- •Тема 1. Джерела та історія розвитку валеології
- •1. Вступ до валеології
- •2. Джерела та історія розвитку валеології
- •Особливості сучасного розвитку цивілізації та необхідність нових підходів до збереження здоров’я
- •Розв’язання проблеми управління здоров’ям
- •5. Технології валеології та їх реалізація
- •Тема 2. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини
- •1. Предмет і структура валеології як науки
- •2. Категорії “здоров’я, хвороба, третій стан”, взаємозв’язок між ними
- •2. Об’єкт валеології. Методологічні основи валеології
- •3. Основні поняття валеології та її особливості стосовно гігієни.
- •Тема 3. Людина та її здоров’я з позиції системного підходу
- •1. Людина як система
- •2. Розуміння цілісності людини
- •3. Людина і світ
- •4. Особливості біосистеми організму людини
- •5. Стародавні холістичні системи
- •Здоров’я і його механізми з позицій системного підходу
- •Тема 4. Діагностика рівня індивідуального здоров’я
- •Класифікація діагностичних моделей
- •3. Визначення біологічного віку
- •Тема 5. Донозологічна характеристика функціональних систем організму
- •1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики
- •3. Інформативність рівня соматичного здоров’я, який визначається за резервами біоенергетики
- •Тема 6. Прогнозування здоров’я
- •Прогнозування здоров’я
- •2. Психосоматична конституція людини як прогностичний фактор
- •3. Тип кровообігу як критерій прогнозу
- •4. Фактори ризику виникнення захворювань
- •5. Про “безпечний рівень здоров’я людини”
- •2. Формування фізичного здоров’я в внутрішньоутробному періоді
- •3. Основні критичні періоди розвитку
- •4. Фактори ризику у внутрішньоутробному періоді розвитку
- •5. Основні принципи формування фізичного здоров’я
- •6. Основні принципи формування психічного здоров’я
- •Фактори формування здоров’я в дитячому і підлітковому віці
- •Тема 8. Інтегративний підхід до управління здоров’ям
- •1. Принцип цілісності організму
- •2. Оптимізація життєвого простору людини
- •3. Збереження і зміцнення біополя людини
- •4. Психосоматична гармонізація
- •Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
- •Генетика і здоров’я
- •Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини
- •Тема 10. Валеологічні аспекти репродуктивного здоров’я
- •Репродуктивний потенціал
- •2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність
- •2. Статева культура
- •4. Психологічна підтримка батьків
- •2. Етапи формування психології статі у дітей і підлітків
- •3. Причини виникнення гомосексуальності
- •4. Нейрогормональна основа психічної діяльності людини
- •Психологія жіночності
- •Зародження емоційності
- •Тема 12. Психічне здоров’я
- •1. Визначення поняття “психічне здоров’я”, його структура і зміни
- •2. Акцентуації характеру
- •3. Стрес, його наслідки і шляхи оздоровлення
- •Тема 13. Роль вищих психічних аспектів у збереження і
- •1. Сучасне уявленя про поняття здоров’я
- •2. Надсвідомість і здоров’я.
- •3. Сила підсвідомості та наміру
- •Тема 14. Шляхи збереження здоров’я і психовалеологія як цінність
- •1. Цінність людського життя
- •2. Аксіоми здоров'я: валеологія радості й сміху, щастя, віри, надії й любові
- •4. Спокуса й валеология покаяння
- •Тема 14. Оздоровчий вплив фізичних вправ
- •1. Рухова активність і фізичне здоров'я
- •2. Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •3. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації
- •4.Фізичні вправи та функціональні резерви організму
- •5. Вплив фізичних тренувань на систему імунітету
- •6. Оздоровчі фізичні фактори
- •7. Самоконтроль за фізичним навантаженням
- •8. Методи загартовування
- •Тема 16. Дихання як спосіб оздоровлення
- •1. Регуляція дихання
- •2. Дихання як спосіб оздоровлення
- •3. Парадоксальна дихальна гімнастика за о. М. Стрельніковою
- •4. Парадоксальна дихальна гімнастика за к. П. Бутейком
- •5. Оздоровча дихальна гімнастика за м. Г. Триняком
- •6. Дозована лікувальна ходьба
- •Тема 17. Багаторівнева система оздоровлення
- •1. Особливості системи
- •2. Напрями роботи з оздоровлення
- •4. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови).
