2. К і поширюється суверенітет відповідної держави (повітряні, морські, річні судна, космічні об’єкти, штучні острови та споруди у морі, на

його дні, в Антарктиці, приміщення дипломатичних представництв та консульських установ).

Демілітаризовані та нейтралізовані території

Демілітаризована територія - це територія, відносно якої держави прийняли міжнародне зобов’язання скоротити або взагалі не розташо­вувати в її межах військові укріпленя і споруди, певні види озброєнь і збройних сил. Такі території створюються на основі міжнародних угод з метою забезпечення міжнародної безпеки.

Демілітаризація може бути повною або частковою. Повна демілі­таризація передбачає ліквідацію всіх військових об’єктів із забороною спорудження нових, забороною всіх видів зброї, знаходження на цій території збройних сил, окрім поліцейських, а також заборону ввезення і транзиту військових матеріалів, прольотів військових літаків, тобто заборону використання даної території з військовою метою.

Часткова демілітаризація полягає в тому, що на таких територіях реалізується один або декілька з наступних заходів: ліквідація певних військових об’єктів, заборона будівництва таких нових об’єктів, за­борона використання нових видів озброєнь, обмеження контингенту збройних сил і т.п. (наприклад, Суецький канал є частково нейтралізо­ваним відповідно до Константинопольської конвенції 1888 р.).

Нейтралізована територія - територія, яку забороняється викорис­товувати як театр військових дій або як базу для ведення військових дій в інших регіонах світу. Нейтралізованою може бути лише певна частина держави. У випадку військового конфлікту держава не пови­нна використовувати нейтралізовану частину території для ведення військових операцій.

Демілітаризації та нейтралізації підлягають також міжнародні території (наприклад, Антарктика, космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла).

Особливим видом нейтралізованої і одночасно демілітаризованої території є без’ядерні зони, в межах яких забороняється розміщувати ядерну зброю. Без’ядерною зоною проголошено, наприклад, Африку, Латинську Америку.

59.

Поняття та склад державної території

Під державною територією розуміється просторова сфера дії дер- і .і иного суверенітету, сфера територіальної юрисдикції держави.

До складу державної території входять:

• сухопутна територія (поверхня суші), включаючи острови;

• водна територія (акваторія), що включає внутрішні води і тери­торіальне море;

• земні надра;

• повітряний простір, розташований над вищевказаними про- і горами. **

До внутрішніх вод відносяться:

• води портів;

• води заток, бухт, лиманів, ширина входу в які не перевищує 24 морські милі;

• води заток, бухт, лиманів і проток, ширина входу в які перевищує ' І морські милі, але які історично належать даній державі;

• води річок, озер і інших водоймищ, що знаходяться в межах території даної держави.

Під територіальним морем розуміють прибережний морський іюяс шириною до 12 морських миль, що знаходиться під суверенітетом прибережної держави.

Важливою частиною державної території, джерелом природних (мі атств є надра,які знаходяться під сухопутною і водною територією держави. Глибина надр необмежена і теоретично має вигляд конусу, вершиною якого є центр Земної кулі.

Повітряна територія є повітряним простором, що знаходиться над

• ухопутною і водною територією держави. Висотна межа повітряної території проходить на висоті 100 - 110 км над рівнем моря.

Держава може односторонньо або за договором обмежити свою територіальну юрисдикцію, передавши певні права іншій державі (на­приклад, транзитне повітряне сполучення або перебування іноземних ібройних сил).

Способи придбання території

Способи придбання державної території поділяються на первинні і похідні. Історично до первинних способів відноситься «первинне привласнення» або «окулярна окупація» (право на землю отримував той, хто першим її відкрив). Пізніше в міжнародному праві з’явилася вимога «ефективної окупації», тобто практичного, господарського освоєння відкритих територій.

Сьогодні до первинних способів придбання державної території відноситься прирощення території, який полягає у встановленні дер­жавою суверенітету над утворюваними новими ділянками суші, поява яких пов’язана як з природними процесами (наприклад, землетрусом), так і з діяльністю людини, спрямованою на збільшення території дер­жави (наприклад, намивання нових ділянок території в морі).

Похідні способи полягають у переході території однієї держави до складу території іншої як на договірній, так і на позадоговірній основі.

До договірних способів придбання державної території відно­сяться:

• цессія (поступка території) - передача території однієї держави іншій за домовленістю між ними. Прикладом цессії може служити по­ступка в 1867 р. Росією Аляски США за 7,2 млн. доларів;

• обмін, наприклад, рішення про обмін територіями (у районі с. Паланка, Одеська область), ухвалене у 1999 р. між Україною і Респу­блікою Молдова, за яким Молдова дістає доступ до річки Дунай і віддає належну їй ділянку, що проходить по території України;

• дарування території, наприклад, за шлюбним контрактом між царюючими особами;

• продаж території, наприклад, придбання в 1803 р. США у Франції Луїзіани;

• плебісцит - всенародне голосування з питання про територіальні зміни (наприклад, в 1944 р. Ісландія на основі плебісциту вийшла зі складу Данії).

До правомірних способів територіальних змін сучасна міжнародна практика відносить відторгнення частини території держави-агресора в икості санкції (наприклад,у 1945 р.від Німеччини було відторгнуто і пе- редано СРСР північну частину Східної Пруссії з містом Кенігсберг).

Міжнародному праву також відомий такий правомірний спосіб

111. >и дбання державної території як ад’юдикація, тобто передача частини і ориторії однієї держави іншій на підставі рішення судового органу, яка

• правомірною якщо держави, що сперечаються, мають достатні для цього правові підстави і якщо обидві держави визнають юрисдикцію д.піого суду.

Не визнаються правомірними такі способи придбання території, н К дебелляція (завоювання, захоплення території за допомогою сили) і .іпексія (подарунок переможцю, незаконне відторгнення території).