- •1. Поняття міжнародного права та його особливості 3.Міжнародне право як самостійна правова система
- •2.Юридично обов’язкова сила норм міжнародного права
- •4.Сфера дії міжнародного права. Суб’єктна і об’єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права
- •5.Виникнення міжнародного права та періодизація його історії
- •6.Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •7. Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнародного і внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
- •8. Імплементація норм міжнародного права
- •9. Система міжнародного права
- •10. Співвідношення міжнародного публічного і міжнародного приватного права
- •11. Норми міжнародного права
- •12. М’яке право
- •13. Кодифікація міжнародного права
- •14.Поняття та перелік джерел міжнародного права Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права
- •15. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права
- •16. Засоби визначення норм міжнародного права
- •17. Поняття та перелік основних принципів міжнародного права
- •18. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •19. Поняття та види суб’єктів міжнародного права
- •20. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності Обмеження міжнародної правосуб’єктності
- •21. Міжнародна правосуб’єктність держав
- •22. Правосуб’єктність націй і народів, що борються за національне визволення
- •24. Поняття визнання в міжнародному праві
- •25. Інститут правонаступництва держав у міжнародному праві. Джерела інституту правонаступництва
- •26. Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Підстави правонаступництва. Види і форми правонаступництва держав
- •27. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав щодо державної власності, державних архівів, державних боргів
- •28. Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср
- •34. Поняття та джерела права міжнародних договорів
- •35. Поняття та види міжнародних договорів
- •36. Стадії укладання міжнародного договору
- •37. Набрання міжнародним договором чинності. Дія міжнародного договору
- •39.Недійсність міжнародних договорів
- •42.Функції міжнародних організацій
- •43.00Н: цілі і принципи діяльності, членство
- •48. Населення та громадянство в міжнародному праві
- •И ’мадян, осіб без громадянства.
- •Мної держави. Іноземний громадянин знаходиться під територіальне по юрисдикцією країни перебування та під особистою юрисдикцією держави, громадянином якої він є. Передбачається, що іноземний
- •Її н прохання про надання політичного притулку не означає, що такий ||ри і улок буде автоматично наданий.
- •56. Спеціалізовані органи 00н із захисту прав людини
- •|І н людини, і представляти їм рекомендації з метою сприяння н|н і ти иному заохоченню і захисту всіх прав людини; заохочувати
- •К і поширюється суверенітет відповідної держави (повітряні, морські, річні судна, космічні об’єкти, штучні острови та споруди у морі, на
- •60. Державні кордони
- •Грудня 1959 р. У м. Вашингтон був укладений Договір про Антарктику, який набрав чинності 23 червня 1961 р. (беруть участь понад зо держав).
- •Юна природним заповідником, призначеним для миру і науки. В ньому ін гановлений суворий режим захисту навколишнього середовища і охорони цілісності екосистеми.
- •73Правовий режим Чорноморських проток
- •73Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу
1. Поняття міжнародного права та його особливості 3.Міжнародне право як самостійна правова система
Міжнародне право - це самостійна система права, що складається з юридично обов’язкових принципів і норм, які регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з метою забезпечення мирного співіснування та міжнародної співпраці.
Міжнародне право як самостійна система права має свої об’єкт, предмет, метод, суб’єкти.
Об’єктом міжнародно-правового регулювання є суспільні відносини, що виникають в рамках міжнародного співтовариства держав.
Особливий характер відносин передбачає і особливий механізм формування та дії норм міжнародного права. Він носить саме міждержавний, а не наддержавний характер. Методом формування норм міжнародного права є узгодження воль його суб’єктів.
Предметом міжнародного права є міжнародні правовідносини. Під міжнародними розуміються відносини за участю держав, міжнародних міжурядових організацій, націй та народів, що борються за національне визволення, та державоподібних утворень, які і є суб’єктами міжнародного права.
Міжнародне право - горизонтальна система права, заснована на рівності і незалежності її суб’єктів. У цьому полягає головна специфіка міжнародного права, його істотна відмінність від права національного. Суб’єкти міжнародного права виступають не тільки носіями прав і обов’язків, але і створюють, здійснюють і самостійно контролюють реалізацію міжнародно-правових норм. У міжнародному праві відсутній будь-який наддержавний орган міжнародної правотворчості та примусу.
Особливістю сучасного міжнародного права є наявність імперативних норм міжнародного права (jus cogens),які є обов’язковими для суб’єктів міжнародного права незалежно від того, чи погодилися вони на створення та існування цих норм.
2.Юридично обов’язкова сила норм міжнародного права
Питання юридичної сили міжнародного права виникає через відсутність примусу до виконання норм міжнародного права. З’являються навіть точки зору щодо виключно моральної сили цієї системи права.
І Іроте, більшість юристів-міжнародників відзначають, що міжнародне право має саме юридично обов’язкову силу. Проблема обов’язкової сили міжнародного права пов’язана з поглядом на його природу Прихильники школи природного права бачать джерело обов’язкової сили в законах природи, в людському розумі або ж в божественній силі. Представники позитивістської школи джерелом обов’язкової сили вважають угоду держав.
Отже, міжнародне право є унікальною системою права, оскільки сама її сутність полягає у неможливості примусити суб’єкта до виконання норм, згоду на обов’язковість яких він не надав. Тому Лукашук І.І. вбачає юридичну силу міжнародного права в угоді держав, згоді міжнародного співтовариства в цілому на добросовісне виконання зобов’язань за міжнародним правом. При створенні норми міжнародного права суб’єкти узгоджують зміст норми та погоджуються на надання їй юридично обов’язкової сили.
Правове регулювання міжнародних відносин - абсолютна необхідність, тому визнання за міжнародним правом обов’язкової сили визначається потребами життя міжнародного співтовариства та інтересами держав. Доказо^юридично обов’язкової сили міжнародного права є наявність такої імперативної норми, як принцип добросовісного виконання зобов’язань, що витікають з принципів і норм міжнародного права.