- •5. Вправи для хребта
- •Тема 18. Основи підтримки здорового стану хребта
- •1. Значення хребта у підтримці здоров'я
- •2. Функції хребта
- •3. Передумови розвитку патологічних змін у хребті
- •5. Причини та фон для розвитку остеохондрозу
- •6. Методики оздоровлення хребта
- •7. Профілактика патології хребта
- •Тема 19. Закономірності формування правильної постави засобами фізичної культури
- •1. Діагностика порушень та умови формування постави учнів
- •2. Сила життя в здоровому хребті
- •3. Юнацький кіфоз (горб на спині)
- •Правила проведення масажу
- •Тема 20. Лікувальний та гігієнічний масаж
- •1. Історія виникнення масажу
- •2. Масаж і його дія на організм людини
- •3. Види масажу: лікувальний, гігієнічний
- •Показання і протипоказання щодо застосування масажу
- •Лекція 21. Валеологічні основи сексологія
- •1. Кохання вчора, сьогодні і завжди
- •2. Десять секретів кохання
- •3. Шлях до щастя у сім’ї
- •4. Валеологія і сексологія
- •5. Психогігієна статі
- •6. Сексуальна культура
- •7. Сексуальне здоров’я
- •Сифіліс (люес)
- •2. Гонорея
- •3. Снід — синдром набутого імунного дефіциту
- •4. Генітальний герпес
- •5. Хламідіози
- •6. Трихоманози
- •7. Заходи боротьби із захворюваннями, які передаються статевим шляхом
- •1. Особливості інфекційних захворювань
- •2. Віспа та вакцинація
- •3. Холера та її профілактика
- •4. Історія боротьби зі сказом
- •5. Дифтерія
- •6. Кір і краснуха
- •7. Епідемічний паротит і вітряна віспа
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •1. Розумне харчування за г. Малаховим
- •2. Негативана дія переїдання
- •3. Регуляція вживання їжі
- •4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування
- •5. Біологічно активні добавки (баДи) та оптимізація харчування
- •1. Здоров’я індивідуальне й популяційне
- •2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя
- •4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я
- •5. Сімейна валеологія
- •6. Мотивація одруження
- •1. Природне та соціальне у житті людини
- •2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології
- •Очищення організму від паразитів
- •3. Лікувальні харчі
- •Тема 29. Сенс життя людини
- •1. Сенс, цінність життя і здоров’я
- •2. Спокуса: паління й здоров'я
- •4. Здорові потреби й потреба у здоров’ї
- •2. Стилі виховання
- •Педагогіка авторитарна
- •3. Найскладніший період розвитку дитини
- •4. Соціальна ситуація у созалежній сім’ї
- •1. Гігієнічна культура, особиста гігієна
- •Гігієна розумової праці
- •Профілактика карієсу
- •2. Психогігієна дозрівання
- •3. Шкала розвитку дівчат і хлопців
- •4. Акселерація
- •Тема 32. Методика викладання валеології
- •1. Основи методики викладання валеології в школі
- •2. Проблеми формування валеологічної свідомості
- •3. Підготовка спеціалістів - валеологів
- •5. Психовалеологічні аспекти корекційної та рекреаційної роботи
- •6. Функції валеолога в школі
- •Лекція 33. Шляхи збереження й формування здоров’я учнів у навчально- виховному процесі
- •Вплив процесу навчальної діяльності на здоров’я учнів
- •2. Характерні ознаки уроків здоров’я
- •Методика пізнавального рухового навчання
- •5. Методика «гімнастики мозку»
- •Методика «кнопки мозку»
- •6. Методика сенсорно-координаторних тренажів за допомогою
4. Акселерація
