- •Тема 1. Джерела та історія розвитку валеології
- •1. Вступ до валеології
- •2. Джерела та історія розвитку валеології
- •Особливості сучасного розвитку цивілізації та необхідність нових підходів до збереження здоров’я
- •Розв’язання проблеми управління здоров’ям
- •5. Технології валеології та їх реалізація
- •Тема 2. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини
- •1. Предмет і структура валеології як науки
- •2. Категорії “здоров’я, хвороба, третій стан”, взаємозв’язок між ними
- •2. Об’єкт валеології. Методологічні основи валеології
- •3. Основні поняття валеології та її особливості стосовно гігієни.
- •Тема 3. Людина та її здоров’я з позиції системного підходу
- •1. Людина як система
- •2. Розуміння цілісності людини
- •3. Людина і світ
- •4. Особливості біосистеми організму людини
- •5. Стародавні холістичні системи
- •Здоров’я і його механізми з позицій системного підходу
- •Тема 4. Діагностика рівня індивідуального здоров’я
- •Класифікація діагностичних моделей
- •3. Визначення біологічного віку
- •Тема 5. Донозологічна характеристика функціональних систем організму
- •1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики
- •3. Інформативність рівня соматичного здоров’я, який визначається за резервами біоенергетики
- •Тема 6. Прогнозування здоров’я
- •Прогнозування здоров’я
- •2. Психосоматична конституція людини як прогностичний фактор
- •3. Тип кровообігу як критерій прогнозу
- •4. Фактори ризику виникнення захворювань
- •5. Про “безпечний рівень здоров’я людини”
- •2. Формування фізичного здоров’я в внутрішньоутробному періоді
- •3. Основні критичні періоди розвитку
- •4. Фактори ризику у внутрішньоутробному періоді розвитку
- •5. Основні принципи формування фізичного здоров’я
- •6. Основні принципи формування психічного здоров’я
- •Фактори формування здоров’я в дитячому і підлітковому віці
- •Тема 8. Інтегративний підхід до управління здоров’ям
- •1. Принцип цілісності організму
- •2. Оптимізація життєвого простору людини
- •3. Збереження і зміцнення біополя людини
- •4. Психосоматична гармонізація
- •Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
- •Генетика і здоров’я
- •Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини
- •Тема 10. Валеологічні аспекти репродуктивного здоров’я
- •Репродуктивний потенціал
- •2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність
- •2. Статева культура
- •4. Психологічна підтримка батьків
- •2. Етапи формування психології статі у дітей і підлітків
- •3. Причини виникнення гомосексуальності
- •4. Нейрогормональна основа психічної діяльності людини
- •Психологія жіночності
- •Зародження емоційності
- •Тема 12. Психічне здоров’я
- •1. Визначення поняття “психічне здоров’я”, його структура і зміни
- •2. Акцентуації характеру
- •3. Стрес, його наслідки і шляхи оздоровлення
- •Тема 13. Роль вищих психічних аспектів у збереження і
- •1. Сучасне уявленя про поняття здоров’я
- •2. Надсвідомість і здоров’я.
- •3. Сила підсвідомості та наміру
- •Тема 14. Шляхи збереження здоров’я і психовалеологія як цінність
- •1. Цінність людського життя
- •2. Аксіоми здоров'я: валеологія радості й сміху, щастя, віри, надії й любові
- •4. Спокуса й валеология покаяння
- •Тема 14. Оздоровчий вплив фізичних вправ
- •1. Рухова активність і фізичне здоров'я
- •2. Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •3. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації
- •4.Фізичні вправи та функціональні резерви організму
- •5. Вплив фізичних тренувань на систему імунітету
- •6. Оздоровчі фізичні фактори
- •7. Самоконтроль за фізичним навантаженням
- •8. Методи загартовування
- •Тема 16. Дихання як спосіб оздоровлення
- •1. Регуляція дихання
- •2. Дихання як спосіб оздоровлення
- •3. Парадоксальна дихальна гімнастика за о. М. Стрельніковою
- •4. Парадоксальна дихальна гімнастика за к. П. Бутейком
- •5. Оздоровча дихальна гімнастика за м. Г. Триняком
- •6. Дозована лікувальна ходьба
- •Тема 17. Багаторівнева система оздоровлення
- •1. Особливості системи
- •2. Напрями роботи з оздоровлення
- •4. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови).
