- •Тема 1. Джерела та історія розвитку валеології
- •1. Вступ до валеології
- •2. Джерела та історія розвитку валеології
- •Особливості сучасного розвитку цивілізації та необхідність нових підходів до збереження здоров’я
- •Розв’язання проблеми управління здоров’ям
- •5. Технології валеології та їх реалізація
- •Тема 2. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини
- •1. Предмет і структура валеології як науки
- •2. Категорії “здоров’я, хвороба, третій стан”, взаємозв’язок між ними
- •2. Об’єкт валеології. Методологічні основи валеології
- •3. Основні поняття валеології та її особливості стосовно гігієни.
- •Тема 3. Людина та її здоров’я з позиції системного підходу
- •1. Людина як система
- •2. Розуміння цілісності людини
- •3. Людина і світ
- •4. Особливості біосистеми організму людини
- •5. Стародавні холістичні системи
- •Здоров’я і його механізми з позицій системного підходу
- •Тема 4. Діагностика рівня індивідуального здоров’я
- •Класифікація діагностичних моделей
- •3. Визначення біологічного віку
- •Тема 5. Донозологічна характеристика функціональних систем організму
- •1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики
- •3. Інформативність рівня соматичного здоров’я, який визначається за резервами біоенергетики
- •Тема 6. Прогнозування здоров’я
- •Прогнозування здоров’я
- •2. Психосоматична конституція людини як прогностичний фактор
- •3. Тип кровообігу як критерій прогнозу
- •4. Фактори ризику виникнення захворювань
- •5. Про “безпечний рівень здоров’я людини”
- •2. Формування фізичного здоров’я в внутрішньоутробному періоді
- •3. Основні критичні періоди розвитку
- •4. Фактори ризику у внутрішньоутробному періоді розвитку
- •5. Основні принципи формування фізичного здоров’я
- •6. Основні принципи формування психічного здоров’я
- •Фактори формування здоров’я в дитячому і підлітковому віці
- •Тема 8. Інтегративний підхід до управління здоров’ям
- •1. Принцип цілісності організму
- •2. Оптимізація життєвого простору людини
- •3. Збереження і зміцнення біополя людини
- •4. Психосоматична гармонізація
- •Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
- •Генетика і здоров’я
- •Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини
- •Тема 10. Валеологічні аспекти репродуктивного здоров’я
- •Репродуктивний потенціал
- •2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність
- •2. Статева культура
- •4. Психологічна підтримка батьків
- •2. Етапи формування психології статі у дітей і підлітків
- •3. Причини виникнення гомосексуальності
- •4. Нейрогормональна основа психічної діяльності людини
- •Психологія жіночності
- •Зародження емоційності
- •Тема 12. Психічне здоров’я
- •1. Визначення поняття “психічне здоров’я”, його структура і зміни
- •2. Акцентуації характеру
- •3. Стрес, його наслідки і шляхи оздоровлення
- •Тема 13. Роль вищих психічних аспектів у збереження і
- •1. Сучасне уявленя про поняття здоров’я
- •2. Надсвідомість і здоров’я.
- •3. Сила підсвідомості та наміру
- •Тема 14. Шляхи збереження здоров’я і психовалеологія як цінність
- •1. Цінність людського життя
- •2. Аксіоми здоров'я: валеологія радості й сміху, щастя, віри, надії й любові
- •4. Спокуса й валеология покаяння
- •Тема 14. Оздоровчий вплив фізичних вправ
- •1. Рухова активність і фізичне здоров'я
- •2. Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •3. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації
- •4.Фізичні вправи та функціональні резерви організму
- •5. Вплив фізичних тренувань на систему імунітету
- •6. Оздоровчі фізичні фактори
- •7. Самоконтроль за фізичним навантаженням
- •8. Методи загартовування
- •Тема 16. Дихання як спосіб оздоровлення
- •1. Регуляція дихання
- •2. Дихання як спосіб оздоровлення
- •3. Парадоксальна дихальна гімнастика за о. М. Стрельніковою
- •4. Парадоксальна дихальна гімнастика за к. П. Бутейком
- •5. Оздоровча дихальна гімнастика за м. Г. Триняком
- •6. Дозована лікувальна ходьба
- •Тема 17. Багаторівнева система оздоровлення
- •1. Особливості системи
- •2. Напрями роботи з оздоровлення
- •4. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови).
