Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
валеолгия книга1.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

6. Методики оздоровлення хребта

Основні стратегічні напрями оздоровлення хребта – це призначення спеціальної рухової активності, корекція поведінкових реакцій з урахуванням принципів безпеки стосовно хребта, очищення організму, пасивне зняття перенапруження опорно-рухових структур і ліквідація функціональних рухових порушень.

Спеціальна рухова активність містить наступні вправи:

1. Декомпресивні вправи у вигляді висів, розтягування хребта на підлозі по осі. Фізіологічний ефект полягає у звільненні структур від механічних стискань, усуненні перенапруги м’якотканинних утворень, забезпеченні адекватних дифузійних процесів у хрящових тканинах, ліквідації м’язового спазму й вазоконстрикціі, поліпшення сегментарної іннервації. Вправи рекомендується виконувати до 3 разів на день, переважно в другій половині дня и після статичних і компресійних фізичних навантажень.

2. Вправи для збільшення силових можливостей м’язового корсета забезпечують збільшення компенсаторних можливостей хребта відносно механічної дії навколишнього середовища, звичних побутових і трудових навантажень, поліпшують трофіку МХД, оптимізують кровообіг, поліпшують центральну рухову регуляцію. Ці вправи роблять 3 рази на тиждень із 10 до 13 або з 16 до 20 год.. Тренування не повинні тривати більше 60 хв.

Для м’язів шиї важливо зміцнювати згиначі, розгиначі, бокові згиначі й ротатори. Вправи роблять у повільному темпі, із власною масою й опором руками, по 4-6 підходів по 10-20 с для кожної м’язової групи.

М’язи плечового поясу, спини і грудей зміцнюють переважно в динамічному режимі. М’язовий корсет хребта забезпечують м’язи черевного пресу й розгиначі спини. Їх тренують у динамічному та ізометричному режимі з власною вагою або невеликими тягарями.

Для м’язів черевного пресу використовують скручування тулуба й скручування таза із зігнутими ногами, у фронтальній площині, лежачи на спині. Для розгиначів попереку рекомендують виконувати вправу «гіперекстензія» з амплітудою руху не більше 20—30°.

3. Роблять вправи для зняття напруги тіла у вигляді дихальних вправ, потягувань, махових рухів.

Ця група вправ усуває м’язові розслаблення, знімає «тканинні затискування», попереджає застійні явища.

4. Вправи для підвищення еластичності м’яких тканин і суглобових утворень. Забезпечують усунення перенапруги, відновлення оптимальної рухливості, сприяють оптимізації мікроциркуляції в МХД, усувають компресію різних структур. Для реалізації цих вправ найкращим є метод «стретчинга», в якому поєднуються фізіологічність і ефективність. Вправи спрямовані перш за все на тканини передньої грудної стінки, спини, шийно-грудного переходу, попереково-крижового переходу. Виконують ці вправи 1-3 рази на тиждень, переважно в другій половині дня, коли біоритмологічно підвищується еластичність м’якотканинних структур.

  1. Мобілізаційні вправи гімнастичного характеру являють собою нахили, повороти, скручування, кругові обертання, потягування. Основна мета цих вправ—підтримка належного об’єму рухливості в різних площинах рухів усіх відділів хребта. При цьому забезпечується належна ефективність дифузійних процесів у хрящових структурах МХД за рахунок зростання кровообігу й попередження застійних явищ, усунення компресійного компонента стосовно нервових і м’якотканинних структур, усунення міофасціальної перенапруги. Ці вправи виконують 1-3 рази на день, у середньому й повільному темпі, повторюючи 3-5 разів.

  2. Вправи для самокорекції функціональних рухових порушень вимагають спеціального навчання. Їх важливість полягає в тому, що без допомоги мануального терапевта вони фізіологічно й вчасно дозволяють ліквідувати функціональні суглобові блоки, укорочення ними скелетних м'язів або гіпермобільність. Виконуються ці вправи за показаннями або із профілактичною метою. Прикладом цих підходів є антигравітаційна аутопостізометрична релаксація.

Вправи для зниження надлишкової маси тіла мають значення у зв'язку із зменшенням компресійного навантаження на тканини хребта й поліпшення обмінних процесів («пожвавлення тканин»). З цією метою рекомендують виконання 3-4 рази на тиждень аеробних навантажень (біг, ходьба, велотренажер і ін.) тривалістю 15-25 хв. Виражений ефект для ліквідації локальних жирових відкладень дають вправи на згорання , які виконуються у швидкому темпі, з невеликим обтяженням або власною вагою, з обмеженою амплітудою і більшою (25-200) кількістю повторень в одному підході. Ці вправи виконують 2 рази на тиждень.

  1. Окремо варто розглядати плавання, що, дозволяє зміцнити м’язовий

корсет, підвищити еластичність м’якотканинних структур, забезпечити декомпресійний і мобілізаційний ефекти, зменшити надлишкову масу тіла. Крім того, за рахунок врівноважування тіла у воді забезпечується адекватна центральна рухова регуляція й створюється цілісний біомеханічний ланцюжок хребта.