- •5. Вправи для хребта
- •Тема 18. Основи підтримки здорового стану хребта
- •1. Значення хребта у підтримці здоров'я
- •2. Функції хребта
- •3. Передумови розвитку патологічних змін у хребті
- •5. Причини та фон для розвитку остеохондрозу
- •6. Методики оздоровлення хребта
- •7. Профілактика патології хребта
- •Тема 19. Закономірності формування правильної постави засобами фізичної культури
- •1. Діагностика порушень та умови формування постави учнів
- •2. Сила життя в здоровому хребті
- •3. Юнацький кіфоз (горб на спині)
- •Правила проведення масажу
- •Тема 20. Лікувальний та гігієнічний масаж
- •1. Історія виникнення масажу
- •2. Масаж і його дія на організм людини
- •3. Види масажу: лікувальний, гігієнічний
- •Показання і протипоказання щодо застосування масажу
- •Лекція 21. Валеологічні основи сексологія
- •1. Кохання вчора, сьогодні і завжди
- •2. Десять секретів кохання
- •3. Шлях до щастя у сім’ї
- •4. Валеологія і сексологія
- •5. Психогігієна статі
- •6. Сексуальна культура
- •7. Сексуальне здоров’я
- •Сифіліс (люес)
- •2. Гонорея
- •3. Снід — синдром набутого імунного дефіциту
- •4. Генітальний герпес
- •5. Хламідіози
- •6. Трихоманози
- •7. Заходи боротьби із захворюваннями, які передаються статевим шляхом
- •1. Особливості інфекційних захворювань
- •2. Віспа та вакцинація
- •3. Холера та її профілактика
- •4. Історія боротьби зі сказом
- •5. Дифтерія
- •6. Кір і краснуха
- •7. Епідемічний паротит і вітряна віспа
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •1. Розумне харчування за г. Малаховим
- •2. Негативана дія переїдання
- •3. Регуляція вживання їжі
- •4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування
- •5. Біологічно активні добавки (баДи) та оптимізація харчування
- •1. Здоров’я індивідуальне й популяційне
- •2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя
- •4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я
- •5. Сімейна валеологія
- •6. Мотивація одруження
- •1. Природне та соціальне у житті людини
- •2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології
- •Очищення організму від паразитів
- •3. Лікувальні харчі
- •Тема 29. Сенс життя людини
- •1. Сенс, цінність життя і здоров’я
- •2. Спокуса: паління й здоров'я
- •4. Здорові потреби й потреба у здоров’ї
- •2. Стилі виховання
- •Педагогіка авторитарна
- •3. Найскладніший період розвитку дитини
- •4. Соціальна ситуація у созалежній сім’ї
- •1. Гігієнічна культура, особиста гігієна
- •Гігієна розумової праці
- •Профілактика карієсу
- •2. Психогігієна дозрівання
- •3. Шкала розвитку дівчат і хлопців
- •4. Акселерація
- •Тема 32. Методика викладання валеології
- •1. Основи методики викладання валеології в школі
- •2. Проблеми формування валеологічної свідомості
- •3. Підготовка спеціалістів - валеологів
- •5. Психовалеологічні аспекти корекційної та рекреаційної роботи
- •6. Функції валеолога в школі
- •Лекція 33. Шляхи збереження й формування здоров’я учнів у навчально- виховному процесі
- •Вплив процесу навчальної діяльності на здоров’я учнів
- •2. Характерні ознаки уроків здоров’я
- •Методика пізнавального рухового навчання
- •5. Методика «гімнастики мозку»
- •Методика «кнопки мозку»
- •6. Методика сенсорно-координаторних тренажів за допомогою
Тема 6. Прогнозування здоров’я
1. Прогнозування здоров’я.
2. Психосоматична конституція людини як прогностичний фактор.
3. Тип кровообігу як критерій прогнозу.
4. Фактори ризику виникнення захворювань.
5. Про «безпечний рівень здоров’я людини».
Прогнозування здоров’я
Люди намагались передбачити свій завтрашній день, що їх чекає: здорове повноцінне життя чи хвороби або смерть. “Прогноз” – означає передбачення. Існує науковий та інтуїтивний прогноз, останній базується на неусвідомленій логіці, стані подій та практичному досвіді оцінки майбутніх подій. У лікарській практиці береться до уваги конкретна хвороба, організм хворого, його вік, стать, положення в суспільстві, його спадкові особливості та зміни, під впливом яких знаходиться хворий (С. П. Боткін, 1960). Прогнозування - це лікарське мистецтво. Набагато важче прогнозувати хворобу у здорової людини, а це є одним із головних завдань валеології. Суть прогнозування – це пошук факторів підвищеного ризику розвитку хвороб, визначення їх характеру й сили з наступним складанням власне прогнозу. І цей прогноз може бути правильним лише у випадку дії на організм тих факторів, які було враховано під час прогнозування.
