- •1. Місцеві фінанси як складова публічних фінансів, їх особливості.
- •2. Економічні та історичні передумови виникнення місцевих фінансів.
- •7. Роль місцевих фінансів у забезпеченні економічного розвитку та фінансування суспільних послуг.
- •3. Необхідність місцевих фінансів в умовах ринкових відносин.
- •4. Специфічні ознаки місцевих фінансів.
- •8. Проблеми становлення і розвитку місцевих фінансів в Україні.
- •5. Склад, призначення і функції місцевих фінансів.
- •9. Централізація і децентралізація фінансових відносин: огляд переваг і недоліків.
- •11. Засади організації місцевих фінансів.
- •6. Місцеві фінанси як фіскальний інструмент перерозподілу валового внутрішнього продукту.
- •10. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.
- •14. Державне регулювання фінансової діяльності органів місцевого самоврядування.
- •22. Шляхи оптимізації структури місцевих бюджетів в Україні
- •15. Роль місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади.
- •16. Місцеві бюджети як складова бюджетної системи держави.
- •Рівні та види місцевих бюджетів
- •27.Податкові та неподаткові методи формування доходів місцевих бюджетів.
- •26. Методи мобілізації грошових коштів до місцевих бюджетів.
- •18/ Принципи формування місцевих бюджетів України
- •19/ Роль місцевих бюджетів у соціальному та економічному розвиткові регіонів
- •28. Види податкових надходжень.
- •20/ Місцеві бюджети як організаційна форма мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування.
- •21/ Необхідність розподілу місцевих бюджетів на “поточний бюджет” і “бюджет розвитку”, джерела та порядок їх формування
- •23/ Роль та значення Бюджетного кодексу України
- •24/ Склад місцевих фінансових ресурсів. Баланс фінансових ресурсів і витрат
- •25. Особливості формування доходів місцевих бюджетів
- •31 Формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів.
- •29. Закріплені за місцевими бюджетами загальнодержавні податки і збори, їх склад і характеристика.
- •32Склад доходів місцевих бюджетів, що враховуються / не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
- •33.Облігації місцевої позики.
- •34. Переваги і недоліки боргового фінансування місцевих потреб
- •35.Проблемні питання формування та використання власних коштів у бюджетних установах.
- •36. Склад та структура видатків місцевих бюджетів.
- •37. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
- •38. Необхідність фінансового планування на різних рівнях місцевих органів влади та управління, методи фінансового планування.
- •39Особливості складання фінансових планів.
- •40 . Роль місцевих фінансових органів у регіональному фінансовому плануванні.
- •42Порядок фінансування з поточного бюджету та бюджету розвитку.
- •43. Склад і характеристика видатків, які враховуються / не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
- •46. Поєднання бюджетного фінансування з розвитком платних послуг населенню, виконання робіт за договорами з підприємствами, організаціями, установами на госпрозрахункових засадах.
- •44. Порядок планування та фінансування соціально-культурних установ.
- •47. Специфіка планування і фінансування капітальних укладень у сферу матеріального виробництва, житлового будівництва, будівництва об’єктів соціально-культурного призначення.
- •45. Розрахунки основних показників кошторисного фінансування, види кошторисів.
- •58Необхідність і спрямованість фінансового і бюджетного вирівнювання в Україні.
- •48. Фінансування видатків з бюджету столиці України м. Києва.
- •1. Державне управління:
- •3. Охорона здоров'я:
- •4. Соціальний захист та соціальне забезпечення:
- •64/ Роль і значення трансфертів в формуванні дохідної частини місцевих бюджетів: економічні і політичні аспекти.
- •49.Сутність міжбюджетних відносин в Україні.
- •50.Склад і структура взаємовідносин місцевих бюджетів з Державним бюджетом, їх особливості.
- •55.Використання, в процесі виконання бюджету, різних форм взаємодії між Державним і місцевими бюджетами.
- •51.Розподіл видатків відповідно до розподілу повноважень між державною владою і органами місцевого самоврядування.
- •52.Забезпечення місцевих бюджетів доходними джерелами для виконання власних та делегованих державою фінансових зобов’язань.
