8. Імплементація норм міжнародного права

Одним із найважливіших практичних питань співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконан¬ня державою міжнародних договірних і звичаєвих зобов’язань на її території. Як пише В.Г. Буткевич, моністичні концепції співвідношення двох правопорядків припускають пряму дію норм міжнародного права в національній правовій системі. В інших концептуальних напрямках по різному пояснюється суть процесу виконання міжнародно-правових норм у внутрішньодержавній сфері.

Механізм дії національного права непридатний для регулювання міжнародних відносин, а міжнародне право не здатне регулювати внутрішньодержавні взаємини. Щоб бути спроможними регулювати взаємини за участю фізичних і юридичних осіб, правила, які містяться в міжнародному праві, необхідно включити до правової системи країни у встановленому нею порядку. За І.І. Лукашуком, процес нходу норм міжнародного права в правову систему називається імп/ісмептація.

Імплементація норм міжнародного права < цілеспрямованою організаційно-правовою діяльністю держав, яка здійснюється індиві¬дуально, колективно або в рамках міжнародних організацій з метою своєчасної, всебічної і повної реалізації ухвалених ними відповідно до міжнародного права зобов’язань. У випадку реалізації міжнародно- правових норм на національному рівні, необхідні додаткові внутріш¬ньодержавні заходи для перетворення цілей, закладених у нормах міжнародного права, у реальні дії юридичних осіб і громадян, які зна¬ходяться під державною юрисдикцією. Національне право виступає основним інструментом імплементації норм міжнародного права.

Процес імплементації норм міжнародного права відбувається шляхом рецепції національним правом правил міжнародних договорів. Вирізнять два основних види рецепції - загальну та індивідуальну.

Загальною рецепцією є закріплення в конституціях держав по-ложення, що міжнародні договори є частиною національного права. При індивідуальній рецепції для введення норми міжнародного права у національну правову систему потрібен окремий внутрішньодержавний акт. Індивідуальна рецепція може відбуватися у формі:

- інкорпорації,

- трансформації

- відсилання.

Інкорпорація - це включення до національних систем права норм, які зовнішньо цілком ідентичні з нормами акту міжнародного права. У більшості випадків зазначений міжнародний-правовий акт зберігає форму, найменування, хоча і виступає в якості закону.

Трансформація - не лише відтворення, але і переробка норм між¬народного договору відповідно до загальних принципів національного права. Правовим результатом трансформації, на відміну від інкорпо¬рації, є не тільки доповнення чинного внутрішнього права, але і зміна норм у зв’язку з вимогами міжнародної угоди.

Відсилання - вказівка у національному законодавстві на те, що певна поведінка державних органів, посадових осіб, громадян регу-люється загальними положеннями або конкретними нормами між-народних договорів.

9. Система міжнародного права

Система міжнародного права - це об’єктивно існуюча цілісність внутрішньо взаємозв’язаних норм міжнародного права, що розпо­діляються по відносно відособленим комплексам, спрямованим на регулювання однорідних суспільних відносин. Вона включає галузі, інститути та норми.

Галузями міжнародного права є комплекси норм, які регулюють якісно однорідну сферу міжнародних відносин. До традиційних від­носять право міжнародних договорів, право міжнародних організацій, і іраво зовнішніх зносин, міжнародне морське право, право міжнародної безпеки, право збройних конфліктів.

Серед відносно нових галузей права необхідно назвати: міжнарод­не право прав людини, міжнародне кримінальне право, міжнародне економічне право, міжнародне екологічне право, міжнародне атомне і іраво, міжнародне повітряне, міжнародне космічне право, міжнародне трудове право та деякі інші.

Інститутом міжнародного права є система відносно відокремлених норм в межах певної галузі міжнародного права, що регулюють окрему ірупу взаємозалежних міжнародних відносин. Наприклад,інститут пра- вонаступництва, інститут міжнародно-правової відповідальності таін.

Основою міжнародного права є його норма. Норма міжнародного права - це юридично обов’язкове правило поведінки держав та інших суб’єктів міжнародного права в міжнародних відносинах. Внаслідок компромісів, поступок і узгоджень держави приходять до взаємно по­годженого рішення про певні правила взаємовідносин