- •1. Місцеві фінанси як складова публічних фінансів, їх особливості.
- •2. Економічні та історичні передумови виникнення місцевих фінансів.
- •7. Роль місцевих фінансів у забезпеченні економічного розвитку та фінансування суспільних послуг.
- •3. Необхідність місцевих фінансів в умовах ринкових відносин.
- •4. Специфічні ознаки місцевих фінансів.
- •8. Проблеми становлення і розвитку місцевих фінансів в Україні.
- •5. Склад, призначення і функції місцевих фінансів.
- •9. Централізація і децентралізація фінансових відносин: огляд переваг і недоліків.
- •11. Засади організації місцевих фінансів.
- •6. Місцеві фінанси як фіскальний інструмент перерозподілу валового внутрішнього продукту.
- •10. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.
- •14. Державне регулювання фінансової діяльності органів місцевого самоврядування.
- •22. Шляхи оптимізації структури місцевих бюджетів в Україні
- •15. Роль місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади.
- •16. Місцеві бюджети як складова бюджетної системи держави.
- •Рівні та види місцевих бюджетів
- •27.Податкові та неподаткові методи формування доходів місцевих бюджетів.
- •26. Методи мобілізації грошових коштів до місцевих бюджетів.
- •18/ Принципи формування місцевих бюджетів України
- •19/ Роль місцевих бюджетів у соціальному та економічному розвиткові регіонів
- •28. Види податкових надходжень.
- •20/ Місцеві бюджети як організаційна форма мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування.
- •21/ Необхідність розподілу місцевих бюджетів на “поточний бюджет” і “бюджет розвитку”, джерела та порядок їх формування
- •23/ Роль та значення Бюджетного кодексу України
- •24/ Склад місцевих фінансових ресурсів. Баланс фінансових ресурсів і витрат
- •25. Особливості формування доходів місцевих бюджетів
- •31 Формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів.
- •29. Закріплені за місцевими бюджетами загальнодержавні податки і збори, їх склад і характеристика.
- •32Склад доходів місцевих бюджетів, що враховуються / не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
- •33.Облігації місцевої позики.
- •34. Переваги і недоліки боргового фінансування місцевих потреб
- •35.Проблемні питання формування та використання власних коштів у бюджетних установах.
- •36. Склад та структура видатків місцевих бюджетів.
- •37. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
- •38. Необхідність фінансового планування на різних рівнях місцевих органів влади та управління, методи фінансового планування.
- •39Особливості складання фінансових планів.
- •40 . Роль місцевих фінансових органів у регіональному фінансовому плануванні.
- •42Порядок фінансування з поточного бюджету та бюджету розвитку.
- •43. Склад і характеристика видатків, які враховуються / не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
- •46. Поєднання бюджетного фінансування з розвитком платних послуг населенню, виконання робіт за договорами з підприємствами, організаціями, установами на госпрозрахункових засадах.
- •44. Порядок планування та фінансування соціально-культурних установ.
- •47. Специфіка планування і фінансування капітальних укладень у сферу матеріального виробництва, житлового будівництва, будівництва об’єктів соціально-культурного призначення.
- •45. Розрахунки основних показників кошторисного фінансування, види кошторисів.
- •58Необхідність і спрямованість фінансового і бюджетного вирівнювання в Україні.
- •48. Фінансування видатків з бюджету столиці України м. Києва.
- •1. Державне управління:
- •3. Охорона здоров'я:
- •4. Соціальний захист та соціальне забезпечення:
- •64/ Роль і значення трансфертів в формуванні дохідної частини місцевих бюджетів: економічні і політичні аспекти.
- •49.Сутність міжбюджетних відносин в Україні.
- •50.Склад і структура взаємовідносин місцевих бюджетів з Державним бюджетом, їх особливості.
- •55.Використання, в процесі виконання бюджету, різних форм взаємодії між Державним і місцевими бюджетами.
- •51.Розподіл видатків відповідно до розподілу повноважень між державною владою і органами місцевого самоврядування.
- •52.Забезпечення місцевих бюджетів доходними джерелами для виконання власних та делегованих державою фінансових зобов’язань.
- •53.Перерозподіл через Державний бюджет фінансових ресурсів.
- •54.Формування умов для збільшення зацікавленості органів місцевого самоврядування в мобілізації додаткових доходів.
- •56.Взаємовідносини в бюджетній сфері між різними рівнями місцевих бюджетів, їх особливості.
- •1) Передача видатків на викон-ня власних повноважень між місц. Бюджетами
- •2) Передача видатків на виконання делегованих держю повноважень
- •67.Головні розпорядники бюджетних коштів: їх права і обов’язки.
- •57. Порядок використання інструментів бюджетного регулювання між різними рівнями місвих бюджетів.
- •70. Особливості затвердження та виконання місцевих бюджетів у разі несвоєчасного їх прийняття.
- •59 Існуючі суперечності в побудові системи взаємовідносин місцевих бюджетів х Державним бюджетом.
- •86.Надходження від операційної діяльності, надходження від фінансової діяльності. Позареалізаційні доходи.
- •72. Специфічні ознаки, фінансів підприємств місцевого господарства як підсистеми місцевих фінансів.
- •60.Шляхи вдосконалення міжбюдж відносин в Україні
- •74.Розвиток форм власності та їх вплив на організацію виробництва та формування фінансових відносин
- •62. Види міжбюджетних трансфертів
- •63/ Розрахунок показників місцевого бюджету та дотації загального вирівнювання.
- •73. Основні напрямки діяльності підприємств місцевого господарства та форми їх організації.
- •65.Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів, їх участь у бюджетному процесі.
- •75.Природні монополії в місцевому господарстві їх вплив на формування ринкових відносин.
- •66.Права й обов’язки органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади на етапах складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.
- •69.Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх взаємозв’язок з проектом Державного бюджету та планами економічного і соціального розвитку регіонів.
- •76. Доходи від реалізації продукції, робіт та послуг підприємств місцевого господарства.
- •77. Затрати на виробництво підприємств місцевого господарства та планування собівартості товарів, робіт та послуг.
- •78. Визначення прибутку підприємств місцевого господарства. Управління використанням прибутку.
- •79. Оборотні кошти підприємств місцевого господарства та методи визначення їх потреби.
- •80. Управління оборотними коштами підприємств місцевого господарства.
- •81.Показники фінансової стійкості і стабільності підприємств місцевого господарства.
- •82.Поняття банкрутства та його правове забезпечення. Основні напрями запобігання банкрутства.
- •89/Ціноутворення і тарифи у водопост і водовідвед.
- •83.Організація фінансів комунальних підприємств та специфіка їх прояву.
- •84.Характеристика технічного стану мереж і споруд, які експлуатуються підприємствами комунального господарства та їх фінансовий стан.
- •87.Доходи від здачі майна в оренду. Доходи від дооцінки виробничих запасів і готової продукції. Асигнування із бюджету.
- •91.Затрати на проведення робіт та послуг в комунальних підприємствах.
- •88.Особливості планування доходів від реалізації води та відведення стоків.
- •95.Поточне та оперативне фінансове планування на підприємствах комунального господарства.
- •92.Формування собівартості робіт та послуг підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.
- •93.Прибуток та рентабельність комунальних підприємств.
- •94.Дотації з місцевого бюджету комунальним підприємствам та порядок їх розрахунку
- •102. Особливості планування витрат на капітальний ремонт житлового фонду.
- •96.Особливості розвитку фінансових відносин в житловому господарстві. Готовність житлового господарства України до роботи в ринкових умовах.
- •97. Існуючи форми підприємств житлового господарства та їх вплив на організацію фінансових відносин.
- •101. Фінансування робіт по технічному обслуговуванню житлових будинків, проведення поточного ремонту та вивезення сміття.