- •53.Перерозподіл через Державний бюджет фінансових ресурсів.
- •54.Формування умов для збільшення зацікавленості органів місцевого самоврядування в мобілізації додаткових доходів.
- •56.Взаємовідносини в бюджетній сфері між різними рівнями місцевих бюджетів, їх особливості.
- •1) Передача видатків на викон-ня власних повноважень між місц. Бюджетами
- •2) Передача видатків на виконання делегованих держю повноважень
- •67.Головні розпорядники бюджетних коштів: їх права і обов’язки.
- •57. Порядок використання інструментів бюджетного регулювання між різними рівнями місвих бюджетів.
- •70. Особливості затвердження та виконання місцевих бюджетів у разі несвоєчасного їх прийняття.
- •59 Існуючі суперечності в побудові системи взаємовідносин місцевих бюджетів х Державним бюджетом.
- •86.Надходження від операційної діяльності, надходження від фінансової діяльності. Позареалізаційні доходи.
- •72. Специфічні ознаки, фінансів підприємств місцевого господарства як підсистеми місцевих фінансів.
- •60.Шляхи вдосконалення міжбюдж відносин в Україні
- •74.Розвиток форм власності та їх вплив на організацію виробництва та формування фінансових відносин
- •62. Види міжбюджетних трансфертів
- •63/ Розрахунок показників місцевого бюджету та дотації загального вирівнювання.
- •73. Основні напрямки діяльності підприємств місцевого господарства та форми їх організації.
- •65.Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів, їх участь у бюджетному процесі.
- •75.Природні монополії в місцевому господарстві їх вплив на формування ринкових відносин.
- •66.Права й обов’язки органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади на етапах складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.
- •69.Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх взаємозв’язок з проектом Державного бюджету та планами економічного і соціального розвитку регіонів.
- •76. Доходи від реалізації продукції, робіт та послуг підприємств місцевого господарства.
- •77. Затрати на виробництво підприємств місцевого господарства та планування собівартості товарів, робіт та послуг.
- •78. Визначення прибутку підприємств місцевого господарства. Управління використанням прибутку.
- •79. Оборотні кошти підприємств місцевого господарства та методи визначення їх потреби.
- •80. Управління оборотними коштами підприємств місцевого господарства.
- •81.Показники фінансової стійкості і стабільності підприємств місцевого господарства.
- •82.Поняття банкрутства та його правове забезпечення. Основні напрями запобігання банкрутства.
- •89/Ціноутворення і тарифи у водопост і водовідвед.
- •83.Організація фінансів комунальних підприємств та специфіка їх прояву.
- •84.Характеристика технічного стану мереж і споруд, які експлуатуються підприємствами комунального господарства та їх фінансовий стан.
- •87.Доходи від здачі майна в оренду. Доходи від дооцінки виробничих запасів і готової продукції. Асигнування із бюджету.
- •91.Затрати на проведення робіт та послуг в комунальних підприємствах.
- •88.Особливості планування доходів від реалізації води та відведення стоків.
- •95.Поточне та оперативне фінансове планування на підприємствах комунального господарства.
- •92.Формування собівартості робіт та послуг підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.
- •93.Прибуток та рентабельність комунальних підприємств.
- •94.Дотації з місцевого бюджету комунальним підприємствам та порядок їх розрахунку
- •102. Особливості планування витрат на капітальний ремонт житлового фонду.
- •96.Особливості розвитку фінансових відносин в житловому господарстві. Готовність житлового господарства України до роботи в ринкових умовах.
- •97. Існуючи форми підприємств житлового господарства та їх вплив на організацію фінансових відносин.
- •101. Фінансування робіт по технічному обслуговуванню житлових будинків, проведення поточного ремонту та вивезення сміття.
- •100. Витрати житлово-експлуатаційних організацій по утриманню житлового фонду їх динаміка та структура.
- •103. Тарифна політика держави та місцевих органів влади в сфері житлового господарства.
- •104.Тарифні ставки плати за користування житлом та механізм їх регулювання.
- •109.Підстави для формування і проведення самостійної фінансової політики місцевими органами влади.
- •105.Прибуток житлових організацій та управління його використання.
- •106.Дотації з місцевого бюджету на покриття збитків житлових підприємствам та порядок їх розрахунку
- •107.Фінансування цільових комплексних програм покращення благоустрою житла, розроблених місцевими радами.
- •108.Проблеми та основні напрямки вдосконалення організації фінансів житлово-комунального господарства.
- •110. Зв’язок фінансової політики на місцевому рівні з регіональною політикою держави.
- •115. Забезпечення соціального захисту в незалежності від економічних можливостей регіону.
- •111. Сутність державної регіональної політики, її зв`язок з адміністративно-територіальною реформою в державі.
- •112. Цілі, завдання та пріоритети фінансової політики на місцевому рівні та державної регіональної політики.
- •113. Необхідність зростання та зближення рівнів економічного і соціального розвитку регіонів України.
- •114. Запровадження єдиних загальнодержавних мінімальних соціальних стандартів.
- •116. Фінансово-економічні засади регіональної політики, розширення повноважень місцевих органів влади.
- •117. Розмежув та збалансув повноваж і відповідальності центр та місц органів влади у сфері надання послуг.
- •119.Державне сприяння розвитку депресивних регіонів. Законодавче закріплення статусу депресивного регіону.
- •120.Спрямованість державної підтримки депресивної території. Головні напрями державного сприяння економічному та соціальному розвитку регіонів.
- •121.Програма економічного та соціального розвитку регіону.
- •122.Показники, які розробляються в процесі складання програми економічного і соціального розвитку в регіоні.
- •123.Структура програми економічного і соціального розвитку в регіоні, послідовність її розробки.
- •124.Основіні напрями удосконалення територіальної організації влади і місцевого самоврядування: конституційний, законодавчий, адміністративно-правовий, фінансово-економічний.
- •125. Державне регулювання фінансової діяльності органів місцевої влади та управління.
- •126. Системи касового виконання бюджету: банківська, казначейська та змішана. Їх характеристика, переваги та недоліки.
- •127. Необхідність фінансового контролю на рівні місцевих органів влади та управління, методи та види фінансового контролю.
- •128. Внутрішній та зовнішній фінансовий контроль на місцевому рівні. Органи, які здійснюють фінансовий контроль.
- •129. Організація фінансового контролю на місцевому рівні.
- •130. Контроль фінансових органів за формуванням та використанням коштів місцевих бюджетів і власних коштів бюджетних установ. Характерист органов
- •131. Європейська хартія місцевого самоврядування про основні принципи організації місцевих фінансів.
- •132. Бюджетний федералізм як принцип побудови фінансів місцевого самоврядування в розвинутих країнах.
- •133. Форми та методи фінансового забезпечення місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •134. Види, принципи та інструменти взаємодії державного та місцевих бюджетів у зарубіжних країнах.
- •135. Порядок «вертикального» та «горизонтального» бюджетного вирівнювання.
- •136. Світовий досвід надання бюджетних трансфертів місцевим органам влади.
- •137. Можливість застосування світового досвіду організації місцевих фінансів в Україні, з урахуванням її історичних, економічних та демографічних особливостей.
137. Можливість застосування світового досвіду організації місцевих фінансів в Україні, з урахуванням її історичних, економічних та демографічних особливостей.
Реформування бюдж. системи У, розпочате ще наприкінці 2000 р., не можна назвати логічно завершеним. Поряд з вагомими здобутками бюдж. реформи виявлено також низку проблем, що потребують невідкладного вирішення. Більшість таких проблем пов’язані з необхідністю внесення змін до чинного порядку формування місц. бю-ів. Вирішення даної проблематики є невід'ємною умовою зміцнення місц. самоврядування – головного атрибуту демократ. суспільства.
Основою оптимізації процедур та методів формування місц. бюджетів в нашій країні має стати глиб. дослідження як вітчизн., так і зар. практики.