- •5. Вправи для хребта
- •Тема 18. Основи підтримки здорового стану хребта
- •1. Значення хребта у підтримці здоров'я
- •2. Функції хребта
- •3. Передумови розвитку патологічних змін у хребті
- •5. Причини та фон для розвитку остеохондрозу
- •6. Методики оздоровлення хребта
- •7. Профілактика патології хребта
- •Тема 19. Закономірності формування правильної постави засобами фізичної культури
- •1. Діагностика порушень та умови формування постави учнів
- •2. Сила життя в здоровому хребті
- •3. Юнацький кіфоз (горб на спині)
- •Правила проведення масажу
- •Тема 20. Лікувальний та гігієнічний масаж
- •1. Історія виникнення масажу
- •2. Масаж і його дія на організм людини
- •3. Види масажу: лікувальний, гігієнічний
- •Показання і протипоказання щодо застосування масажу
- •Лекція 21. Валеологічні основи сексологія
- •1. Кохання вчора, сьогодні і завжди
- •2. Десять секретів кохання
- •3. Шлях до щастя у сім’ї
- •4. Валеологія і сексологія
- •5. Психогігієна статі
- •6. Сексуальна культура
- •7. Сексуальне здоров’я
- •Сифіліс (люес)
- •2. Гонорея
- •3. Снід — синдром набутого імунного дефіциту
- •4. Генітальний герпес
- •5. Хламідіози
- •6. Трихоманози
- •7. Заходи боротьби із захворюваннями, які передаються статевим шляхом
- •1. Особливості інфекційних захворювань
- •2. Віспа та вакцинація
- •3. Холера та її профілактика
- •4. Історія боротьби зі сказом
- •5. Дифтерія
- •6. Кір і краснуха
- •7. Епідемічний паротит і вітряна віспа
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •1. Розумне харчування за г. Малаховим
- •2. Негативана дія переїдання
- •3. Регуляція вживання їжі
- •4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування
- •5. Біологічно активні добавки (баДи) та оптимізація харчування
- •1. Здоров’я індивідуальне й популяційне
- •2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя
- •4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я
- •5. Сімейна валеологія
- •6. Мотивація одруження
- •1. Природне та соціальне у житті людини
- •2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології
- •Очищення організму від паразитів
- •3. Лікувальні харчі
- •Тема 29. Сенс життя людини
- •1. Сенс, цінність життя і здоров’я
- •2. Спокуса: паління й здоров'я
- •4. Здорові потреби й потреба у здоров’ї
- •2. Стилі виховання
- •Педагогіка авторитарна
- •3. Найскладніший період розвитку дитини
- •4. Соціальна ситуація у созалежній сім’ї
- •1. Гігієнічна культура, особиста гігієна
- •Гігієна розумової праці
- •Профілактика карієсу
- •2. Психогігієна дозрівання
- •3. Шкала розвитку дівчат і хлопців
- •4. Акселерація
- •Тема 32. Методика викладання валеології
- •1. Основи методики викладання валеології в школі
- •2. Проблеми формування валеологічної свідомості
- •3. Підготовка спеціалістів - валеологів
- •5. Психовалеологічні аспекти корекційної та рекреаційної роботи
- •6. Функції валеолога в школі
- •Лекція 33. Шляхи збереження й формування здоров’я учнів у навчально- виховному процесі
- •Вплив процесу навчальної діяльності на здоров’я учнів
- •2. Характерні ознаки уроків здоров’я
- •Методика пізнавального рухового навчання
- •5. Методика «гімнастики мозку»
- •Методика «кнопки мозку»
- •6. Методика сенсорно-координаторних тренажів за допомогою
Гігієна розумової праці
