- •Тема 1. Джерела та історія розвитку валеології
- •1. Вступ до валеології
- •2. Джерела та історія розвитку валеології
- •Особливості сучасного розвитку цивілізації та необхідність нових підходів до збереження здоров’я
- •Розв’язання проблеми управління здоров’ям
- •5. Технології валеології та їх реалізація
- •Тема 2. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини
- •1. Предмет і структура валеології як науки
- •2. Категорії “здоров’я, хвороба, третій стан”, взаємозв’язок між ними
- •2. Об’єкт валеології. Методологічні основи валеології
- •3. Основні поняття валеології та її особливості стосовно гігієни.
- •Тема 3. Людина та її здоров’я з позиції системного підходу
- •1. Людина як система
- •2. Розуміння цілісності людини
- •3. Людина і світ
- •4. Особливості біосистеми організму людини
- •5. Стародавні холістичні системи
- •Здоров’я і його механізми з позицій системного підходу
- •Тема 4. Діагностика рівня індивідуального здоров’я
- •Класифікація діагностичних моделей
- •3. Визначення біологічного віку
- •Тема 5. Донозологічна характеристика функціональних систем організму
- •1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики
- •3. Інформативність рівня соматичного здоров’я, який визначається за резервами біоенергетики
- •Тема 6. Прогнозування здоров’я
- •Прогнозування здоров’я
- •2. Психосоматична конституція людини як прогностичний фактор
- •3. Тип кровообігу як критерій прогнозу
- •4. Фактори ризику виникнення захворювань
- •5. Про “безпечний рівень здоров’я людини”
- •2. Формування фізичного здоров’я в внутрішньоутробному періоді
- •3. Основні критичні періоди розвитку
- •4. Фактори ризику у внутрішньоутробному періоді розвитку
- •5. Основні принципи формування фізичного здоров’я
- •6. Основні принципи формування психічного здоров’я
- •Фактори формування здоров’я в дитячому і підлітковому віці
- •Тема 8. Інтегративний підхід до управління здоров’ям
- •1. Принцип цілісності організму
- •2. Оптимізація життєвого простору людини
- •3. Збереження і зміцнення біополя людини
- •4. Психосоматична гармонізація
- •Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
- •Генетика і здоров’я
- •Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини
- •Тема 10. Валеологічні аспекти репродуктивного здоров’я
- •Репродуктивний потенціал
- •2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність
- •2. Статева культура
- •4. Психологічна підтримка батьків
- •2. Етапи формування психології статі у дітей і підлітків
- •3. Причини виникнення гомосексуальності
- •4. Нейрогормональна основа психічної діяльності людини
- •Психологія жіночності
- •Зародження емоційності
- •Тема 12. Психічне здоров’я
- •1. Визначення поняття “психічне здоров’я”, його структура і зміни
- •2. Акцентуації характеру
- •3. Стрес, його наслідки і шляхи оздоровлення
- •Тема 13. Роль вищих психічних аспектів у збереження і
- •1. Сучасне уявленя про поняття здоров’я
- •2. Надсвідомість і здоров’я.
- •3. Сила підсвідомості та наміру
- •Тема 14. Шляхи збереження здоров’я і психовалеологія як цінність
- •1. Цінність людського життя
- •2. Аксіоми здоров'я: валеологія радості й сміху, щастя, віри, надії й любові
- •4. Спокуса й валеология покаяння
- •Тема 14. Оздоровчий вплив фізичних вправ
- •1. Рухова активність і фізичне здоров'я
- •2. Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •3. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації
- •4.Фізичні вправи та функціональні резерви організму
- •5. Вплив фізичних тренувань на систему імунітету
- •6. Оздоровчі фізичні фактори
- •7. Самоконтроль за фізичним навантаженням
- •8. Методи загартовування
- •Тема 16. Дихання як спосіб оздоровлення
- •1. Регуляція дихання
- •2. Дихання як спосіб оздоровлення
- •3. Парадоксальна дихальна гімнастика за о. М. Стрельніковою
- •4. Парадоксальна дихальна гімнастика за к. П. Бутейком
- •5. Оздоровча дихальна гімнастика за м. Г. Триняком
- •6. Дозована лікувальна ходьба
- •Тема 17. Багаторівнева система оздоровлення
- •1. Особливості системи
- •2. Напрями роботи з оздоровлення
- •4. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови).