- •100. Витрати житлово-експлуатаційних організацій по утриманню житлового фонду їх динаміка та структура.
- •103. Тарифна політика держави та місцевих органів влади в сфері житлового господарства.
- •104.Тарифні ставки плати за користування житлом та механізм їх регулювання.
- •109.Підстави для формування і проведення самостійної фінансової політики місцевими органами влади.
- •105.Прибуток житлових організацій та управління його використання.
- •106.Дотації з місцевого бюджету на покриття збитків житлових підприємствам та порядок їх розрахунку
- •107.Фінансування цільових комплексних програм покращення благоустрою житла, розроблених місцевими радами.
- •108.Проблеми та основні напрямки вдосконалення організації фінансів житлово-комунального господарства.
- •110. Зв’язок фінансової політики на місцевому рівні з регіональною політикою держави.
- •115. Забезпечення соціального захисту в незалежності від економічних можливостей регіону.
- •111. Сутність державної регіональної політики, її зв`язок з адміністративно-територіальною реформою в державі.
- •112. Цілі, завдання та пріоритети фінансової політики на місцевому рівні та державної регіональної політики.
- •113. Необхідність зростання та зближення рівнів економічного і соціального розвитку регіонів України.
- •114. Запровадження єдиних загальнодержавних мінімальних соціальних стандартів.
- •116. Фінансово-економічні засади регіональної політики, розширення повноважень місцевих органів влади.
- •117. Розмежув та збалансув повноваж і відповідальності центр та місц органів влади у сфері надання послуг.
- •119.Державне сприяння розвитку депресивних регіонів. Законодавче закріплення статусу депресивного регіону.
- •120.Спрямованість державної підтримки депресивної території. Головні напрями державного сприяння економічному та соціальному розвитку регіонів.
- •121.Програма економічного та соціального розвитку регіону.
- •122.Показники, які розробляються в процесі складання програми економічного і соціального розвитку в регіоні.
- •123.Структура програми економічного і соціального розвитку в регіоні, послідовність її розробки.
- •124.Основіні напрями удосконалення територіальної організації влади і місцевого самоврядування: конституційний, законодавчий, адміністративно-правовий, фінансово-економічний.
- •125. Державне регулювання фінансової діяльності органів місцевої влади та управління.
- •126. Системи касового виконання бюджету: банківська, казначейська та змішана. Їх характеристика, переваги та недоліки.
- •127. Необхідність фінансового контролю на рівні місцевих органів влади та управління, методи та види фінансового контролю.
- •128. Внутрішній та зовнішній фінансовий контроль на місцевому рівні. Органи, які здійснюють фінансовий контроль.
- •129. Організація фінансового контролю на місцевому рівні.
- •130. Контроль фінансових органів за формуванням та використанням коштів місцевих бюджетів і власних коштів бюджетних установ. Характерист органов
- •131. Європейська хартія місцевого самоврядування про основні принципи організації місцевих фінансів.
- •132. Бюджетний федералізм як принцип побудови фінансів місцевого самоврядування в розвинутих країнах.
- •133. Форми та методи фінансового забезпечення місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •134. Види, принципи та інструменти взаємодії державного та місцевих бюджетів у зарубіжних країнах.
- •135. Порядок «вертикального» та «горизонтального» бюджетного вирівнювання.
- •136. Світовий досвід надання бюджетних трансфертів місцевим органам влади.
- •137. Можливість застосування світового досвіду організації місцевих фінансів в Україні, з урахуванням її історичних, економічних та демографічних особливостей.
115. Забезпечення соціального захисту в незалежності від економічних можливостей регіону.
Соціальні умови життя населення в різних регіонах України досить розрізняються внаслідок розбіжностей та специфіки різних аспектів їх потенціалу та існуючих умов.. Спостерігається значна диференціація в доходах, рівні безробіття, розмірах споживання, рівні захворюваності тощо.