В умовах побудови демократ., соц. орієнтованої держави реформування бюдж. системи має здійснюватися на засадах фін. децентралізації, яка є однією з фундаментальних умов незалежності та життєдіяльності місц. органів. Оскільки органи самовряд-ня не можуть виконувати покладені на них обов’язки без необхідної ек. основи (матеріал. і фін. ресурсів), кожен рівень місц. влади повинен мати у своєму розпорядженні кошти, які дозволяли б їм виконувати відповідні функції. Загалом же самостійність місц. органів влади залежить не стільки від фін. ресурсів взагалі, як від тих коштів, які перебувають у їх розпорядженні, тобто доходів відповідного бюджету. Отже, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місц. бю-ів
Дослідження процесу формування місц. бюд-ів у зар. країнах доводить, що місц. органи в більшості з них, як правило, не володіють достатніми фін. ресурсами для організації управління ек-ою і соц. сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин: високими рівнем концентрації фін. ресурсів у центральних бюджетах країн, що знижує значення місц. бю-ів у вирішенні життєво важливих для населення завдань; домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень місц. бю-ів і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів; тенденцією щодо передачі видаткових повноважень бю-ів з централ. до нижчестоящих рівнів бюдж. системи без належного їх забезпечення відповідними дохідними джерелами, що перетворює у дотаційні раніше самодостатні місц. бю-ти.
Існуюча система форм-ня місц. бюджетів у зар. країнах, в межах якої заг.держ. податки відіграють домінуючу роль, не орієнтує місц. органи на ефективне здійснення виваженої фіскальної політики. Не маючи адекватної ек. мотивації, місцеві органи в своїх діях орієнтуються на зовсім інші критерії. Так, дуже поширеною є практика ухвалення популістських, ек-но необґрунт. рішень, монополізації ринку муніципальних послуг. Непоодинокими є випадки прийняття рішень виходячи з власних фін. інтересів місц. керівництва.
Щорічна зміна фін. умов, нестабільність і непередбачуваність фін. ситуації на місц. рівні не дозволяють місц. органам планувати перспективні напрями своєї ді-ті, у тому числі істотно перешкоджають залученню довгострок. інвестицій. Пов’язані з цим суперечності яскраво виявилися у ситуації, коли місц. органи виступали позичальниками кредитів міжнар. фін. організацій на проекти, пов’язані з розвитком інфраструктури.
Зміна політ. або ек. умов в регіонах викликає різкі диспропорції в структурі та обсязі доходів, закріплених за місц. органами. У багатьох випадках це призводило до нездатності муніципалітетів обслуговувати і погашати довгострок. боргові зобов’язання. Такі ж проблеми виникають у випадку реалізації ін. варіантів залучення інвестицій у комунальну інфраструктуру. Існуючі механізми регулювання місц. фінансів неминуче пов’язані зі зростанням політизації міжбюджетних відносин. В умовах бюдж. обмежень політичні чинники можуть робити істотніший вплив на фін. у забезпеченість місц. органів фін. ресурсами.
При формуванні дохідної частини місц. бюджетів найчастіше застосовується схема, коли місцевій владі передаються права на оподаткування і, в разі необхідності, державні доходи, зібрані на місц. рівні, доповнюються субсидіями від нац. уряду. Загалом же, місц. бюджети у зар. країнах форм-ся за рахунок наступних джерел: місцевих податків, доходів від підприємницької ді-ті, державних трансфертів, позик тощо. Крім цього, важливу роль відіграють доходи від підприємств та власності місц. органів, від комунал. послуг, штрафів та інших грош. платежів.
Левову частку у доходах місц. бюджетів зар. країн займають податкові надходження. При цьому місцеві податки відрізняються від держ. більшою регресивністю, масовістю та множинністю.
У місц. оподаткуванні більшості зар. країн практично відсутня прогресія у справлянні податків. Порядок адміністрування місц. податків передбачає велику кількість пільг (досить часто невиправданих), а також звільнення від оподаткування, що значно зменшує дохідну базу місц. бюджетів. Для більшості зар. країн характерною є множинність місц. податків. Так, у Франції їх є більше 50, в Італії – 70, а у Бельгії – близько 100. Поряд із цим, місц. оподаткування в окремих країнах (наприклад, Вел.брит.) представлене лише одним місц. податком, який приносить значну частину надходжень до місц. бюджетів.