Правильна організація розумової діяльності школярів запобігає формуванню перевтоми і її наслідків. Утома характеризується тимчасовим зниженням працездатності. Вона розвивається за дії як розумових, так і фізичних навантажень. Після відпочинку утома проходить. Це нормальний фізіологічний стан, коли організм тренується, а в подальшому втома наступає лише при більших нервово-психічних навантаженнях. Звідси висновок: несумлінне навчання завдає більш шкоди, ніж користі, тому що не розвиває волю, старанність, не дозволяє розкритися генетично зумовленим здібностям людини. Недонавантаження кори головного мозку розумовою працею так само негативно впливає на розвиток дитини, як й її перенавантаження. Перевтома виникає як наслідок порушень режиму роботи й відпочинку. Діти перевтомлюються через недостатню зрілість нервової системи. Перевтома — це головний біль, запаморочення, швидка слабкість, почервоніння кон'юнктиви очей, зниження апетиту, порушення сну, підвищення температури тіла, погіршення пам'яті, неуважність, дратівливість, плаксивість. Це може бути ознакою початку нервово-психічного захворювання. Учитель першим може помітити зміни в поведінці учня, зокрема підвищену тривожність, емоційну нестійкість, схильність до самозвинувачень, замкнутість, реакцію істеричного взривчастого або нав'язливого типу.
Загальне денне навантаження не повинно перевищувати 7-8 год. на добу. Насправді воно становить від 8 до 12 год. і більше.
Гіподинамією або руховим голодом страждають більшість школярів. Приблизно 85% денного часу діти не рухаються, сидять, а 10-15 хв. перерви для вправ допомогли б учням перемогти недостачу в рухах.
При тривалих заняттях рекомендують періодично робити 3-4 форсованих вдихів із затримкою, обмивання тіла то гарячою, то холодною водою.
При складанні розкладу варто обов'язково враховувати вікові особливості дітей, а також динаміку їхньої працездатності. Найвища працездатність в учнів молодших класів на 2-му уроці, у середніх і старших - на 3-му уроці. Тому навчальні предмети, які мають потребу в більшій розумовій напрузі й контрольні роботи, варто планувати на ці годинни. Працездатність учнів знижується в наступні години. Варто також ураховувати, що в суботу й понеділок працездатність нижча, ніж в інші робочі дні. Правильно організований із психофізіологічної позиції урок також впливає на стан розумової працездатності учнів. Якщо при вході до класу вчитель посміхається, оптимістично настроєний, у нього чіткий голос, він емоційний при викладанні нового матеріалу, змінює види діяльності учнів, ураховує їхні індивідуальні особливості, то звичайно й учні будуть зберігати високу працездатність. Не слід збільшувати обсяг домашнього завдання на понеділок, тому що зменшується час на відпочинок, що так необхідний учням наприкінці тижня.
Велику роль під час підтримки розумової праці відіграє гігієнічний стан навчальних приміщень: температура й чистота повітря, рівень освітлення, відповідність кольорів приміщення й меблів.
При організації всіх видів позаурочних занять варто теж обов'язково враховувати інтереси учнів, їхню схильність до того чи іншого виду діяльності, тому що гарний настрій під час виконання якоїсь роботи сприяє розвитку дитини. Читання художньої літератури, відвідування кінотеатрів, перегляд телепередач потребують особливої уваги. Так, читати рекомендується не більше 2 год на день, переглядати телепередачі не частіше 2-3 разів на тиждень і не довше 1-1,5 годн на день для старшокласників і 0,45-1 год - для молодших школярів.