Акселерація – прискорення росту й розвитку дітей і підлітків порівняно з попередніми поколіннями за певний історичний період часу. Спостерігалося це явище в останні 40-50 років у більшості розвинених країн світу, а в даний час, на думку вчених, іде на спад. Максимальних темпів акселерація досягає в період статевого дозрівання. Вчені вважають, що в основі феномена акселерації лежить насамперед поліпшення соціальних умов життя людини, зростання турботи про жінку-матір та її дитину, споживання з їжею повноцінних білків, вітамінів та інших біологічних стимуляторів. Переконливим прикладом причинно-наслідкового зв'язку поліпшення умов життя й акселерації може служити акселерація в Росії. Якщо в 1882 р. середній ріст 15-літніх москвичів був 147 см, а в 1923 р. — 156 см, то зараз він дорівнює 170 см. Прискорилося на 3 роки порівняно з минулим і статеве дозрівання дітей. Наприклад, середній вік, в якому з'являються менструації, у сучасних дівчат знизився за останні 40 років на 2-3 роки. У зв'язку з тим, що прискорення росту відбувається вже на стадії внутрішньоутробного розвитку, новонароджена дитина зараз має більші параметри тіла (немовлята — хлопчики м. Мінська стали важчими на 250 г, а дівчата на 200 г порівняно із тими, що народжувалися 40 років тому; діти дошкільного віку вищі в середньому на 6,2 см і важчі на 1,6 кг). Причину окремих хвиль акселерації вчені вбачають у генетичній далекості батьків і матерів від змішаних шлюбів. Потомство від батьків із більшими розходженнями в спадковості (генофонді) більше, життєздатніше. З інших гіпотез заслуговують на увагу теорії, що пояснюють феномен прискореного росту й розвитку дітей впливом урбанізації, а падіння показників фізичного розвитку – періодами посилення (кожні 10-11 років) сонячної активності.
Психологічний розвиток
Фізичні зміни, що відбуваються при статевому дозріванні, супроводжуються змінами психіки, які відбуваються під впливом статевих гормонів. Як у хлопчиків, так і у дівчаток ці гормони пробуджують інтерес до протилежної статі. Уважається, що збільшення концентрації чоловічого статевого гормону (тестостерону) відіграє роль у посиленні агресивності й любові до пригод, властивих хлопцям-підліткам.
Посилений викид гормонів наднирниками впливає також на поведінку підлітків, підвищуючи їхню природну наполегливість, що пояснює, чому вони стають неслухняними й люблять посперечатися. Уповільнення фізичного розвитку часто супроводжується затримкою дозрівання психіки. У результаті в дітей, що гірше фізично розвинені і менш наполегливі, ніж більшість їхніх однолітків, можуть виникати труднощі соціального й психологічного характеру.
Основні закони здоров'я
• Варто більше рухатися. Здоров'я й рух нероздільні. "Ніщо так не виснажує й не руйнує людини, як тривала фізичну бездіяльність", - наставляв давньогрецький учений і філософ Аристотель (IV століття до н.е.). Якщо м'язи тіла або обличчя не скорочуються, вони атрофуються. Так, наприклад, після зняття гіпсу з руки або ноги через 1,5-2 місяці м'язи на них майже не видні, і для відновлення їх потрібно проводити курс реабілітаційної гімнастики. Та ж картина спостерігається при паралічі лицьового нерва: м'язи атрофуються й обличчя обвисає.
З розвитком сучасного сервісу справжнім бичем стала гіподинамія. Малорухомий спосіб життя приводить не тільки до атрофії м'язів, але й до недостачі насичення киснем тканин організму. Було доведено, що коли людина ходить, кількість кисню, що вона поглинає, становить 1000 см 3 хв-1, коли біжить — 4000, а коли сидить — лише 250. Недостаток кисню в тканинах приводить до зміни обміну речовин у них, і людина поступово починає повніти.
Скорочення м'язів, що працюють під час руху, сприяє інтенсифікації кровообігу в організмі. Вони полегшують відтік крові з вен до серця й допомагають тим самим його роботі. Тому так корисна ходьба й біг.
• Необхідно повноцінно харчуватися. Їжа дає людині тепло й матеріал для побудови тіла. Найбільше тепла дають жири (1 г-9 ккал), менше - вуглеводи й білки (1 г-4 ккал). Для побудови тіла необхідні не тільки білки, жири й вуглеводи, але також макроелементи, мікроелементи й вітаміни. Без мінеральних солей і вітамінів їжа організмом не засвоюється.
