Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Местные фин_буржуй вариант[1].doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

58Необхідність і спрямованість фінансового і бюджетного вирівнювання в Україні.

Важливою проблемою вдосконалення бюджетного устрою і міжбюджетних відносин є формування системи бюджетного і фінансового вирівнювання. На даний час чіткого розмежування між цими поняттями не існує і досить часто вони вживаються як синоніми. Але деякі економісти розрізняють їх, пов’язуючи бюджетне вирівнювання з функціонуванням бюджету, а фінансове — з усією фінансовою системою, тобто це вирівнювання фінансової бази, яка відображається у фінансовому потенціалі і фінансовому стані підприємств, банківської системи, інституцій фондового ринку та страхування в окремих регіонах і населених пунктах. При цьому проблеми бюджетного вирівнювання є похідними від нерівноцінності і незбалансованості їх фінансової бази.

Фінансове вирівнювання - процес усунення вертикальних і горизонтальних дисбалансів. У процесі фін. вирівнювання здійснюються заходи з перерозподілу фін.ресурсів як між ланками системи бюджетів по вертикалі, так і між так званими бідними і багатими територіями по горизонталі.

Необхідні фін. і бюджетного вирівнювання зумовлена рядом обставин:

  • Нерівномірність територіального розміщення продуктивних сил, яка зумовлює диференціювання податкової бази адмін..-тер. одиниць;

  • Диференціація обсягів витрат у сфері надання державних і громадських послуг та цін на ці послуги;

  • Необхідність проведення ефективних заходів із забезпечення єдиних стандартів державних і громадських послуг на всій території держави;

  • Потреба передачі від центральної алоди на місцевий рівень значної частки видатків;

  • Існування так званих «зовнішніх ефектів» із соц..виплат (коли послугами, що фінансуються з бюджету однієї адмін.-тер.одиниці, користуються і жителі інших територіальних одиниць, при цьому їх владні органи не несуть відповідних витрат).

В Україні існуюча система бюджетного вирівнювання є домінуючою, і якщо фінансове вирівнювання в спрямоване на досягнення збалансованості фінансового потенціалу регіонів і населених пунктів, тобто на причини негараздів, а бюджетне — на вирівнювання їхніх фінансових можливостей через бюджет. По суті бюджетне вирівнювання усуває наслідки регіональних економічних і фінансових дисбалансів. Якщо тактично система бюджетного вирівнювання в Україні і виправдана, то стратегічно вона безглузда: наслідки — фінансові дисбаланси — без усунення причини цього явища можуть бути нескінченними.

48. Фінансуван­ня видатків з бюджету столиці України м. Києва.

Перелік видатків районних бюджетів у місті Києві, які враховані в бюджеті міста Києва при встановленні нормативів відрахувань загальнодержавних податків і зборів до бюджетів районів

1. Державне управління:

функціонування виконавчої влади:

- органи місцевого самоврядування;

- виконавчі органи районних у місті Києві рад (районні державні адміністрації).

2. Освіта:

а) дошкільна освіта:

- дошкільні заклади освіти;

б) загальна середня освіта:

- загальноосвітні школи (в т. ч. школи - дитячі садки), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми;

- вечірні (змінні) школи;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації:

- загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати;

- загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування;

- дитячі будинки (в т. ч. сімейного типу, прийомні сім'ї);

- спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами фізичного чи розумового розвитку;

г) позашкільна освіта:

- позашкільні заклади освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми;

д) інші заклади та заходи в галузі освіти:

- методична робота, інші заходи у сфері народної освіти;

- централізовані бухгалтерії;

- групи централізованого господарського обслуговування;

- інші заклади освіти;

- інші освітні програми;

- допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, яким виповнюється 18 років.