Фактори ризику для ІХС та інсульту майже однакові, але в природі спостерігаються тенденції щодо зростання або зниження тієї чи іншої хвороби. У людей із патологією хребта найчастіше розвиваються хвороби серця.
Ці дані дозволяють сформулювати проблему щодо пошуку загальних факторів ризику, однотипних для багатьох хвороб. Підходи до розв’язання даної проблеми розробляються валеологією. Враховуються: 1 – рівень здоров’я нижче “безпечного»; 2 – параметри організму й ризик виникнення хвороби чи тривалості життя. Наприклад, чим вища концентрація кальцію в крові старої людини, тим більше шансів на оздоровлення. Прогностично інформативними є рівень гемоглобіну, натрію та сечовини в крові. У довгожителів високий рівень амінокислот у крові і низький – перекисних сполук, а швидке падіння рівня амінокислот і підвищення перекисів передує смерті. Рівень імуноглобулінів та Т- і В – лімфоцитів дозволяють прогнозувати смерть практично здорових людей протягом трьох років (В. П. Войтенко, 1991).
До основних методів прогнозування належать: інтуїтивне передбачення, аналогія, екстраполяція і моделювання.
Інтуїтивне передбачення – це заснована на минулому досвіді здатність приймати правильні рішення без усвідомлення їх доказовості на даний момент.
Аналогія часто лежить в основі інтуїтивних передбачень.
Метод екстраполяції полягає в тому, що на графіку відображаться результати дослідження якогось показника, потім криву продовжують далі й прогнозують можливий варіант розвитку даного показника.
Моделювання передбачає побудову складної моделі об’єкта прогнозування. Чим більше параметрів є в моделі, тим точніший прогноз.
Проблема верифікації прогнозу – визначення достовірності. Для оцінки ефективності й надійності прогнозу використовують два шляхи: апріорний та апостеріорний. Апріорний передбачає перевірку ще до того, як відбудеться подія, що прогнозується. Апостеріорна верифікація передбачає оцінку відповідності різних прогнозів до подій, які реально відбулися.
Прогноз завжди ризик. Прогнозуючи здоров’я, треба враховувати: вік, стать, тип конституції, спадковість, темпи старіння (біологічний вік), фактори ризику, типи кровообігу, рівень соматичного здоров’я та ін. Вік найсильніший критерій. “Старість приводить людину до прірви, в яку її штовхає хвороба”. Зі зростанням віку зростає смертність. Виділяють чотири основних типи кривих виживання: 1 - популяція, в якій більшість вмирає у молодому віці; 2 – вірогідність смерті не залежить від віку; 3 – ситуація, при якій на одиницю часу вмирає визначена кількість осіб; 4 – більшість членів популяції доживає до максимального віку. Саме такому типу відповідає крива виживання в економічно розвинутих країнах.
Стать як критерій прогнозу. Захворюваність, смертність і тривалість життя чоловіків і жінок різниться в усіх популяціях. Це залежить від умов життя. У малорозвинених країнах жінки помирають раніше, що викликано нерівним положенням жінки в сім’ї і суспільстві, недосконала система допомоги в пологах. У економічно розвинутих країнах більша смертність і менша тривалість життя характерні для чоловіків, що пов’язано з палінням, алкоголізмом, травматизмом. Жіноча стать покликана зберігати, а чоловіча – змінювати генетичну інформацію (генофонд) популяції в її стосунках із навколишнім середовищем. Кінцевий результат такого розподілу – підвищення адаптивності усієї популяції в цілому.
Захисні механізми жіночого організму зумовлені більшим вмістом простациклінів і -ліпопротеїдів і захисною дією естрогенів. Чоловічі статеві гормони, навпаки, не допомагають виживанню чоловіків. Кастровані коти живуть довше. Різниця в хромосомах і генах у чоловіків приводить до виникнення хвороб – гемофілії, дальтонізму. Але рак щитоподібної залози й злоякісна меланома у жінок зустрічається у 2 рази частіше, ніж у чоловіків. Аутоімунні захворювання також частіше виникають у жінок, ніж у чоловіків.