До раціону харчування людини як невід'ємна частина входить вода. З її участю відбуваються всі біохімічні процеси в організмі. З водою виводяться з нього також шкідливі кінцеві продукти обміну речовин, шлаки. Тому людина повинна за добу випивати не менше півтора літрів води.
Для того щоб організм одержав всі необхідні для нього речовини, їжа не обов'язково повинна бути дорогою й вишуканою, але обов'язково якомога різноманітнішою.
В Україні й за рубежем зараз існує цілий ряд методик харчування: вегетаріанська, сироїдіння, роздільне харчування, макробіотика. Вегетаріанська методика повністю виключає з раціону продукти тваринного походження (масло, яйця) або обмежує їхнє споживання; сироїдіння віддає перевагу продуктам, що не оброблені термічно; роздільне харчування вимагає вживання тільки сумісних продуктів, наприклад м'яса — з овочами й фруктами, каші — з овочами. Особливе місце займає макробіотика, що має свою складну теорію. Раціон, за цією методикою, складається в основному із цільних зерен різних круп (рису, гречки, пшона), а також овочів; молоко й солодощі практично виключаються.
Кожна людина харчується відповідно до своїх можливостей, звичок, національних традицій і смаків. Сучасна медицина радить дотримуватися деяких загальних правил харчування: приймати їжу 3-4 рази на день приблизно в той самий час; перед сном і перед важкою роботою не наїдатися; їсти повільно, ретельно пережовуючи їжу. Більш ніж 20 країн Європи й Америку охопив зараз міжнародний рух під назвою "Повільна їжа". Він поєднує більше 30 тисяч людей. Учасники руху виступають проти швидкого й нервового поглинання їжі в наш стрімкий час. Вони протестують проти "бутербродної їжі", пропагують культуру харчування під гаслом: "Жуйте не поспішаючи!"
• Корисно загартовуватися. Зніжений теплом організм часто хворіє. Існує цілий ряд методик загартовування.
Загартовуватися треба поступово й краще починати це робити влітку, використовуючи можливості купання в ріках, морях й озерах, ходіння по землі босоніж, прийом повітряних ванн. Загартовування можна проводити в будь-який сезон, впливаючи на окремі частини тіла. Для цього корисно обмивати ноги й полоскати горло холодною водою. Після купання або обливання тіла холодною водою шкіру радять розтирати не рушником, а руками. Людські руки, як відомо, мають особливі властивості, які широко використовують екстрасенси. Процедури, що гартують, важливо проводити при гарному психологічному настрої, з вірою на їх користь.
Не допускати нервових перевантажень. Треба намагатися уникати надмірних нервово-психічних стресів і негативних емоцій. Вони руйнують здоров'я. Учені вважають, що будь-яка людина в повсякденному житті проходить три фази: спочатку під впливом якогось сильного подразника зовнішнього середовища він приходить у стан занепокоєння й тривоги, потім наступає реакція його опору і, якщо подразник не зникає, виникає виснаження сил. Самовихованням, філософським ставленням до життя можна не дозволяти викликати в собі весь цей ланцюг реакцій. Якщо ж перша фаза реакції (тривоги) уже виникла, треба намагатися перейти до дії, до опору, тому що тривалий стан тривоги псує здоров'я. Оптимізм, гумор, позиція добра й милосердя є гарними помічниками в стресових ситуаціях.
Не мати шкідливих звичок. Не можна палити, зловживати спиртним і вживати наркотики. До згубних звичок людини приводить бажання зняти стресовий стан, розслабитися, поринути в ілюзорний світ. Дійсно, тютюн, спиртне й наркотики тимчасово знімають стресову напругу. Однак уживання таких шкідливих речовин поступово стає звичкою, і людина перетворюється в інваліда.
Є велика кількість методів боротьби із цим злом: застосовують методи гіпнозу, голкотерапії, самонавіювання, хіміотерапії.
Усі перераховані правила здорового способу життя є, власне кажучи, головними заповідями здоров'я й краси.