- •5. Вправи для хребта
- •Тема 18. Основи підтримки здорового стану хребта
- •1. Значення хребта у підтримці здоров'я
- •2. Функції хребта
- •3. Передумови розвитку патологічних змін у хребті
- •5. Причини та фон для розвитку остеохондрозу
- •6. Методики оздоровлення хребта
- •7. Профілактика патології хребта
- •Тема 19. Закономірності формування правильної постави засобами фізичної культури
- •1. Діагностика порушень та умови формування постави учнів
- •2. Сила життя в здоровому хребті
- •3. Юнацький кіфоз (горб на спині)
- •Правила проведення масажу
- •Тема 20. Лікувальний та гігієнічний масаж
- •1. Історія виникнення масажу
- •2. Масаж і його дія на організм людини
- •3. Види масажу: лікувальний, гігієнічний
- •Показання і протипоказання щодо застосування масажу
- •Лекція 21. Валеологічні основи сексологія
- •1. Кохання вчора, сьогодні і завжди
- •2. Десять секретів кохання
- •3. Шлях до щастя у сім’ї
- •4. Валеологія і сексологія
- •5. Психогігієна статі
- •6. Сексуальна культура
- •7. Сексуальне здоров’я
- •Сифіліс (люес)
- •2. Гонорея
- •3. Снід — синдром набутого імунного дефіциту
- •4. Генітальний герпес
- •5. Хламідіози
- •6. Трихоманози
- •7. Заходи боротьби із захворюваннями, які передаються статевим шляхом
- •1. Особливості інфекційних захворювань
- •2. Віспа та вакцинація
- •3. Холера та її профілактика
- •4. Історія боротьби зі сказом
- •5. Дифтерія
- •6. Кір і краснуха
- •7. Епідемічний паротит і вітряна віспа
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •1. Розумне харчування за г. Малаховим
- •2. Негативана дія переїдання
- •3. Регуляція вживання їжі
- •4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування
- •5. Біологічно активні добавки (баДи) та оптимізація харчування
- •1. Здоров’я індивідуальне й популяційне
- •2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя
- •4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я
- •5. Сімейна валеологія
- •6. Мотивація одруження
- •1. Природне та соціальне у житті людини
- •2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології
- •Очищення організму від паразитів
- •3. Лікувальні харчі
- •Тема 29. Сенс життя людини
- •1. Сенс, цінність життя і здоров’я
- •2. Спокуса: паління й здоров'я
- •4. Здорові потреби й потреба у здоров’ї
- •2. Стилі виховання
- •Педагогіка авторитарна
- •3. Найскладніший період розвитку дитини
- •4. Соціальна ситуація у созалежній сім’ї
- •1. Гігієнічна культура, особиста гігієна
- •Гігієна розумової праці
- •Профілактика карієсу
- •2. Психогігієна дозрівання
- •3. Шкала розвитку дівчат і хлопців
- •4. Акселерація
- •Тема 32. Методика викладання валеології
- •1. Основи методики викладання валеології в школі
- •2. Проблеми формування валеологічної свідомості
- •3. Підготовка спеціалістів - валеологів
- •5. Психовалеологічні аспекти корекційної та рекреаційної роботи
- •6. Функції валеолога в школі
- •Лекція 33. Шляхи збереження й формування здоров’я учнів у навчально- виховному процесі
- •Вплив процесу навчальної діяльності на здоров’я учнів
- •2. Характерні ознаки уроків здоров’я
- •Методика пізнавального рухового навчання
- •5. Методика «гімнастики мозку»
- •Методика «кнопки мозку»
- •6. Методика сенсорно-координаторних тренажів за допомогою
1. Здоров’я індивідуальне й популяційне
У здоров’ї як індикаторі якості життя відбиваються усі зв’язки людини – біологічні, матеріальні, духовні, культурні, творчі – як у суспільстві, у трудовому колективі, сім’ї, місті, так і в навколишньому середовищі, в техносфері й біосфері (акад. А. І. Субетто).
Культура повинна допомогати моральному й фізичному удосконаленню людини, збереженню її здоров’я й активного довголіття.
Зміцнення здоров’я населення, зниження захворюваності, формування ЗСЖ, збільшення тривалості життя й активного творчого періоду – це найважливіші соціально-економічні завдання, які стоять перед державою, охороною здоров’я і кожною людиною.
Сучасний рівень медицини в цілому і стан концепції формування ЗСЖ дозволяють достатньо чітко визначити, що впливає на організм. Водночас значно менше відомо, за допомогою яких механізмів здійснюється цей вплив.
Видатний спортсмен і вчений Ю. Власов (1990) підкреслює: "кепські думки, горе, не блоковане волею, опір, злість, дратівливість, страхи й скарги, сумніви, занепокоєння
— все це обертається розладом організму, а протягом тривалого часу навіть хворобами". Здоров'я індивідуума й популяції багато в чому залежить від впливу природно-кліматичних, генетичних, економічних, політичних, соціальних, культурних та інших факторів.
Протягом усієї історії розвитку людства медицина, соціологія, філософія в тісному контакті з іншими науками, узагальнюючи багатовіковий досвід і наукові дані, прагнуть визначити й виробити принципи формування здорового способу життя.
Ще в далекій давнині лікарі й філософи вважали, що здоровим бути неможливо без фізичної культури. Давньогрецький філософ Платон називав рух "цілющою частиною медицини", а письменник і історик Плутарх — "коморами життя". Чи завжди ми в достатній мірі турбуємося про те, щоб ця "комора" не випорожнювалася? На жаль, рідко й мало.
