2. Оптимізація життєвого простору людини

Розрізняють макроекологічні аспекти (регіон проживання) та мікроекологічні аспекти (житло, робоче місце, одяг, їжа), а також психо- і біоенергоекологічні.

Порушення макроекології визначається наявністю для живих істот таких факторів, як іонізуюча радіація, хімічні агенти, пестициди та ін. Ці фактори мають специфічні та неспецифічні механізми дії. До останніх належать активізація перекисного окиснення ліпідів і вплив на геном клітини.

Найбільш ранні неспецифічні ефекти – це імунодефіцити з подальшим ростом захворювань із запально-дистрофічними змінами та астенізацією. Пізніше проявляються наслідки мутацій це підвищення онкозахворюваності (лейкози, пухлини). Профілактика цих порушень – підвищення загального рівня здоров’я, підвищення рівня неспецифічної резистентності, попередження імунодефіцитів, прийом інгібіторів перекисного окислення ліпідів, виїзд за межі ареолу з порушеною екологією.

Мікроекологія життєвого простору багатокомпонентна. Найкращою формою житла є природня, без гострих кутів. Найкраща криша гостроконечна. Висота потолка – до 3,5 м, двері і вікна не повинні розміщуватися на одній прямій. Перевага природних матеріалів в структурі будинку та в домашніх предметах важлива для хорошого самопочуття. Синтетика згубно впливає на електричні параметри тіла. А також вібрація, шуми, телевізор. Бажано, щоб в кімнаті були рослини, каміння, витвори мистецтва. Шум, дуже голосна музика, викликають напругу. У кожного члена сім’ї повинні бути своє місце, куток, де б він усамітнився, свої особисті речі. Здоров’я залежить і від біопатогенних зон. Одежа – з натуральних матеріалів, зручна, комфортна, гарна, повинна підкреслювати індивідуальність людини.

3. Збереження і зміцнення біополя людини

Його можна здійснювати за допомогою рук екстрасенса або голками, електричним струмом, магнітом, мінералами, лазерним випромінюванням, металами. Особливий інтерес являє мікрохвильова біорезонансна корекція шляхом нарощування природних енергоінформаційних характеристик людини за рахунок резонансних систем. Але найефективнішою є робота самої людини з використанням методик цигун, хатха-йога, дихальних технік, роботи з думкою, уявою, комплексом оздоровчих систем.

Очищення організму. Спершу очищують кишківник, особливо товсту кишку, яка забезпечує організм не лише енергетичним і пластичним матеріалом, а й впливає на психіку, підтримує енергетичний баланс організму і водночас є головним джерелом ендогенних токсинів в організмі.

Очищення кишківника (промивання сечею, трав’яними відварами, використання ентеросорбентів, ферментів, очисних дієт) активізує ендокринну систему, створює хороше самопочуття. Після цього очищують печінку, нирки і суглоби.

Харчування. З їжею людина отримує три компоненти: речовини, енергію та інформацію. Кожна людина має свої особливості конституції та обміну. Наприклад, астеніки більше потребують м’яса, ніж пікніки.

Їжу слід приймати у відповідній кількості та співідношеннях (Г. Шелтон) з урахуванням індивідуальних запитів та добових індивідуальних біоритмів. Дуже жорсткі дієти знижують адаптаційний потенціал людини.

Інформаційний компонент - це здатність інгридієнтів їжі брати участь у регуляції метаболізму і здійснювати модулюючий вплив на фізіологічні функції. Щодо цього дуже ілюстративна східна поговірка: “Що ти їси, тим ти й будеш!”. Хімічна основа їжі - це перш за все гормони, гормоноподібні речовини, мікроелементи й вітаміни – те, що впливає на геном і передачу інформаційних сигналів у клітині. Біополе їжі теж несе в собі відповідну інформацію.

Отже, оперуючи цією інформацією, закладеною в їжі, можна впливати на фізичний і психічний стан людини, змінювати дефекти конституції, оздоровлювати. Так, згідно зі стародавнім Аюрведе, їжа за своїм психосоматичним впливом поділяється на їжу, котра дає інерцію, енергію і гармонію. До останньої належать свіжі плоди, мед, молоко.

М’ясо тварин, яких довго вбивали, містить стресорні гормони, а м’ясо курей, при вирощуванні який використовували гормони для нарощування маси, погано впливає на статеву сферу чоловіків і жінок. “Жива” їжа, в якій збережена життєва енергія, а також біологічні добавки позитивно впливають на організм. Так, добавки міді й цинку до їжі допомагають відновлювати оваріальний цикл у жінок. Є добавки, що регулюють функцію серця, кишківника, печінки.

Отже, через харчування як глибоку індивідуальну філософію відбувається взаємовідношення людини з навколишнім середовищем, що допомагає зберегти здоров’я, працездатність і радість життя.

Дихання. Зовнішнє дихання - це єдина вегетативна функція, яка підкорюється контролю свідомості і це є основою для створення багатьох дихальних технік управління енергіями в організмі і функціями органів і систем.

Усі численні дихальні техніки зводяться до зміни глибини, частоти і ритму дихання. Вдих – це акт отримання енергії організмом. Під час вдиху стимулюється психічна діяльність, напружується тіло. Затримка дихання під час вдиху допомагає відщепленню кисню від оксигемоглобіну й насиченню тканин киснем. Під час видиху, навпаки, нервова система заспокоюється, енергія розподіляється по організму, тіло розслабляється. Дихання через ліву ніздрю відновлює енергію, охолоджує, а через праву – активізує, підвищує витривалість. Кожний тип дихання стимулює відповідну частину тіла. Регуляція дихання з допомогою правої і лівої ноздрі (прийоми хатка – йога) допомагає контролювати стан психіки, терморегуляцію, функціональну активність органів.

Енергію людина отримує і через біологічно активні точки поверхні тіла, через верхній носовий хід, область великого тім’ячка (“дірка Брами”).

За допомогою дихання можна отримати такі ефекти:

1. зміну концентрації СО₂ і О₂ в крові. СО₂ є регулятором ряду фізіологічних функцій. Так, гіперкапнія знижує тонус судин головного мозку, кислотно-лужний баланс, перехід кисню із крові в тканини, впливає на активність генетичного апарату клітин. Вольова ліквідація глибокого дихання (за К. П. Бутейко), дихання через трубку, дихання в мішок, дихання під одіяло, використання гіпоксикаторів ведуть до гіперкапнії. Але завжди це фактор негативний;

2. накопичення за допомогою дихальних систем – пранаяма, які дозволяють досягти високої енерготизації організму, допомагають контролювати емоції і мислення, тренувати волю, управляти внутрішніми органами. Прикладом цих методик є дихальна гімнастика за А. Н. Стрельніковою;

3. введення людини в трансовий стан та зміни газообміну шляхом подразнень закінчень блукаючого нерва струменем повітря при гіп ервентиляції легень (холотропне дихання за С. Грофом) і вільне дихання (“ребефінг”).