Однак базовий мінімальний рівень соціального захисту гарантується державою для усіх без виключення громадян україни та відповідно регіонів без посилань на їх специфічні характеристики. Тому одним із основних напрямів державної регіональної соціальної політики, окрім диференційованого впливу і регулювання регіонів задля їз соціально економічного вирівнювання, має бути зокрема такж запровадження єдиних для всіх регіонів мінімальних соціальних стандартів соц захисту населення незалежно від економічних можливостей регіонів;
Таким чином держава створює своєрідну мінімально необхідну базу соціального захисту, решта забезпечується власне регіонами – їх внутрішньою політикою, пріоритетами та потенційними можливостями і загрозами, а також соціальною політикою, що провадится органами управління.У міру децентралізації державної економічної та соціальної політики роль регіонів у підвищенні соц стандартів посилюватиметься та вдосконалюватиметься регіональна соціальна політика. Основні напрями і завдання цієї політики повинні враховувати необхідність:
створення умов життєзабезпечення і життєдіяльності для соціального відтворення населення і трудового потенціалу регіону;
забезпечення зайнятості та ефективного використання трудового потенціалу регіону, формування та реалізації у кожному регіоні комплексних трирічних програм досягнення продуктивної зайнятості населення;
розвитку соціальної інфраструктури регіону, яка забезпечувала б задоволення потреб населення;
удосконалення системи соціального захисту вразливих верств населення;
розроблення регіональних соціальних програм на підставі стратегічного планування соціального розвитку регіонів;
удосконалення фінансового забезпечення здійснення регіональних соціальних заходів (стимулювання інвестиційної діяльності, формування регіонального соціального бюджету, підтримка підприємництва тощо);
формування регіональної інформаційної системи регіонального соціального управління.
111. Сутність державної регіональної політики, її зв`язок з адміністративно-територіальною реформою в державі.
Регіон – це частина території країни, на як функц-є сформований комплекс галузей виробництва, виробничої та соц інфр-ри. Кожен регіон хар-ся специ прир-геогр, історико-демогр, політико-адмін особливостями. Регіональна економіка покликана забезпечувати раціональне використання рес потенціалу і на цих засадах вирішувати соц-ек пробл населення.
Регіональна політика держави - це: сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів; соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів.
Головна мета держ рег політики – найповніше забезпечення використання ресурсного потенціалу шляхом оптим-го поєднання інтересів держави та кожного регіону.
Рег політика держ охопл такі напрями:
Найважливішим є економ. Завданням ДРП є забезпеч компл і збаланс соц-ек розвитку регіонів з урах наявних труд ресурсів, наук-техн потенціалу та можл-й їх ефект викор.
Соц напрям - держ спр-ме прискор розвитку соц та виробн інфр-ри в тих рег-х, у як низ рівень соц забезпечення.
Демогр – повинен стимулювати якісні зміни демогр і соц структури насел, створ умови для зменш смертності та зрост народжув, оздоровл насел тощо. + він спрям на формув раціон системи розселення, збереж заселеності сільск місцевості, зрост ролі у поселенських структурах сільських насел пунктів, смт, малих міст, стрим розвиток вел міст тощо.
Еколог напрям охопл регулюв природно-госп збалансованості в регіонах і створення спр умов для життєдіяльності насел, раціон викор рекреац ресурсів тощо.
Наук-техн аспект - розвиток пріоріт напрямів наук досліджень, раціон ресурсоспоживання, природокористув, розр, освоєння та викор нових машин, мех.-мів, технологій, матеріалів, розробл технології ефект викор енергоносіїв та інш
Т. ч., Об’єкт ДРП – економіка регіону як економіо-госп система та галузі госп комплексу регіону, соц інфраструктура, прир сер-ще, населення і трудов ресурси. Склад обєктів ДРЕП визначається адміністр-територ устроєм та ек-м рай-ям Укр.
