здоров’я, навчання здоров’ятворчості;

- методичного, пов’язаного із здійсненням допомоги конкретній особі або контингенту у збереженні й зміцненні здоров’я, у використанні можливостей організму для досягнення здоров'’, в розробці програми оздоровлення.

Розв’язання першого педагогічного завдання стосується усіх сторін роботи викладача, включаючи зокрема такі аспекти:

• володіння відповідними педагогічними технологіями, методами навчання і виховання;

• вміння проводити індивідуальну роботу з учнями, допомогати кожному із них в його проблемах віку, психології, здоров’я і т.ін., що вимагає хорошого знання психолого-педагогічних основ вікового розвитку, спілкування, психології груп і сім’ї тощо;

• вміння створювати колектив педагогів-однодумців, одним із основних завдань якого є виховання здорових учнів, вимагає від педагога-валеолога хорошого знання професійних питань психології груп, особливо у сфері міжособистісних стосунків;

• вміння створювати певне середовище, орієнтоване на формування в дитини ЗСЖ; особливої уваги заслуговує робота з батьками, оскільки більша частина інформації, звичок, традицій дитина набуває за стінами школи; звідси стає зрозумілим, наскільки важливо для валеолога мати знання з основ педагогіки сімейного виховання.