Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
валеолгия книга1.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

Тема 18. Основи підтримки здорового стану хребта

І. Значення хребта у підтримці здоров’я.

2. Функції хребта.

3. Передумови розвитку патологічних змін у хребті.

4. Причини та фон для розвитку остеохондрозу.

5. Методики оздоровлення хребта.

6. Профілактика патології хребта.

1. Значення хребта у підтримці здоров'я

Хребет має важливе значення в підтримці фізичного здоров’я людини. Незважаючи на відсутність прямого зв’язку із тривалістю життя, хребет опосередковано впливає на внутрішні органи й у ряді випадків займає центральне місце в патогенезі хронічних неінфекційних захворювань. Особливо це помітно в тих ситуаціях, коли розвиток патологічного процесу пов’язаний із порушенням кровопостачання, венозного й лімфатичного відтоку або периферичної іннервації. Так, установлено, що до 40% випадків ішемічної хвороби серця потенціювалися змінами в хребті, до 45% випадків головного болю пов’язані з порушеннями в шийному й верхньогрудному його відділах.

Трансформація оболонок тіла (м'ягкотканні й кістково-суглобові дегенеративно-дистрофічні перебудови) є складовою частиною старіння організму. Ці зміни значною мірою погіршують якість життя, оскільки супроводжуються суб’єктивними відчуттями дискомфорту, скутості, підвищеної стомлюваності, вегетативними дисфункціями, зниженням професійної й побутової працездатності. Суттєві втрати працездатності спостерігаються у зв'язку з наявністю неврологічних ускладнень остеохондрозу хребта, 80% випадків ураження периферичної нервової системи мають вертеброгенне походження. Первинна профілактика остеохондрозу хребта, спондилоартрозу, міофасціальних нейродистрофічних синдромів, тобто групи захворювань дегенеративно-дистрофічної природи полягає в попередженні порушень живлення (кровопостачання, кровообігу, іннервації). Ці порушення ведуть до наступного переродження кісток, суглобів, м’якотканинних структур. Розкрити суть цих процесів і визначити підходи до їх попередження можна, розглянувши анатомо­фізіологічні особливості хребта і фактори ризику, насамперед ті, що стосуються поведінки людини.

2. Функції хребта

Хребет являє собою єдину функціональну систему, що має структурно-функціональну одиницю – хребтово-руховий сегмент, прямі й зворотні зв’язки, як кінцевий пристосувальний результат. Він являє собою два сусідніх хребці зі зв’язуючими міжхребцевими й іншими суглобами, міжхребцевим диском (МХД), зв’язково-м’язовим апаратом, сегментарними джерелами васкуляризації та іннервації. Кожний МХД робить свій внесок у функцію хребта в цілому, який забезпечує наступні функції.

Рухова. Практично немає рухів у тілі людини, які не були б прямо або опосередковано пов’язані з хребтом.

Захисна. Полягає в запобіганні механічним пошкодженням спинного

мозку, нервових корінців, хребетної артерії та інших утворень.

Амортизаційна. Полягає в згладжуванні механічних впливів навколишнього середовища. Забезпечується еластичними властивостями хрящів МХД, капсульно-зв’язкового й сухожильно-м’язового апаратів, фізіологічними згинами хребта.

Опорна. Хребет забезпечує підтримку положення голови, кінцівок і внутрішніх органів.

Рівноваги. Хребет забезпечує положення тіла в просторі й за значенням не поступається вестибулярному апарату.

Енергетична. Задній серединний меридіан проектується на хребет, і таким чином утворюється важливий для зв'язку між енергоцентрами енергетичний канал.

Крім вищеназваного, варто підкреслити зв'язок хребта з внутрішніми органами, м’якотканними утвореннями, периферичним кровообігом та іннервацією.

Тому механічний і рефлекторний вплив хребта на зазначені процеси й структури в ряді випадків є опосередкованою ланкою патогенезу різних хвороб, насамперед функціональної направленості.