В останні роки спостерігається чітко виражена тенденція щодо скорочення питомої ваги місц. податків у заг. надходженнях муніципальних утворень зар. країн. Однак, зважаючи на зростання обсягу та складність завдань, що вирішуються на місц. рівні, ситуація повинна змінитися. Адже відповідно до вимог Європ. хартії місц. самоврядування частина фін. ресурсів повинна надходити у формі саме місц. податків.
В ідеалі джерелом доходів місц. бюджетів повинні бути податки, над якими місцеві органи здійснюють повний контроль і доходами від яких вони розпоряджаються на власний розсуд. За такої схеми місцеві представницькі органи матимуть свободу вибору щодо розмірів місц. бюджетів та нестимуть відповідальність перед платниками податків за свій вибір і спосіб викор-ня їхніх грошей. Як правило, самовряд-ня мало що може вдіяти стосовно своїх баз оподаткування. Реально воно може маніпулювати лише ставками податку.
В сучасних умовах надзвичайно важливо створити сприятливі умови для впровадження кращого зар. досвіду у вітчизняну практику форм-ня місц. бюджетів. Адже досі в У не відіграють суттєвої ролі у формуванні доходів бюджетів місц. податки і збори; більшість органів місц. самовряд-ня не реалізовують сповна свої повноваження щодо введення місц. податків і зборів.
Аналіз зар. практики форм-ня місц. бюджетів дозволяє зробити наступні висновки:
1)необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади та органами місц. самоврядування і поступово здійснювати перехід до децентралізації держ. фінансів. Так, за рахунок коштів держ. бюджету повинні фін-ся лише ті видатки, котрі пов’язані із забезпеченням заг.держ. потреб – оборона країни, утримання законодавчої і виконавчої влади, розвиток фундаментал. науки, структурна перебудова ек-ки тощо.
2)Фін. проблеми місцевого рівня доцільно вирішувати за рахунок коштів відповідних бюджетів. Для цього органи місц. самовряд-ня повинні мати в своєму розпорядженні достатні обсяги фін. ресурсів. За рах. власних податк. джерел місц. органи влади повинні фін-ти до 60–80% своїх потреб.
3)Існує необхідність перерозподілу джерел податк. надходжень між централ. та місц. владами відповідно до виконуваних ними функцій, що повинно знайти своє відображення у законодавстві про місц. самовряд-ня.
4) необхідно розширити перелік місц. податків і зборів та посилити їх фіскальну роль. До їх складу доцільно віднести податок на нерухомість, єдиний податок, збір за забруднення навколишнього середовища.
5) необхідно вдосконалити механізм міжтеритор. фін. вирівнювання. Практика показала, що такі методи регулювання місц. бюджетів як вилучення надлишків коштів до бюджету вищого рівня та застосування індивідуал. підходів щодо встановлення нормативів відрахувань від заг.держ. податків і зборів мають багато недоліків: їх застосування не тільки негативно впливає на форм-ня дохідної бази місц. бюджетів, але й позбавляє органи місц. самовряд-ня стимулів до збільшення своїх доходів. Зар. досвід свідчить про необхідність створення спец. бюдж. фондів фін. вирівнювання територій. Перерозподіл доходів між бю-ми одного рівня доцільно було б здійснювати з урахуванням податкової сили територій та мін. рівня, до якого повинні вирівнюватись фін. можливості цих територій. Тому сьогодні назріла необхідність визначення більш обґрунт-го нормативу бюдж. забезпеченості кожної області, району, міста, селища, села з урахуванням ек., соц., природного й еколог. стану відповідних територій. Наявність таких показників дасть змогу визначити реальний розмір фін. ресурсів, необхідних для задоволення потреб регіонів, а також значно вдосконалити процедури бюдж. планування.
Т.ч., вирішення на основі вітчизняного та зар. досвіду комплексу проблем, що склалися у сфері форм-ня місц. бюджетів, дозволить значно оптимізувати бюджетні відносини в нашій країні та зміцнити ек. самостійність адм-територ. одиниць. Як наслідок, зростання рівня політичної незалежності та фін. забезпечення місц. самовряд-ня сприятиме розбудові демократ. держави та успіху трансформаційних перетворень.