5. Оздоровча дихальна гімнастика за м. Г. Триняком

Гіперкапнічне дихання — це дихання, при якому накопичується лікувальна сполука СО₂ в організмі. Деякі загальні положення :

1. Навантаження ходьбою за певним планом (див. нижче).

2. На початку прогулянки й наприкінці її спеціальний подих на ходу. На початку по 5 хв, а потім — самостійно подовжувати тривалість цієї дихальної гімнастики, звазаючи на самопочуття.

3. Розробити для себе кілька маршрутів (щоб не було одноманітності). Проміряти ці маршрути кроками.

4. Ходити одному (ніхто не нав'язує свій темп ходьби, не заважає рахувати під часдихальної гімнастики). Опис дихальної гімнастики. Дихання 4-тактне, рахуючи кроки, робіть вдих, не зупиняючись і рахуючи кроки, затримайте дихання на вдиху.

Далі також видих і пауза на видиху. Приклад, 4:4:4:4 - вдих 4 кроки, затримка на вдиху 4 кроки, видих - 4 кроки, затримка на видиху - 4 кроки.

Примітка. Це дихання гіперкапнічне, тому що тривалість вдиху менша за триваліст трьох інших тактів дихального циклу. Тобто вправа схожа на гімнастику Бутейка. Ступінь гіперкапнії збільшується: за рахунок збільшення інтенсивності ходьби; за рахунок укорочення вдиху; а також може бути збільшена за рахунок зменшення глибини вдиху.

Це завдання однієї прогулянки на день. При бажанні робіть дві таких

прогулянки.

Тиждень	Дистанція (кроків)	Схема подиху	Частка вдиху в дихальному циклі
1	2667	2:2:2:2	25%
2	4000	2:3:3:2	20%
3	5333	2:4:4:2	16,6%
4	5333	3:3:3:3	25%
5	5333	3:4:4:3	21,4%
6	5333	3:5:5:3	18,7%
7	6667	3:6:6:3	16,6%
8	6667	4:4:4:4	25%
9	6667	4:5:5:4	22,2%
10	6667	4:6:6:4	20%
11	8000	4:7:7:4	18,2%
12	8000	4:8:8:4	16,6%

І так завжди.

6. Дозована лікувальна ходьба

Позитивно впливає на серце та судинну, дихальну, нервово-м'язову та інші системи організму. Існують різноманітні види лікувальної ходьби: дозована ходьба, дозовані пішохідні прогулянки, туризм на близькі (10-20 км) і далекі відстані. Зимою рекомендується ходьба на лижах. З урахуванням довжини доріжок і кутів підйому розрізняють наступні теренкурні маршрути: маршрут № 1 — кут підйому від 3° до 5°, довжина доріжки до 500 м; маршрут № 2 — кут підйому від 5° до 10°, довжина доріжки до 1000 м; маршрут № 3 — кут підйому від 10° до 15°, довжина доріжки до 2000 м; маршрут № 4 – кут підйому від 15° до 20°, довжина доріжки від 3000 до 5000 м. Якщо рельєф, умови не дають можливості організувати маршрути з необхідними кутами підйому, то вони можуть бути прокладені на рівній місцевості. За таких умов кожному маршруту відповідатиме певна швидкість ходьби. Так, для маршруту № 1 радять ходьбу в повільному темпі (60-70 кроків за хвилину), для маршруту № 2 – у помірному темпі (70-90 кроків за хвилину), для маёршруту № 3 – у швидкому темпі (90-100 кроків за хвилину), для маршруту № 4 – у дуже швидкому темпі (100-120 кроків за хвилину). Виконання теренкурного маршруту та темпу ходьби залежить від режиму рухливої активності хворого на АГ, функціонального класу та групи фізичного стану. Під час дозованих пішохідних прогулянок пацієнти повинні правильно дихати. У даному випадку, згідно з регламентацією дихального процесу, на 4 кроки хворий робить вдих, на 8 кроків — видих, на 6 кроків — затримку дихання на видиху. За умови нормалізації АТ, показників гемодинаміки та стану відділів ВНС, коли збудливість симпатичного та парасимпатичного відділів скоординована, показане чотиритактне дихання: на 4 кроки — вдих, на 8— затримка дихання на вдиху, на 6 — видих, на 8 кроків — затримка дихання на видиху. Вдих та видих виконуються через ніс маленькими порціями повітря, ритмічно на кожен крок. Кількість повторень зумовлюється суб'єктивними відчуттями хворого індивідуально. На початку можна запропонувати виконувати один мікроцикл дихальних вправ кожні 50-100 м дозованої ходьби за умови, що це робиться легко, невимушено, не супроводжується неприємними відчуттями, якщо останні мають місце останні, то необхідно зменшити темп ходьби та відстань.