
- •Тема 1. Джерела та історія розвитку валеології
- •1. Вступ до валеології
- •2. Джерела та історія розвитку валеології
- •Особливості сучасного розвитку цивілізації та необхідність нових підходів до збереження здоров’я
- •Розв’язання проблеми управління здоров’ям
- •5. Технології валеології та їх реалізація
- •Тема 2. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини
- •1. Предмет і структура валеології як науки
- •2. Категорії “здоров’я, хвороба, третій стан”, взаємозв’язок між ними
- •2. Об’єкт валеології. Методологічні основи валеології
- •3. Основні поняття валеології та її особливості стосовно гігієни.
- •Тема 3. Людина та її здоров’я з позиції системного підходу
- •1. Людина як система
- •2. Розуміння цілісності людини
- •3. Людина і світ
- •4. Особливості біосистеми організму людини
- •5. Стародавні холістичні системи
- •Здоров’я і його механізми з позицій системного підходу
- •Тема 4. Діагностика рівня індивідуального здоров’я
- •Класифікація діагностичних моделей
- •3. Визначення біологічного віку
- •Тема 5. Донозологічна характеристика функціональних систем організму
- •1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики
- •3. Інформативність рівня соматичного здоров’я, який визначається за резервами біоенергетики
- •Тема 6. Прогнозування здоров’я
- •Прогнозування здоров’я
- •2. Психосоматична конституція людини як прогностичний фактор
- •3. Тип кровообігу як критерій прогнозу
- •4. Фактори ризику виникнення захворювань
- •5. Про “безпечний рівень здоров’я людини”
- •2. Формування фізичного здоров’я в внутрішньоутробному періоді
- •3. Основні критичні періоди розвитку
- •4. Фактори ризику у внутрішньоутробному періоді розвитку
- •5. Основні принципи формування фізичного здоров’я
- •6. Основні принципи формування психічного здоров’я
- •Фактори формування здоров’я в дитячому і підлітковому віці
- •Тема 8. Інтегративний підхід до управління здоров’ям
- •1. Принцип цілісності організму
- •2. Оптимізація життєвого простору людини
- •3. Збереження і зміцнення біополя людини
- •4. Психосоматична гармонізація
- •Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
- •Генетика і здоров’я
- •Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини
- •Тема 10. Валеологічні аспекти репродуктивного здоров’я
- •Репродуктивний потенціал
- •2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність
- •2. Статева культура
- •4. Психологічна підтримка батьків
- •2. Етапи формування психології статі у дітей і підлітків
- •3. Причини виникнення гомосексуальності
- •4. Нейрогормональна основа психічної діяльності людини
- •Психологія жіночності
- •Зародження емоційності
- •Тема 12. Психічне здоров’я
- •1. Визначення поняття “психічне здоров’я”, його структура і зміни
- •2. Акцентуації характеру
- •3. Стрес, його наслідки і шляхи оздоровлення
- •Тема 13. Роль вищих психічних аспектів у збереження і
- •1. Сучасне уявленя про поняття здоров’я
- •2. Надсвідомість і здоров’я.
- •3. Сила підсвідомості та наміру
- •Тема 14. Шляхи збереження здоров’я і психовалеологія як цінність
- •1. Цінність людського життя
- •2. Аксіоми здоров'я: валеологія радості й сміху, щастя, віри, надії й любові
- •4. Спокуса й валеология покаяння
- •Тема 14. Оздоровчий вплив фізичних вправ
- •1. Рухова активність і фізичне здоров'я
- •2. Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •3. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації
- •4.Фізичні вправи та функціональні резерви організму
- •5. Вплив фізичних тренувань на систему імунітету
- •6. Оздоровчі фізичні фактори
- •7. Самоконтроль за фізичним навантаженням
- •8. Методи загартовування
- •Тема 16. Дихання як спосіб оздоровлення
- •1. Регуляція дихання
- •2. Дихання як спосіб оздоровлення
- •3. Парадоксальна дихальна гімнастика за о. М. Стрельніковою
- •4. Парадоксальна дихальна гімнастика за к. П. Бутейком
- •5. Оздоровча дихальна гімнастика за м. Г. Триняком
- •6. Дозована лікувальна ходьба
- •Тема 17. Багаторівнева система оздоровлення
- •1. Особливості системи
- •2. Напрями роботи з оздоровлення
- •4. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови).
