4. Формування фонду оплати праці

Для формування річного фонду заробітної праці треба мати уяву, що є тарифний фонд, годинний фонд, денний фонд і місячний фонд.

Тарифний фонд – це заробітна плата робітників, що нарахо­вана за відрядними розцінками за виконану роботу та за тариф­ними ставками чи місячними окладами за відпрацьований час.

Годинний фонд включає тарифний фонд та інші види заробіт­ної плати, нараховані робітникам за час, фактично відпрацьова­ний на виробництві: премії за чинними на підприємстві положен­нями, доплати за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні, незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, оплата браку, що виник не з вини робітника.

До складу денного фонду входить весь годинний фонд заробіт­ної плати та всі види доплат за невикористаний робочий час: допла­та підліткам за скорочений робочий день, оплата спеціальних пе­рерв, передбачених законодавством, оплата внутрішньозмінних простоїв не з вини робітника, оплата роботи в понаднормовий час.

Місячний фонд складається з денного га всіх інших видів заро­бітної плати: оплати основних та додаткових відпусток, оплата часу виконання державних та громадських обов'язків, заробітна плата за час навчання та відрядження, оплата цілоденних про­стоїв не з вини робітника, виплата винагороди за вислугу років, виплата вихідної допомоги.

Таким чином, до складу фонду заробітної плати входять основна заробітна плата (оплата виконаної роботи) та додаткова, тобто різні доплати і надбавки, передбачені трудовим законодавством.

Для розрахунку фонду заробітної плати робітників потрібні такі вихідні дані: кількість робітників по цехах, дільницях, робочих місцях; розподіл робітників за тарифними розрядами; плановий бюджет робочого часу, тарифні ставки.

Розрахунок планового фонду заробітної плати починають з визначення тарифного фонду. Тарифний фонд робітників-погодинників (З_тп ) складає:

де – годинна тарифна ставка робітника відповідного розря­ду, грн.;– ефективний фонд робочого часу одного робітника, годин;– планова чисельність робітників відповідного розря­ду, осіб;п – кількість тарифних розрядів.

Тарифний фонд заробітної плати робітників–відрядників (З_тв) складає:

, (8.35)

де – відрядна розцінка на одиницю продукції, грн.

Якщо відома трудомісткість виробничої програми (в нормо-годинах), то тарифний фонд можна визначити:

. (8.36)

Всі інші елементи фонду заробітної плати визначають зазвичай у відсотках до тарифного фонду. Розрахунки ведуть для кож­ного елемента окремо. В деяких випадках різні види доплат можна визначити і прямим рахунком.

Величину доплат за роботу в нічний час можна визначити за формулою:

, (8.37)

де – величина доплат за роботу в нічний час, грн.;– фонд нічного часу, годин;– коефіцієнт доплат до тарифної ставки за кожну годину нічної роботи згідно із законодавством.

Доплата за роботу у святкові та неробочі дні планується тільки для робітників безперервного виробництва (наприклад, буріння, нафтогазовидобуток, трубопровідний транспорт). Таку доплату можна визначити за формулою:

де – величина доплат за роботу у святкові та неробочі дні, грн.;– плановий коефіцієнт виконання норм (для робітників-відрядників);– плановий фонд робочого часу у святкові дні, годин.

Доплати незвільненим бригадирам за керівництво бригадою (Здб) визначаються:

де – кількість незвільнених бригадирів відповідного розряду, осіб;– годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.;Д_б – коефіцієнт доплат до тарифної ставки за керівництво бригадою.

Оплата чергових відпусток (основних і додаткових) визначається за формулою:

де З_оі – фонд основної заробітної плати даної групи робітників, грн.; Т_ві – тривалість відпустки даної групи робітників, днів.

Інші види доплат (доплата підліткам за скорочений робочий день, оплата спеціальних перерв згідно з законодавством, виконання державних і громадських обов'язків тощо) визначаються на основі аналізу фактичних даних за попередній період та встановлених відсотків цих доплат у плановому періоді від основної заробітної плати.

Плановий фонд інших категорій працюючих (3_ін) розраховують на основі штатних розкладів за формулою:

де Ч_пі – кількість штатних одиниць для певної посади; З_мі – місячний посадовий оклад для даної групи, грн.; Т_і – планова кількість місяців у періоді; Д_і – різні доплати, передбачені чинним законо­давством (доплати за заміщення, виплата вислуги років і т.п.).

Після розрахунку заробітної плати по всіх категоріях працівників визначають середню заробітну плату на одну особу. Розра­хунки проводять в такому порядку.

Середньомісячну заробітну плату визначають діленням річного фонду заробітної плати на кількість людино-місяців роботи; середньоденну – діленням річного фонду на кількість людино-днів роботи, а середньогодинну – діленням річного фонду на кількість людино-годин роботи.

При формуванні річного фонду заробітної плати працівників потрібно також визначити суму податкових відрахувань з фонду заробітної плати. До них відносять: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесок на загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, внески на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття.