Тема 39.

1. За ст. 385 КК (Вімова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків) не підлягають кримінальній відповідальності:

а) особи, за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

б) особи, які чинним законодавством звільняються від давання показань в якості свідків;

в) усі перераховані вище особи.

2. Кримінальна відповідальність за ст. 396 КК (Приховування злочину) настає у випадку приховування:

а) тяжкого чи особливо тяжкого злочину;

б) будь-якого злочину.

3. Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 398 КК (Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи) може бути:

а) захисника чи представника особи;

б) захисника чи представника особи та їх близькі родичі.

Тема 40.

1. Суб’єктами військових злочинів є:

а) військовослужбовці Збройних Сил України;

б) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом;

в) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

2. Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 430 КК (Добровільна здача в полон), є:

а) боягузтво або легкодухість;

б) збагачення;

в) помста державі.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 432 КК (Мародерство), виявляється:

а) в викраденні на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених;

б) в наругі над трупами, що залишилися на полі бою;

в) в протизаконному знищенні майна, що знаходиться на полі бою.

Тема 41.

1. Склад злочину, передбаченого ст. 437 КК (Пропаганда, підготовка, розв’язання та ведення агресивної війни):

а) формальний;

б) матеріальний;

в) формально-матеріальний;

г) усічений.

2. Геноцид відрізняється від диверсії:

а) метою вчинення злочину;

б) способом вчинення злочину;

в) наявністю прямого умислу на знищення людей.

3. Злочини проти миру і безпеки людства та міжнародного правопорядку вчиняються:

а) тільки в формі умислу;

б) як в формі умислу, так і в формі необережності;

в) із змішаною формою вини.

Тема 42.

1. До якої системи належить кримінальне законодавство України:

а) континентальної;

б) заснованої на застосуванні судового прецеденту;

в) релігійної;

г) інших.

2. Чи існує в світі релігійне кримінальне законодавство:

а) на сучасному етапі розвитку держави та суспільства релігійне кримінальне законодавство не існує;

б) до теперішнього часу залишаються держави, кримінальне законодавство яких засноване на релігії.

П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О С Т І Й Н О Ї П Е Р Е В І Р К И

З н а н ь (до іспиту)

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Поняття та предмет кримінального права.

2. Поняття кримінального закону, його риси та значення.

3. Наука кримінального права, її зміст та задачі.

4. Загальна характеристика кримінального законодавства України.

5. Принципи кримінального права.

6. Структура статей Особливої частини.

7. Поняття та види диспозицій

8. Побудова кримінального закону.

9. Тлумачення кримінального закону та його види.

10. Дія кримінального закону у часі.

11. Дія кримінального закону в просторі.

12. Зворотна дія кримінального закону.

13. Поняття і ознаки злочину.

14. Класифікація злочинів в теорії кримінального права.

15. Кримінально-правові правовідносини.

16. Поняття кримінальної відповідальності.

17. Підстави кримінальної відповідальності.

18. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.

19. Об’єкт злочину та його види.

20. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально-правової охорони.

21. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину.

22. Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки

23. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.

24. Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві.

25. Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.

26. Засіб, обстановка, місце та час здійснення злочину, як ознаки об’єктивної сторони злочину, їх значення.

27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.

28. Вік кримінальної відповідальності

29. Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.

30. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину.

31. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.

32. Поняття та зміст вини у кримінальному праві.

33. Поняття умислу в кримінальному законодавстві.

34. Прямий умисел та його види.

35. Необережність та її види.

36. Злочинна самовпевненість.

37. Злочинна недбалість.

38. Злочини з двома формами вини.

39. Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.

40. Случай (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.

41. Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.

42. Поняття та види стадій здійснення злочину.

43. Поняття та види замаху на здійснення злочину.

44. Поняття і ознаки готування до здійснення злочинів.

45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.

46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.

47. Форми співучасті, критерії їх виділення.

48. Співучасть у злочині з спеціальним суб’єктом.

49. Види співучасників, критерії їх підрозділу.

50. Виконавець злочину.

51. Організатор здійснення злочину.

52. Підбурювач, як вид співучасників.

53. Посібник, як вид співучасника здійснення злочину.

54. Ексцес виконавця.

55. Поняття та види причетності до злочину.

56. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.

57. Поняття множинності злочинів.

58. Поняття та види повторності злочинів.

59. Рецидив злочину та його види.

60. Поняття крайньої необхідності в кримінальному праві.

61. Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.

62. Фізичний або психічний примус.

63. Діяльність, пов’язана з ризиком.

64. Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.

65. Виконання наказу або розпорядження.

66. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності

67. Давність притягнення до кримінальної відповідальності.

68. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством України.

69. Поняття системи покарань.

70. Класифікація покарань.

71. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.

72. Тримання в дисциплінарному батальйоні.

73. Арешт та обмеження волі – вид кримінального покарання.

74. Довічне позбавлення волі.

75. Виправні роботи без позбавлення волі.

76. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

77. Штраф як вид покарання.

78. Суспільні роботи – вид кримінального покарання.

79. Конфіскація майна.

80. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.

81. Загальні засади призначення покарання.

82. Поняття та види обставин, які пом’якшують покарання.

83. Поняття та види обставин, які обтяжують покарання.

84. Призначення покарання при здійсненні декількох злочинів.

85. Призначення покарання за декількома вироками.

86. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

87. Поняття та види звільнення від відбування покарання.

88. Поняття судимості, її правові наслідки.

89. Звільнення від покарання за хворобою.

90. Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

91. Погашення та зняття судимості.

92. Поняття та види звільнення від покарання.

93. Давність виконання обвинувального вироку.

94. Амністія та помилування.

95. Строки погашення судимості.

96. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким видом покарання.

97. Поняття та види примусових заходів медичного характеру.

98. Примусові заходи виховного характеру.

99. Умовно-дострокове звільнення від відбування за злочини вчинені у віці до 18 років.

100. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

1. Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права.

2. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.

3. Аналіз предмету злочину у посяганнях, пов’язаних із наркотизмом.

4. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Аналіз складу злочину.

5. Кримінальна відповідальність за порушення обов’язків щодо охорони майна.

6. Організація притонів та їх види. Аналіз складів злочину.

7. Кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї

8. Кримінальна відповідальність за ненадання медичної допомоги.

9. Вимагання. Аналіз складу злочину.

10. Кримінальна відповідальність за бандитизм.

11. Види вбивств при пом’якшуючих обставинах.

12. Обман покупців та замовників. Аналіз складу злочину

13. Дії, що дезорганізують роботу випраних установ, відмінність цього злочину від злісної непокори вимогам адміністрації виправних закладів.

14. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Аналіз складу злочину.

15. Ухилення від сплати аліментів. Аналіз складу злочину.

16. Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів, здійснених у співучасті.

17. Хабарництво та його види.

18. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт та його відмінність від притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

19. Кримінальна відповідальність за контрабанду. Види цього злочину.

20. Зараження ВІЛ або іншою невиліковною інфекційною хворобою. Аналіз складу злочину.

21. Створення злочинної організації.

22. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Аналіз складу злочину.

23. Порушення порядку заняття господарською та банківською діяльністю. Аналіз складу злочину.

24. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

25. Протидія законній господарській діяльності.

26. Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Відмінність цього злочину від завідомо неправдивого показання

27. Незаконне виготовлення, виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Аналіз злочину.

28. Ухилення від повернення виручки у іноземній валюті. Аналіз складу злочину.

29. Кримінальна відповідальність за втручання у діяльність правоохоронних органів.

30. Викрадання, привласнення, вимагання наркотичних або психотропних речовин, або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем . Аналіз складу злочину.

31. Поняття та значення кваліфікації злочинів.

32. Кримінальна відповідальність за посягання на життя судді та робітників правоохоронних органів.

33. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією. Аналіз складу злочину.

34. Експлуатація дітей. Аналіз складу злочину.

35. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.

36. Кримінальна відповідальність за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти.

37. Крадіжка та її відмінність від грабежу.

38. Захоплення заручників та незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Аналіз складів злочинів.

39. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем.

40. Загальна характеристика військових злочинів

41. Кримінальна відповідальність за зґвалтування.

42. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Аналіз складу злочину.

43. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Аналіз складу злочину.

44. Терористичний акт.

45. Незаконне поводження з радіоактивними речовинами.

46. Розбій та його відмінність від вимагання.

47. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення. Аналіз складу злочину.

48. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Відмінність цього злочину від зґвалтування.

49. Форми викрадення чужого майна.

50. Грубе порушення законодавства про працю. Аналіз складу злочину.

51. Побої та мордування і їх відмінність від легкого тілесного ушкодження.

52. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.

53. Випуск або реалізація недоброякісної продукції. Аналіз складу злочину.

54. Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження при пом’якшуючих обставинах.

55. Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна.

56. Тілесні ушкодження середньої тяжкості. Легкі тілесні ушкодження. Аналіз складів злочинів.

57. Угон або захоплення повітряного, морського, річкового судна або залізничного рухомого складу. Аналіз складу злочину.

58. Транспортні злочини. Загальна характеристика.

59. Шахрайство та його відмінність від крадіжки.

60. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство.

61. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

62. Зловживання владою або службовим становищем та його відмінність від службової недбалості.

63. Створення або утримування місць розпусти і звідництво. Аналіз складу злочину.

64. Кримінальна відповідальність за доведення до самогубства.

65. Порушення законодавства про бюджетну систему України. Аналіз складу злочину.

66. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.

67. Конституція України про права людини на життя. Кримінальна відповідальність за злочини проти життя.

68. Фіктивне підприємництво. Аналіз складу злочину.

69. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

70. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

71. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Аналіз складу злочину.

72. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Аналіз складу злочину.

73. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Аналіз складів злочинів.

74. Кримінальна відповідальність за збирання та розголошення відомостей, які складають комерційну таємницю.

75. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом, відмінність цього злочину від співучасті у злочині.

76. Масові заворушення та їх відмінність від групового порушення громадського порядку.

77. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживанням довірою за вітсутності ознак шахрайства.

78. Примушування давати показання та його відмінність від перешкоджання з”явленню свідка,потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку

79. Злочини у сфері службової діяльності. Поняття службової особи.

80. Порушення правил адміністративного нагляду. Аналіз складу злочину.

81. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об’єктів власності . Аналіз складу злочину.

82. Кримінальна відповідальність за заздалегідь не обіцяне приховування злочину.

83. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Аналіз складу злочину.

84. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Аналіз складу злочину.

85. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.

86. Перевищення влади або службових повноважень та його відмінність від самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

87. Хуліганство. Аналіз складу злочину.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ПО ВИКОНАННЮ КУРСОВИХ РОБІТ З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Написання курсової роботи є обов"язковою складовою навчальної програми, до написання курсових робіт залучаються всі без виключення студенти.

Студент (ка) має завчасно вибрати тему курсової роботи із списка тем, запропонованих кафедрою, а потім проконсультуватися за обраною темою з будь-яким викладачем кафедри кримінального права.

На консультації з викладачем уточнюється тема курсової роботи, зміст, список джерел та ін. Консультація за курсовою роботою є умовою успішного написання та захисту роботи.

Курсова робота, за обраною темою – це робота на 25-30 друкованих сторінок при форматі сторінки А4 (297×210 мм), орієнтація книжкова, 14 Times New Roman, інтервал 1,5 (30 рядків на сторінці), поля: верхнє – 15, нижнє – 15, праве – 15, ліве – 20, стиль – Normal, відступ зліва 10 мм, виключно українською мовою, яка передбачає глибоке наукове дослідження матеріалу на основі спеціально підібраної літератури, і з обов'язковим включенням елементів самостійного осмислення його суті.

Курсова робота повинна бути грамотно і охайно оформлена.

Сторінки нумеруються починаючи із вступу №3 або 4, в залежності від відповідної кількості попередніх.

Текст роботи може містити посторінкові або кінцеві зноски.

Посторінкові можуть бути з нумерацією починаючи з першої сторінки роботи, або починати відлік на кожній сторінці.

При кінцевих зносках у квадратних дужках вказується номер джерела з переліку, який наводиться у кінці роботи (під назвою «Список використаних джерел»), і сторінка, на якій викладено відповідне положення або номер статті. Наприклад, [2, 56], або [4, ст. 15].

Курсова робота повинна містити зміст ( з обов'язковою фіксацією кожного пункту у тексті), вступ, основну частину (як правило, три розділи), висновки і список використаних джерел (не менше 15 робіт з чітко визначеними вихідними даними, у випадку цитування електронного джерела вказати повну адресу посилання).

Текст курсової роботи повинен включати:

а) посилання, відзначені лапками та індексом посилання на книгу з точними вихідними даними і обов'язковим вказанням сторінки;

б) посилання, переказані власними словами автора реферату (без лапок), але проіндексовані також, з точним вказанням джерела і обов'язковим вказанням сторінок;

в) фрагменти тексту, написані власне автором, у притаманній йому манері викладу, які містять те, що стосується змісту і осмислення певної теми, проблеми, питання.

У тексті курсової роботи обов'язково повинна бути вступна і заключна частини.

Вступна частина обґрунтовує вибір теми курсової роботи, її актуальність, перелік науковців які займалися дослідженням даної теми до студента (ки), в чому автор курсової роботи вбачає свій внесок в аналіз та вдосконалення теми; зміст роботи.

Основна частина повинна містити аналіз всіх можливих точок зору по проблемі, приводити до точки зору автора, який може 1) приєднатися до точки зору інших науковців (науковця); 2) частково приєднатися до точки зору інших науковців (науковця); 3) виробити свою точку зору по проблематиці. Не допускається використання чужих думок без посилання на джерело.

