Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mezhdunarodnoe_pravo.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
257.26 Кб
Скачать

27. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав щодо державної власності, державних архівів, державних боргів

Однією з найважливіших проблем правонаступництва щодо дер-жавної власності є проблема компенсації за власність, що переходить до держави-наступниці. У Віденській конвенції 1983 р. передбача¬ється, що в принципі такий перехід власності повинен відбуватися без компенсації, якщо інше не узгоджено зацікавленими державами або не передано на вирішення відповідного міжнародного органу. Держава-попередниця зобов’язана вжити всі заходи для запобігання пошкодження або знищення власності, що переходить до держави- наступниці. Правонаступництво не стосується власності, яка знахо-диться на території держави-попередниці і належить третій державі згідно з внутрішнім правом держави-попередниці.

За домовленістю зацікавлених держав або за рішенням відповідно¬го міжнародного органу може встановлюватися компенсація за перехід архівів держави-попередниці до держави-наступниці; в іншому випадку перехід відбувається без компенсації. У такому ж порядку вирішується питання про дату переходу архівів.

Згідно з Віденською конвенцією 1983 р. від держави-попередниці вимагається, щоб вона приймала всі заходи з запобігання пошкодженню або знищенню архівів, які переходять до держави-наступниці.

Перехід власності, архівів і боргів при правонаступництві регулю-ється, за загальним правилом, угодами між державою-попередницею і дсржавою-наступницею. За відсутності таких угод Конвенцією 1983 р. истановлені наступні правила:

а) при передачі частині території держави іншій державі до право-наступника переходять:

- все нерухоме майно, що знаходиться на відповідній території, н також рухоме майно, пов’язане з діяльністю держави на даній тери¬торії;

- частина архівів, яка відноситься до відповідної території і необ- х ідна для її нормального управління;

- державний борг (у справедливій частці);

б) при створенні нової незалежної держави на території держави- іюпередниці до держави-правонаступниці переходять:

- нерухоме майно, що знаходиться на її території, а також нерухо- м ість, що належить державі-попередниці і що знаходиться за кордоном. До ііравонаступника переходить також рухоме майно, що знаходиться на відповідній території держави-попередниці;

- архіви, що стосуються її території, а також частина інших архівів, необхідних для нормального управління. Державні борги до право-наступника не переходять;

в) при об’єднанні декількох держав в одну до правонаступника переходять: вся власність держав-попередниць, їх архіви та борги;

г) при відокремленні частини території від держави до правонас-тупника переходять:

- нерухоме майно, що знаходиться на даній території, а також псе пов’язане з нею рухоме майно і частина іншого рухомого майна (у > праведливій частці);

- частина архівів, що стосується відповідної території, а також інші архіви, необхідні для нормального управління нею;

- державний борг (у справедливій частці);

д) при розділенні держави, коли частини території утворюють дві «бо декілька держав-правонаступниць, до правонаступників пере-ходять:

- нерухоме майно, що знаходиться на їх території, а також рухома шіасність, що відноситься до неї;

- частина архівів, що стосується даної території, а також інші ар- хіни, що мають безпосереднє відношення до неї;

- державний борг (у справедливій частці).

Сучасне міжнародне право виходить з того, що правонаступництво держав не зачіпає принцип непорушності державних кордонів. Ст. 11 Віденської конвенції 1978 р. закріпила норму міжнародного звичаєвого права, відповідно до якої правонаступництво держав не стосується кордонів, встановлених договорами, і договірних прав та обов’язків стосовно їхніх режимів.

Також необхідно відзначити, що положення про правонаступни-цтво щодо державної власності не застосовуються до ядерної зброї, яка належить державі-попередниці. Згідно з Угодою про нерозповсю- дження ядерної зброї 1968 p., кожна з ядерних держав зобов’язується не передавати «кому б то не було» ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, а неядерна держава зв’язана зустрічним зобов’язанням «не приймати передачі від кого б то не було» ядерної зброї або ядерних вибухових пристроїв, що виключає будь-яке правонаступництво від-носно ядерної зброї.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]