- •5. Вправи для хребта
- •Тема 18. Основи підтримки здорового стану хребта
- •1. Значення хребта у підтримці здоров'я
- •2. Функції хребта
- •3. Передумови розвитку патологічних змін у хребті
- •5. Причини та фон для розвитку остеохондрозу
- •6. Методики оздоровлення хребта
- •7. Профілактика патології хребта
- •Тема 19. Закономірності формування правильної постави засобами фізичної культури
- •1. Діагностика порушень та умови формування постави учнів
- •2. Сила життя в здоровому хребті
- •3. Юнацький кіфоз (горб на спині)
- •Правила проведення масажу
- •Тема 20. Лікувальний та гігієнічний масаж
- •1. Історія виникнення масажу
- •2. Масаж і його дія на організм людини
- •3. Види масажу: лікувальний, гігієнічний
- •Показання і протипоказання щодо застосування масажу
- •Лекція 21. Валеологічні основи сексологія
- •1. Кохання вчора, сьогодні і завжди
- •2. Десять секретів кохання
- •3. Шлях до щастя у сім’ї
- •4. Валеологія і сексологія
- •5. Психогігієна статі
- •6. Сексуальна культура
- •7. Сексуальне здоров’я
- •Сифіліс (люес)
- •2. Гонорея
- •3. Снід — синдром набутого імунного дефіциту
- •4. Генітальний герпес
- •5. Хламідіози
- •6. Трихоманози
- •7. Заходи боротьби із захворюваннями, які передаються статевим шляхом
- •1. Особливості інфекційних захворювань
- •2. Віспа та вакцинація
- •3. Холера та її профілактика
- •4. Історія боротьби зі сказом
- •5. Дифтерія
- •6. Кір і краснуха
- •7. Епідемічний паротит і вітряна віспа
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •1. Розумне харчування за г. Малаховим
- •2. Негативана дія переїдання
- •3. Регуляція вживання їжі
- •4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування
- •5. Біологічно активні добавки (баДи) та оптимізація харчування
- •1. Здоров’я індивідуальне й популяційне
- •2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя
- •4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я
- •5. Сімейна валеологія
- •6. Мотивація одруження
- •1. Природне та соціальне у житті людини
- •2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології
- •Очищення організму від паразитів
- •3. Лікувальні харчі
- •Тема 29. Сенс життя людини
- •1. Сенс, цінність життя і здоров’я
- •2. Спокуса: паління й здоров'я
- •4. Здорові потреби й потреба у здоров’ї
- •2. Стилі виховання
- •Педагогіка авторитарна
- •3. Найскладніший період розвитку дитини
- •4. Соціальна ситуація у созалежній сім’ї
- •1. Гігієнічна культура, особиста гігієна
- •Гігієна розумової праці
- •Профілактика карієсу
- •2. Психогігієна дозрівання
- •3. Шкала розвитку дівчат і хлопців
- •4. Акселерація
- •Тема 32. Методика викладання валеології
- •1. Основи методики викладання валеології в школі
- •2. Проблеми формування валеологічної свідомості
- •3. Підготовка спеціалістів - валеологів
- •5. Психовалеологічні аспекти корекційної та рекреаційної роботи
- •6. Функції валеолога в школі
- •Лекція 33. Шляхи збереження й формування здоров’я учнів у навчально- виховному процесі
- •Вплив процесу навчальної діяльності на здоров’я учнів
- •2. Характерні ознаки уроків здоров’я
- •Методика пізнавального рухового навчання
- •5. Методика «гімнастики мозку»
- •Методика «кнопки мозку»
- •6. Методика сенсорно-координаторних тренажів за допомогою
Тема 29. Сенс життя людини
1. Сенс, цінність життя і здоров’я.
2. Спокуси: паління і здоров’я.
3. Спокуса: алкоголь та інші токсиканти.
4. Здорові потреби і потреби у здоров’ї.
1. Сенс, цінність життя і здоров’я
Д. С. Ліхачов на це запитання відповів так: «Я думаю, для збільшення добра у світі. А добро – це щастя всіх людей, це вміння бачити й відчувати прекрасне. А для сприйняття красоти й добра сама людина повинна бути красивою, щедрою глибокою».
Чим частіше людина ставить питання про сенс життя, тим вона добріша, розумніша. Людина повинна вміти піднятися над собою, жити не лише для себе, але й для інших, бути корисною й потрібною. Удосконалюючись, людина розуміє й поважає себе та інших.