Державна регіональна політика грунтується на таких принципах: - конституційність та законність; - забезпечення унітарності України та цілісності її території, включаючи єдність економічного простору, її грошово-кредитної, податкової, митної, бюджетної систем; - поєднання процесів централізації та децентралізації влади, гармонізація заг.держ, регіон та місцевих інтересів; - субсидіарність; - диференційованість надання держ підтримки регіонам; - стимулюв співроб-ва між органами викон влади та місц самовряд у розробл та реаліз заходів щодо регіон розвитку. Завдання: - запровадж глибокого вивч та оцінки внутр прир, ек, наук, трудов потенціалу кожн регіону, розробл комплексн правов, організац, економ та інш механізмів його ефект викор; - здійснення на інновац основі структурн перебудови економіки регіонів з урахуванням особливостей їх потенціалу; - зменшення рівня територ диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян; - розвиток підпр-цтва як осн фактора соц-ек розвитку держ та її регіонів, підвищ зайнятості насел, наповн місц бюджетів; - зміцн ек інтегр-ї рег-в з викор-ням переваг територ поділу і кооп-ї праці, => підвищ конк.спром. держ на міжнар ринках; - забезп здатності територ громад та органів місц самовряд в визн межах самост та відповід виріш пит соц-ек розв, створ ефект мех-в забезпеч їх акт участі у формув та провед ДРП;
- удоск фін-х міжбюдж відносин, виробл чітких критеріїві ефект механізмів надання держ підтримки розвитку регіонів; - досягнення продуктивної зайнятості насел, стабілізації та поліпшення демогр ситуації в державі; - вдоскон держ сист охор довкілля та викор прир ресурсів, механізмів та інструментів виробл і реаліз еколог політики; - налагодж міжнар співроб у сфері регіон політ, наближ нац закон-ва до норм і стандартів ЄС, розв-к транскорд-го співроб як засобу зміцн міждерж відносин та виріш регіон проблем.
Держ регулюв розвитку регіонів забезп-ся запровадж-м пріоритетів на конкретному етапі розвитку окремих галузей, видів д-ті, форм госп-ня конкр регіонів. Залежно від поставл цілей та рівнів упр пріоритети можна визнач як на держ так і на місц рівнях.
Пріоритетними шляхами виріш завдань є вдоскон держ регулювання у сфері соц-ек розвитку регіонів, відповідних правов, орг, ек та інш механізмів, а також підвищ ролі та відповідальності місц органів викон влади та місц самовряд за виріш покладених на них повноваж та завдань.
Методи і важелі державного впливу на розвиток ек-ки регіону передб розроблення системи регуляторів для процесів, що не належать до сфери прямого держ рег контролю. Ними є грош-кред політика, податки, дотац, принц і методи ціноутв, митні правила тощо.
Сьогоднішній етап державотворення дозволяє і вимагає формування нової архітектури регіонального управління. Державна регіональна політика є складовою частиною нац стратегії соц-ек розвитку України, тісно пов'язаною із здійсненням адміністр реформи та впорядкуванням адм-тер устрою, і реалізується шляхом здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування системи заходів для забезпечення ефективного комплексного управління економічним та соціальним розвитком України та її регіонів - Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Державна регіональна політика включає структурну перебудову регіонів, поліпшення територ пропорцій у країні, виступає інструментом удосконалення територіальної орг-ції сусп-ва і спрямована на зближення умов функціонування територіальних госп-х комплексів.
Тривалий час в Україні піднімається питання вдосконалення адміністративно-територіальної структури. Однак приступити до практичного вирішення проблеми адміністративно- територіальної реорганізації України досі не вдалося. Серед основних причин зволікання з удосконаленням адміністративно-територіального устрою в Україні чільне місце належить пробуксовуванню в реформуванні інших сфер суспільної життєдіяльності. Таким чином зміни адміністративно-територіальної структури в Україні слід розглядати, виходячи з системного бачення реформ в Україні.
Вдоск адм тер стр – один з пріор напр. Розв згідно держ прогр рег розв до 2015.