Гігієна зору
Досліди фахівців довели, що найліпші умови для роботи зорового аналізатора утворюються при природному освітленні в межах від 600 до 1200 люксів. Для того, щоб одержати таке освітлення, потрібно:
щодня протирати вікна із внутрішньої сторони й мивати не менше 3-х разів на рік ззовні;
не насаджувати дерев на відстані потрійної їхньої висоти від будинку;
поверхню парт, меблів підбирати або фарбувати у світлі кольори, також приміщення повинно бути оформлено у світлих тонах;
на вікна не вішати фіранки й штори.
Якщо приміщення освітлюється за допомогою люмінесцентних ламп або ламп накалювання, варто обов'язково перевірити чи не сліпить світло учнів, і необхідно, щоб рівномірно освітлювалося все приміщення.
Недостатня освітленість робочих місць учнів примушує їх наближувати очі до предмета, що розглядається, і є однією із причин погіршення зору.
При напруженій зоровій роботі в школі або вдома рекомендується робити перерви й дивитися вдалечінь, це гарний відпочинок для очей. Найчастіше в школярів зустрічається короткозорість (міопія), вона може привести до серйозних порушень зору або сліпоти.
Комплекс вправ для профілактики зорової втоми. Тривалість 3-5 хвилин. Сідаєте зручніше, спина пряма, очі розплющені, погляд націлений уперед.
Направте погляд вправо, потім — прямо, так само — вліво, нагору й униз — 10 разів.
Погляд переміщається по діагоналі, поступово збільшується затримка на верхньому, середньому й нижньому рівнях, подих рівномірний — 3-10 разів.
Кругові обороти очами — 1-10 разів в обидва боки.
Подивіться на кінчик носа потім удалечінь — 5-7 разів.
Подивіться на кінчик олівця, який утримуйте на відстані 30 см, потім удалечінь — 5-7 разів.
Промасажуйте повіки очей від носа до кінця повік.
Повністю закрийте очі й прикрийте руками, відкрийте очі — 5-7 разів.
Захворювання короткозорістю накладає обмеження на дітей у деяких видах спорту (бокс, боротьба, важка атлетика).
Гігієна тіла
Гігієна тіла — це догляд за шкірою, волоссям й зубами. Гігієнічні вимоги відомі переважній більшості не тільки дорослих, але й дітей шкільного віку. Однак дотримання їх не стало загальноприйнятою нормою поводження людей.
Шкіра — складний орган, який виконує різноманітні функції. М'яка й еластична, вона захищає органи й тканини від механічних травм. Виділення шкірного жиру й поту створюють кислу реакцію поверхні шкіри. Це виключає можливість розмноження мікробів. А крім того, видаляються з організму деякі з'єднання, що утворюються в результаті обміну речовин. Шкіра непроникна для води й багатьох хімічних з'єднань, з якими стикається людина, захищає організм від надлишкової дії сонячних променів. Пігмент, що утворюється в шкірі (меланін) перешкоджає проникненню сонячних променів у тканини. Шкіра відіграє велику роль у підтримці постійної температури тіла людини. Величезна кількість нервових закінчень дозволяє шкірі виконувати тактильну функцію — шкірою людина відчуває тепло, холод, біль, властивості предметів.
Свої різноманітні функції шкіра виконує, будучи здоровою, а здоров'я шкіри — результат постійного й правильного догляду за нею й дотримування її в чистоті. Мити тіло у ванній (або краще — під душем) необхідно не рідше одного разу на тиждень, а краще — щодня. Ріст загальної й, зокрема, гігієнічної культури населення зумовив той факт, що сьогодні в багатьох родинах "лазневий день — щодня". Голову необхідно мити не частіше 2 разів на тиждень. Особливо ретельний догляд за шкірою потрібний у підлітковому віці, коли відзначається підвищена діяльність сальних і потових залоз.
Здорові зуби не тільки гарні, але й гарантують ретельне пережовування й краще засвоєння їжі організмом.
Карієс і парадонтоз - наймасовіші захворювання зубів і слизової оболонки порожнини рота, вони часто є причиною виникнення інших хвороб людини (гастрити, виразкова хвороба шлунка, захворювання серця, нирок, ревматизм).