Л. Толстой у своєму щоденнику писав: «Усі сили повинні бути спрямовані на те, щоб з кожною годиною ставати кращими, ніж ми є. І хоч це дуже важко, але людина повинна перемагати себе». Для себе він написав такі правила:
Що заплановано, обов'язково зробити.
Що робиш, роби все дуже добре.
Змушуй свій розум постійно діяти з усією йому можливою силою.
Читай і думай.
Звичайно, це дуже важкі правила. Потрібна воля і сильний характер. Використовуйте усі випадки, щоб виховувати волю і характер. І кожне діло вважайте важливим, ставтеся до нього з усією серйозністю. Існує тісний зв'язок між моральним удосконаленням і щастям, з одного боку, та моральним удосконаленням і нещастям - з іншого.
Цінність людського життя є абсолютною цінністю, оскільки життя - це єдина умова і критерій для здійснення будь-якої іншої цінності.
Історично склалося два розуміння цінності життя:
1. Життя цінне як суспільна одиниця, бо робить певний внесок у загальні блага;
2. Цінність життя беззаперечна, незалежна ні від чого й ні від кого.
Але цінність життя визначається сенсом життя. Якщо його немає – немає й чого жити. Людина, людство і його життя є вищими цінностями, оскільки вони являють собою вершину еволюції. Цінність життя виявляє себе через смерть, усвідомлення якої змушує людину цінити життя й знаходити в ній сенс.
2. Спокуса: паління й здоров'я
Про шкоду паління сказано багато, але проблема профілактики паління залишається актуальною. Справа в тому, що причиною виникнення багатьох хронічних інфекційних захворювань є паління. Наприклад, поява в населення злоякісних новоутворень у 30 % випадків зумовлена палінням. На думку лікарів, тільки шляхом викорінювання паління можна запобігти 15-20 % всіх смертей від злоякісних пухлин у світі.
Негативні впливи паління на організм людини пов'язані з тим, що в тютюновому димі втримується більше п'ятдесяти хімічних речовин, небезпечних для здоров'я й життя людини. Найшкідливішими для організму людини вважаються: бензопирен, нікотин, окисид вуглецю, радіоактивний полоній-210, а також висока температура тютюнового диму.
Хоча дим від однієї сигарети містить ці речовини в невеликій концентрації, варто пам’ятати, що за добу той, хто палить, вживає від 10 до 40 сигарет, а на рік це становить від 3500 до 14500 штук!
Крім того, у цих людей різко підвищується частота захворювань дихальних шляхів – кількість випадків смерті від цих хвороб серед тих, хто палить, у 5 разів більша, ніж серед тих, хто не палить.
Установлено, що сам курящий поглинає 25% шкідливих речовин, що містяться в цигарці, 5% залищається в недопалку, 20% згоряє, а 50% потрапляє в повітря.
Малі діти найчутливіші до тютюнового диму. Вони погано сплять, стають капризними, втрачають апетит. Оксид вуглицю з’єднується з гемоглобіном – виникає гіпоксія. Тому ці діти хворіють на застудні хвороби. Якщо мати палить, то діти народжуються з малою масою тіла й часто вмирають. У таких матерів мало молока, тому діти відстають у фізичному й розумовому розвитку. Ті, хто палить, хворіють раком легень, інфарктом міокарда. У даний час палять приблизно 50% хлопців і 35% дівчат.
Треба постійно розповідати дітям про шкідливість паління, оргнізовувати їхній вільний час.
3. Спокуса: алкоголь та інші токсиканти
Алкоголь загальнотоксичний, у першу чергу діє на молоді клітини, на статеві клітини. Тому в алкоголіків можуть народжуватися діти з нервово-психічними хворобами, з каліцтвами, з епілепсією, вони часто хворіють інфекційними хворобами.
Смертність в алкоголіків у 3-4 рази вища, тривалість життя різко скорочується.
Наркоманія й токсикоманія, як і алкоголізм, відрізняються трьома основними ознаками: психічною і фізичною залежністю від наркотичних і токсичних речовин, а також звиканням до них. Це добровільне безумство.
Для гострої інтоксикації опієм характерні: вузькі зіниці, блідість і сухість шкірних покривів, зниження артеріального тиску, зменшення серцевого ритму, підвищення сухожильних рефлексів, пригнічення дихання, закрепи. Настрій благодушний, прискорена мова, критика стосовно своєї поведінки й висказувань знижена.
