Тема 31. Злочини проти безпеки виробництва

Історія криміналізації діянь пов’язаних із порушенням безпеки виробництва.

Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.

Під час вивчення цієї теми студентам слід знати, що в сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють серйозну шкоду життю і здоров'ю працівників виробництва, сторонніх осіб, власності, довкіллю. Причини здійснення злочинів у сфері безпеки виробництва носять як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Дослідження показують, що входження в ринкову економіку породило серйозне протиріччя між складним способом виробництва й організаційно-господарських рішень, що реалізують основні напрямки політики державного регулювання виробничих відносин.

Родовим об'єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва, тобто відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання шкоди для життя, здоров'я працівників шкідливими чинниками. Виробництво — це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. При чому це може бути не тільки безпосередньо виробництво певних благ, а й діяльність по наданню медичних, освітніх, побутових та ін. послуг.

Складовим елементом такої системи є технічні та правові норми. Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми. В цій системі норми кримінального права охороняють відносини безпеки виробництва від найбільш небезпечних посягань.

Основним безпосереднім об'єктом цих злочинів є безпека окремих видів виробництв. Додатковими обов'язковими об'єктами всіх злочинів, що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров'я людини, а додатковими факультативними об'єктами — власність і довкілля (екологічна безпека).

З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва сконструйовані як злочини з так званим матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв'язку. Суспільно небезпечне діяння як ознака об'єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами. Диспозиції статей є бланкетними.

Суб'єктивна сторона злочинів визначається їх об'єктивною стороною. Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді).

Суб'єкт злочинів проти безпеки виробництва — спеціальний. Це особи, які зобов'язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: службові особи і громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271, в інших випадках це випливає із закону (статті 272—275); робітники і службовці (статті 272—275); сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274).

1. Стаття 271 КК України - порушення вимог законодавства про охорону праці.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи. Визнання особи потерпілим від злочину не залежить від того перебуває особа в трудових відносинах з об’єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним іншими відносинами - адміністративними, цивільно-правовими.

Об'єктивна сторона характеризується 1) діянням (дією або бездіяльністю), 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч. 1) або загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками (ч.2), 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

Суб'єкт злочину спеціальний: крім загальних ознак суб'єкта злочину, він є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, несе спеціальні обов'язки з охорони праці. Порушення вимог законодавства про охорону праці особою, у якої відсутні ознаки спеціального суб’єкта за даною статтею утворює злочин проти життя або здоров'я особи.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини.

2. Стаття 272 КК України - порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи. Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) порушенням правил безпеки; 2) час вчинення порушення - під час виконання робіт з підвищеною небезпекою; 3) місце вчинення порушення - на виробництві або будь-якому підприємстві, 4) загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272); 5) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків.

Суб'єкт злочину спеціальний: службові особи підприємств, установ, організацій, громадяни-власники підприємств, на яких законом або на підставі наказу, інструкції чи розпорядження покладено обов’язки забезпечувати дотримання правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою; а також рядові працівники, які пройшли відповідне навчання або інструктаж. Дії службових осіб, які допустили внаслідок зловживання владою чи службовим становищем порушення правил безпеки і це заподіяло певну шкоду, утворює сукупність злочинів – ст.272 та ст.364.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується.

3. Стаття 273 КК України - порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) порушенням правил безпеки; 2) місце вчинення порушення - вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цеха; 3) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273), 3) причинним зв'язком між діянням та наслідками.

Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи. Це підприємства і цехи, функціонування яких пов'язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Вибухонебезпечність конкретного підприємства чи цеху визначається при його проектуванні, визначенні чи зміні технології компетентними державними органами, які здійснюють нагляд за дотриманням безпеки виробництва або ж адміністрацією певного об'єкта. Місцем вчинення злочину, передбаченого ст.273, не можуть визнаватися об'єкти невиробничого призначення.

4. Стаття 274 КК України - порушення правил ядерної або радіаційної безпеки.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) місце вчинення злочину – виробництво, де використовується ядерна енергія, 3) наслідки у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст. 274); 4) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено шляхом дії - виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у: допуску до робіт в умовах радіоактивного випромінювання працівників, не забезпечених засобами дозиметричного контролю; непроведенні дезактивації обладнання; порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; використанні ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених законом.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.274, характеризується умислом або необережністю.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 274.

5. Стаття 275 КК України - порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об'єктом - життя та здоров'я особи. Предметом – промислова продукція, будівлі, споруди. Промислова продукція - це продукти діяльності, створені для задоволення потреб інших людей, суспільства в цілому в умовах машинного високотехнологічного, як правило масового, виробництва. Будівлі і споруди - це будь-які штучні, створені людьми будівельні об'єкти - житлові будинки, склади, цехи, мости, тунелі тощо.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 275), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) часом вчинення злочину – „під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції”, або „під час проектування чи будівництва”. Під час (в ході, у зв'язку з) виконання кожного із вказаних етапів можливе вчинення дій, які впливають на безпеку готової продукції в ході наступного її використання, тобто вживання за цільовим призначенням, вилучення споживчих властивостей.

Не охоплюються об'єктивною стороною розглядуваного злочину діяння, вчинені в ході утилізації продукції, демонтажу будівель і споруд.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 275. Відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції (у тому числі промислової) передбачена ст.227 КК України.