Навколишнє середовище, що містить у себі природні, техногенні й соціокультурні середовища, взаємодіє з людиною, змінюючи характерну динаміку зв'язку залежно від популяційної належності окремих індивідуумів. На різних етапах еволюції людина все вище й вище піднімається по ієрархічній градації природи. У міру розвитку й удосконалення свого мозку й інтелекту вона поступово втрачає необхідну рухову активність, хоча відомо, що фізичні навантаження важливі не тільки для збереження здоров'я, але й необхідні для загального добробуту людини.
Як показують результати спостережень, тільки 30% населення займається фізичними вправами й тільки 10% з них регулярно. Водночас відомо, що збільшення фізичної активності зменшує ризик виникнення ішемічної хвороби серця на 26%, а одночасне збільшення фізичної активності й відмова від паління зменшують цей ризик на 31%.
Значення фізичного виховання для дітей і підлітків надзвичайно важливе в сучасних умовах, і його роль продовжує зростати. Знижена рухова активність особливо несприятливо відбивається на організмі, що розвивається. Правильна організація занять з фізичної культури в режимі навчально-виховного процесу значною мірою сприяє поліпшенню розвитку й збереження здоров'я школярів.
Здоров'я й добробут організму закладається ще в утробі матері й вимагає розумного до себе відношення протягом усього життя. Рух — не тільки "комора життя", воно є саме життя. Тривале обмеження рухової активності впливає на здоров'я, тоді як регулярні інтенсивні фізичні навантаження часто заміняють будь-які найкращі ліки, зміцнюють тіло й дух, думки й волю. Не випадково Аристотель говорив, що думка стає живішою, коли тіло розігріте прогулянкою. Свої уроки (як і його вчитель Платон) він проводив прогулюючись разом із учнями.
Людина розумна повинна постійно розвивати свої духовні й физичні можливості, здійснювати гігієну душі й тіла. У сучасному світі розумова праця все більше витісняє фізичну або тісніше зливається з нею. Напружена розумова праця вимагає дуже гарної фізичної підготовки. Засновник фізичного виховання в Росії, лікар і педагог П. Ф. Лесгафт неодноразово підкреслював, що невідповідність слабкого тіла й розвиненої розумової діяльності — «розлад тіла й духу» — рано чи пізно позначиться негативно на загальному стані й здоров'ї людини. Дві з половиною тисячі років тому на величезній скелі в Елладі були висічені слова: "Якщо хочеш бути сильним — бігай, хочеш бути гарним — бігай, хочеш бути розумним — бігай". Ходьба й дозований біг необхідні для організму. Серце, шлунок, печінка та інші органи нашого тіла протягом багатьох лет формувалися в умовах постійного руху.
Різноманітні фізичні навантаження, вправи роблять людське тіло не тільки сильним і здоровим, але й прекрасним. Дотепер нас захоплюють витвори античних скульпторів: всесвітньо відомі статуї Аполлона Бельведерського, Венери Милосської, Геракла, Дискобола, Списника...
Якщо людина працює й не втрачає здатності сприймати красу навколишнього світу, то з роками вона набагато гостріше сприймає світ, його принадності й зачарування. Людина з великою життєвою активністю до глибокої старості зберігає моральне й фізичне здоров'я. Саме праця — кращий засіб проти старості. Радість праці розвиває й зміцнює тіло, служить джерелом фізичного й морального здоров'я, сприяє продовженню життя. Краса праці в тім, що її продукти не відчужуються від людини, а задовольняють її потреби.
Сенс життя й здоров'я людини полягає у творчості, творенні й безперервній праці. Знаменитий хірург Н. Н. Бурденко якось сказав: "Той, хто працює, завжди молодий. Іноді мені здається, що праця виробляє якісь особливі гормони, що підвищують життєвий тонус". Представники медичної науки й практики, соціологи, психологи, юристи повинні більше уваги приділяти проблемі збереження здоров'я осіб пенсійного віку. Видхід на пенсію, безумовно, відбивається на духовному й фізичному здоров'ї людини, загальному відчутті особистого щастя.
Медичні спостереження переконливо доводять, що вихід на пенсію для багатьох осіб є серйозним стресом, пасивний відпочинок прискорює старіння, у той час як робота, що сприяє фізичним і психічним можливостям людини, дозволяє йому зберегти здоров'я.
Запам'ятаємо дуже важливу й перевірену багаторічним людським досвідом прописну істину: "Мистецтво продовжити життя — це мистецтво його не скорочувати». Якщо людина сама не буде любити життя, боротися за повноцінне й фізичне довголіття, то ніяка сучасна наука, ліки й рецепти їй не допоможуть. Добре відомо, що значно легше запобігти, попередити хворобу, аніж лагодити «зіпсований» і «поламаний» організм.
Основний рецепт здоров'я Людини розумної — це дотримання у своєму способі життя почуття міри, згоди, єдності й гармонії організму з навколишнім (у тому числі соціальним) середовищем перебування.
Зараз багато хто з людей, незадоволених традиційними "класичними" методами лікування, шукає шляхи оздоровлення свого організму самостійно, без контролю й консультації лікарів. Для збереження міцного здоров'я не слід сподіватися ні на які чудеса, насамперед необхідна висока культура поводження й розумний режим життя, культура думки.