Після вживанння конопель виникають розлади свідомості й поведінки (безупинний сміх, балакучість). При хронічному вживанні коноплі посилюється апатія, відхід від дійсності, бідність суджень, падіння ініціативи.
Дуже сильно реагує на токсичні речовини серцево-судинна система. Порушується ритм і частота серцевих скорочень. У цих умовах не може бути правильного формування як м'язового, так і нервового апарату серця, а це може хворобливо відгукнутися у майбутньому.
Іншою мішенню токсичних речовин в організмі підлітка є печінка. Відомо, що в ній відбувається знешкодження шкідливих речовин, що надійшли в організм, що приводить до руйнування клітин печінки. Дія отруйних речовин на печінку в підлітковому періоді ще більш руйнівна, тому що цей орган перебуває в стадії формування. Токсичне враження клітин печінки приводить також до порушення білкового й вуглеводного обміну, утворення вітамінів і ферментів.
Варто особливо підкреслити, що найбільші патологічні відхилення під дією токсичних речовин відбуваються в центральній нервовій системі підлітка. Така прицільна їхня вибірковість пов'язана з тим, що в нервових клітинах утримуються у великій кількості жирові утворення, так звані ліпіди, які легко руйнуються (розтоплюються) під дією бензину, ацетону та інших токсичних речовин.
Надходження отруйних речовин у ті або інші органи й тканини людини тим більше, чим розвинутіша їхня кровоносна мережа. Кровопостачання головного мозку в 16 разів краще, ніж кровопостачання кінцівок. От чому найбільша концентрація отруйних речовин, що надійшли до організму, накопичується в центральній нервовій системі.
Підраховано, що в результаті важкого алкогольного сп’яніння гине близько 20 тисяч нервових клітин. Так само згубно на центральну нервову систему діють токсичні речовини, у тому числі препарати побутової хімії.
Як відомо, для поліпшення якості бензину в нього додають тетраетилсвинець. Такий бензин називається етиловим і є надзвичайно сильною отрутою. Попадання в організм підлітка цього бензину небезпечне й тим, що тетраетилсвинець має виражену кумулятивну дію, тобто здатний накопичуватися й довго затримуватися в організмі.
Гостре отруєння етиловим бензином характеризується виникненням і бурхливим зростанням зорових, слухових і нюхових галюцинацій. У сильно збудженому стані іноді виникає розлад свідомості. Буває безладне скорочення м'язів усього тіла, рясний піт. Іноді потерпілий буйствує, нерідко вдається до самогубства.
Особливо чутливі до етилового бензину діти, підлітки, юнаки. Ознаки гострого отруєння в них більш виражені, перебіг хвилеподібний: періоди збудження, судорожні прояви часто змінюються млявістю й апатією.
Зупинимося ще на одній речовині – бензолі. Він використовується в народному господарстві, застосовується винятково як розчинник лаків, фарб, мастил та клею. У високих концентраціях може викликати втрату свідомості і смерть, у малих – сонливість, слабкість, тошноту, запаморочення, нудоту, блювоту, головні болі, іноді навіть втрату свідомості. Спостерігаються також судороги, кров’яний тиск знижується. Після важких отруєнь, якщо це не привело до смерті, буває тривалий розлад здоров'я. При багаторазовому використанні бензину, етилового бензину, бензолу наступає хронічне отруєння. У важких випадках за загальним нездужанням нерідко майже раптово розвиваються стійкі кровотечі зі слизової оболонки рота, ясен і носа. У подібних випадках у багатьох хворих результат буває смертельним, його причинами є вторинні інфекції: запалення окістя й кісткового мозку, некроз щелепи, важкі виразкові запалення ясен, загальний сепсис.
Надзвичайно сильними отрутами для людського організму є фосфорорганічні з'єднання, які широко використовуються у сільському господарстві й побуті як хімічні засоби боротьби зі шкідниками рослин, а також для боротьби з мухами, комарами, паразитами домашніх тварин і птахів.
При отруєнні фосфорорганічними токсичними препаратами спочатку відзначається занепокоєння, нудота, слюновиділення, блювота, біль у животі порушення зору. Потім розвиваються головний біль, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, порушення ходи, тремтіння рук, голови й інших частин тіла, дезорієнтація в просторі, судороги, набряк легень. Смерть наступає від паралічу подиху.
Треба особливо зазначити, що в осіб, що вживають токсичні речовини, врешті-решт наступає деградація особистоті, психічне й фізичне виснаження.