VIII. За типом новизни для ринку інновації є:

• для галузі у світі;

• для галузі в країні;

• для підприємства або для групи підприємств.

IX. За розповсюдженням своєї дії інновації ділять на:

• одиничні;

• дифузійні.

X. За охопленням очікуваної частини ринку інновації роз­ різняють:

234

Тема 7

Інноваційна форма інвестицій

235

• локальні;

• системні;

• стратегічні.

XI. За глибиною внесених змін інновації бувають:

• радикальні (базові);

• покращуючі;

• модифікаційні.

Інноваційні інвестиції пов'язані з вкладанням коштів в немате­ріальні активи. Складовою частиною інновацій є інтелектуальні інвестиції, під якими розуміють вкладення у вигляді інтелекту­альної власності.

Інноваційні інвестиції здійснюються у двох формах: О шляхом придбання готової науково-технічної продукції; 0 шляхом розробок науково-технічної продукції. Перша форма включає такі напрями:

>придбання патентів на наукові відкриття і винаходи, промис­лові зразки і товарні знаки;

>придбання "ноу-хау" - сукупності технічних, технологічних, комерційних і інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок або виробничого досвіду, необхідних для організації господарської діяльності, але незапатен-тованих.

Придбання патентів і ноу-хау здійснюється на основі ліцензійної угоди, однією із форм якої є франчайзинг, тобто продаж і придбання ліцензії на технології або товарний знак фірми при умові дотри­мання покупцем продиктованих продавцем ліцензійних стандартів якості продукції чи надання послуг. Друга форма включає: > розробку нової науково-технічної продукції в рамках

підприємства своїми силами;

>розробку нової науково-технічної продукції на замовлення підприємства. Такий напрям одержав назву інжинірингу -надання певних видів послуг щодо складання технічного завдання, проведення передпроектних робіт, техніко-економічного об'рунтування інвестиційних проектів, про­ектно-пошукових робіт, розробки проектно-кошторисної документації, консультування.

Результати розробки науково-технічної продукції можуть бути представлені у формі технологічної і конструкторської доку­ментації, наукових звітів, методичних рекомендацій, опису комп'ютерних програм, програмного забезпечення тощо.

236

Тема 7

З метою успішного розвитку учасники ринкових відносин зо­бов'язані самостійно і цілеспрямовано здійснювати науково-тех­нічну політику, під якою розуміють стратегію поведінки даного суб'єкта господарювання по відношенню до процесу інновацій.

7.2. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Державна підтримка інновацій.

Для стимулювання інноваційної діяльності використовуються внутрішні і зовнішні фактори - стимули.

• Внутрішні фактори пов'язані з необхідністю: заміни застарілого обладнання, створення нової продукції для заповнення ніші на ринку, впровадження ресурсозберігаючих технологій тощо. До них можна віднести також: потребу окремих інженерно-технічних кадрів в реалізації свого наукового потенціалу.

• Зовнішні фактори пов'язані з економічною політикою держави. Державна інноваційна політика направлена на створення відповідних умов для здійснення інноваційного процесу і є тією ланкою, яка пов'язує науку і практику.

Роль держави у підтримці інновацій полягає у такому:

^держава сприяє розвитку науки через підготовку кадрів як основного джерели інноваційних ідей;

^забезпечує правове регулювання інноваційної діяльності;

■=> встановлює обсяги державних замовлень на виконання, комплексних науково-технічних програм;

^> визначає економічні стимули інноваційної діяльності через систему оподаткування і амортизаційну політику;

■=> сприяє розвитку відповідної інфраструктури для реалізації інновацій.

Державні органи управління беруть активну участь в інноваційному процесі. Вони визначають правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності, а також вста­новлюють форми стимулювання інноваційних процесів, спрямованих на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні здійснюється відповідно до Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України", затвердженої постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. та Закону України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р.

Інноваційна форма інвестицій ₇₃₇

♦ Головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використан-I ня науково-технічного потенціалу країни, забезпечення І впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва тс ' реалізації нових видів конкурентоздатної продукції. Відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" основними принципами державної інноваційної політики є:

• орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України;

• визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;

• створення умов для збереження, розвитку й використання

вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу;

♦ забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінан-

сово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

♦ ефективне використання ринкових механізмів для сприяння

інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науко­во-виробничій сфері;

♦ здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-

технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просу­вання на зовнішній ринок;

♦ фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, по-

даткової і .митної політики у сфері інноваційної діяльності;

♦ сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури;

♦інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності; ♦підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності. Ґрунтуючись на цих принципах, державне регулювання інно­ваційної діяльності здійснюється шляхом:

- визначення й підтримки пріоритетних напрямів інноваційної

діяльності державного, галузевого, регіонального й місце­вого рівнів;

- формування й реалізації державних, галузевих, регіональних

і місцевих інноваційних програм;

- створення нормативно-правової бази та економічних меха-

нізмів для підтримки й стимулювання інноваційної діяль­ності;

• захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

• фінансової підтримки виконання інноваційних проектів;

• стимулювання банків та інших фінансово-кредитних установ,

що кредитують виконання інноваційних проектів;

- встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інновацій-

ної діяльності;

- підтримки функціонування й розвитку сучасної інноваційної

інфраструктури.

Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки сьогодні є:

Оу сфері наукового розвитку - фундаментальна наука; прикла­дні дослідження й технології; вища освіта, підготовка та пере­підготовка наукових кадрів; розвиток наукових засад розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки; наукове забезпечення вирішення проблем здоров'я людини та екологічної безпеки, система інформаційного та матеріального забезпечення наукової діяльності;

Оу сфері технологічного розвитку - дослідження і створення умов для високопродуктивної праці та сучасного побуту людини; роз­роблення засобів збереження й захисту здоров'я людини; розроблення ресурсо-, енергозберігаючих технологій, розроблення сучасних технологій і техніки для електроенергетики, переробних галузей виробництва, в першу чергу агропромислового комплексу, легкої та харчової промисловості;

Оу сфері виробництва — формування наукоемких виробничих процесів, сприяння створенню та функціонуванню інноваційних структур (технопарків, інкубаторів тощо); створення конкуренто­спроможних переробних виробництв, технологічне та технічне оновлення базових галузей економіки держави; впровадження високорентабельних інноваційно-інвестиційних проектів, реалі­зація яких може забезпечити якнайшвидшу віддачу і започатку­вати прогресивні зміни в структурі виробництва та тенденціях його розвитку;

Оу сфері фінансово-банківської діяльності - стимулювання створення спеціалізованих інноваційних банків, а також фондів довгострокового кредитування банків шляхом встановлення відповідних пільг з оподаткування коштів, що інвестуються, для досягнення технологічних змін; диференціація ставки податку на прибуток банків залежно від напрямів використання ресурсів шляхом зниження в разі їх довгострокового креди­ тування високотехнологічних проектів і підвищення в разі вкла­ дання коштів у високоприбуткові операції фінансового ринку, створення системи пільгового рефінансування банків, які Інноваційна форма інвестицій _?39

надають пільгові кредити для реалізації інвестиційних проектів щодо розроблення і впровадження високотехнологічного обладнання та іншої інноваційної продукції.

Найефективнішим важелем державного регулювання іннова­ційної діяльності є створення особливого податкового та митного режиму.

Реалізація розглянутих та низки інших заходів покликана сприяти формуванню такої моделі організації інноваційної діяльності в Україні, яка б поєднувала в собі елементи ринкової економіки із збереженням гнучких важелів державного регулю­вання цієї найважливішої сфери життєдіяльності суспільства.