Заключна містить висновки та пропозиції по вдосконаленню автором суті проблеми, питань, що розглядалися у курсовій роботі.

Курсова робота має бути написана у певний термін і вчасно подана на кафедру (що фіксується у спеціальній книзі лаборантом).

Курсова робота подається у охайному вигляді та у скоросшивачу.

Після перевірки роботи рецензентом (до двух неділь), студент повинен ознайомитися з рецензією викладача та підготуватися до захисту курсової роботи.

Захист курсової роботи відбудеться у призначений час та полягає у:

1) усній доповіді положень курсової роботи,

2) відповідей на питання, викладені у рецензії на курсову роботу,

3) та, за необхідності, додаткових питань.

Титульна сторінка курсової роботи має бути такою:

• у першому рядку всіма великими літерами зазначається МІНІСТЕНРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ (шрифт звичайний, напівжирний, вирівняний по центру);

• у другому всіма великими літерами назва нашого ВУЗу – ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ (шрифт звичайний, напівжирний, вирівняний по центру);

• у третьому з великої літери назва факультету або інституту, у якому безпосередньо навчається автор курсової роботи, наприклад – Інститут прокуратури та слідства (шрифт звичайний, напівжирний, вирівняний по центру);

• через 3 інтервали з великої літери з вирівнюванням з правої сторони кафедра на якій виконується курсова робота – Кафедра кримінального права (шрифт звичайний, напівжирний, вирівняний з права);

• через п’ять інтервалів по середині великими літерами КУРСОВА РОБОТА (шрифт звичайний, напівжирний, вирівняний по центру);

• нижче маленькими буквами – на тему (шрифт звичайний, вирівняний по центру): ;

• нижче великими буквами в лапках назва теми, наприклад: «ВИДИ ПОКАРАНЬ, ПОВЯЗАНІ З ВИПРАВНО-ТРУДОВИМ ВПЛИВОМ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ» (шрифт звичайний, напівжирний, вирівняний по центру);

• через 5 інтервалів з вирівнюванням по правій стороні вказуються дані про особу, яка виконала курсову роботу: студент, курс, потік, група, П.І.П., (шрифт звичайний, вирівняний з права);

• через п’ять інтервалів великими буквами вказується місце та рік виконання роботи, наприклад, ОДЕСА-2007 (шрифт звичайний, напівжирний, вирівняний по центру).

Підготовка магістерської або дипломної роботи здійснюється студентом у відповідності до Положень про кваліфікаційну роботу, затверджених навчально-методичною радою ОНЮА.

Зразок

МІНІСТЕНРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

Інститут прокуратури та слідства

Кафедра кримінального права

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«ВИДИ ПОКАРАНЬ, ПОВЯЗАНІ З ВИПРАВНО-ТРУДОВИМ ВПЛИВОМ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ»

Студентки 2 курсу

2 потоку 1 групи

Іваненко Оксани Іванівни,

ОДЕСА -2007

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота є самостійним видом роботи, передбаченим учбовим планом з спецкурсу „Призначення покарання”. Вона складається з трьох завдань:

1. Теоретичне завдання, яке повинно бути оформлено наступним чином:

- план;

- висвітлення питання з спецкурсу;

- посилання на використану літературу;

- список літератури.

2. Тестове завдання. Слухачу пропонується питання з відповідями, серед яких треба обрати правильну відповідь. Її необхідно відмітити будь-якою позначкою.

3. Практичне завдання. Для слухачів Інституту підготовки суддів з реальних кримінальних справ були відібрані складні ситуації і записані у вигляді задач з конкретними питаннями. Слухачам потрібно вирішити запропоновані задачі і надати обґрунтовану відповідь з посилання на нормативно-правові акти. Обов’язковим є використання Постанов Пленуму Верховного Суду України.

Об’єм контрольної роботи повинен бути не менше 15 листів.

Посилання на використану літературу оформляються на при кінці кожної сторінки під горизонтальною лінією. Нумерація посилань на кожній сторінці починається з початку.

Наприклад:

____________________________________

Вирішення судами питань, пов’язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісник Верховного Суду України – 1999. - №3. – С. 10.

Під час оформлення списку літератури, його умовно слід поділити на дві частини: нормативні акти і спеціальна література.

Нормативні акти розміщуються за їх юридичною силою (Конституція, закони, підзаконні акти). Нормативні акти однакової юридичної сили розміщуються в хронологічному порядку.

До списку включаються лише ті джерела, які були вивченні під час написання роботи і на які були зроблені посилання в самій роботі. Список літератури не включається до об’єму контрольної роботи, проте нумерація сторінок продовжується.

Список літератури повинен виглядати так.

Наприклад: