2. Денний виробіток на одного працівника:

3. Годинний виробіток на одного працівника:

Між показниками годинного і річного виробітку існує взаємозв'язок:

Вр = Вг * tзм * Дроб

де tзм - тривалість робочої зміни одного робітника, год. ;

Доб - кількість робочих днів, які припадають на одного робіт­ника за рік.

У наведених формулах можна використовувати замість показника товарної продукції показник реалізованої продукції, а в окремих випадках - чистої продукції. При цьому продукція може вимірюватися у діючих чи у порівняльних оптових цінах підприємства.

Щодо розрахунку показників трудомісткості також існує декілька підходів:

Трудомісткість одиниці продукції:

Трудомісткість однієї гривні продукції

За характером і призначенням затрат праці розрізняється нор­мована, планова і фактична трудомісткість продукції:

• нормована трудомісткість встановлюється за діючими нор­мами праці і видами трудомісткості;

• планова складається із затрат праці з урахуванням знижен­ня трудомісткості продукції в плановому періоді;

• фактична трудомісткість враховує фактичні затрати ППП на одиницю продукції. Вона встановлюється щомісячно з ураху­ванням обсягу робіт і відпрацьованого часу.

У залежності від складу трудових затрат і їх ролі в процесі виробництва розрізняють наступні види трудомісткості продукції:

а) технологічна трудомісткість (tтехн.) — включає затрати праці основних (технологічних) робітників;

б) трудомісткість обслуговування виробництва (tобсл.) — вклю­чає затрати праці робітників, зайнятих технічним і організацій­ним обслуговуванням виробництва;

в) трудомісткість управління виробництвом (tу) — включає витрати праці керівників, фахівців, службовців, охорони.

Сума технологічної трудомісткості продукції і трудомісткості обслуговування виробництва визначає рівень виробничої трудо­місткості (tпр).

Повна трудомісткість продукції (tп) визначається як сума всіх її видів:

tп =tтехн+tобсл +tу

ІІри випуску на підприємстві одного виду продукції затрати праці обслуговуючих робітників, як і затрати основних техно­логічних робітників, безпосередньо відносяться на цей про­дукт. При випуску кількох видів продукції затрати праці по обслуговуванню розподіляються за асортиментом або пропор­ційно технологічній трудомісткості чи пропорційно наданим послугам.

Розрахунки по трудомісткості управління виробництвом про­водяться аналогічно розрахункам по трудомісткості обслугову­вання виробництва.

На підприємствах продуктивність праці - виробіток визначається різними методами в залежності від того, якими одиницями виміряються обсяг виробництва та витрати праці.

Використання різних одиниць та методів визначення обсягів продукції та трудовитрат обумовлює наявність понад двадцяти визначення виробітку на підприємствах.

Існує три способи вимірювання виробітку: натуральний, вартісний та трудовий.

Натуральний передбачає визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції в натуральних одиницях на кількість затраченого часу в нормо- годинах.

Вартісний передбачає визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції в грошовому вираженні на затрати часу, виражені в середньообліковій чисельності працівників або у відпрацьованій ними кількості людино-днів, людино –годин.

Трудовий передбачає визначення виробітку шляхом ділення обсягу продукції, представленої в затратах часу в нормо-годинах, на кількість працівників.

Також відокремлюють ще й умовно- натуральний метод, який грунтується на приведенні різних показ­ників до одного вимірника. Наприклад, загальний обсяг морських перевезень вимірюється у приведених тонно- милях, де обсяг перевезення пасажирів у пасажиро-милях підсумовується порівняний з тонно-милями.

Слід відзначити, що будь - яке сполучення показників обсягу виробництва та трудовитрат має всій економічний сенс, а вибір такого сполучення визначається конкретними задачами вимірювання рівня продуктивності праці.

Найбільш універсальним способом визначення виробітку на підпри­ємстві вважається розрахунок величини чистої продукції підприємства за рік, яка приходиться на одного середньооблікованого працівника цього підприємства.

Протягом багатьох років в економіці використовується показник співвідношення продуктивності праці і заробітної плати.

Таке співвідношення визначається у темпах зростання і темпах приросту продуктивності праці:

Ст.з. = Тз.з.п./Тз.п.п.

Ст.п.р. = ∆Тпр.з.п. / ∆Тпр.п.п.

де Ст.з., Ст.п.р. — співвідношення продуктивності праці і заробітної гілатп відповідно у темпах зростання і темпах приросту;

Тз.п.п., ∆Тпр.з.п. — темпи зростання і темпи приросту заробітної плати відповідно за два суміжні періоди;

Т з.п.п., ∆Тпр.п.п. - темпи зростання і темпи приросту продуктив­ності праці відповідно за два суміжні періоди.

Такий показник потрібен для оцінювання ефективності праці, а також для більш обґрунтова­ного планування й оцінювання можливої зміни цього співвідношен­ня надалі відповідно до змін у характері виробництва і факторах підвищення його ефективності. На цей показник насамперед вплива­ють регіональні чинники, особливо умови виробництва в районах.

Підберіть вірні відповіді:

А). Ефект

Б). Економічний ефект

В). Критерій

Г). Ефективність конкретної праці

Д). Рівень напруженості праці

Е). Трудомісткість продукції

Ж). Фактори

З). Резерви зростання

І). Стратегія ефективізації

К). Тактика ефективізації

Л). Продуктивність праці

М). Жива праця

Н). Минула праця

О). Резерви підвищення продуктивності праці

П). Продуктивність суспільної праці

1). Співвідношення ре­зультатів виробничого і соціально-економічного характеру та за­трат праці, вимірюваними робочим часом при суспільно визна­ченій (нормальній) напруженості праці і її умовах.

2). Абсолютний розмір, що визначає результат якогось процесу.

3). Показник, що виражає рівень продуктивності конкретної праці і вимірюється затратами робочого часу на одини­цю виробітку.

4). Результат людської праці, спрямований на виробництво матеріальних благ.

5). Регламентується і регулюється на основі застосування методології її нормування, шляхом забезпе­чення рівнонапруженості норм.

6). Полягає в розробці й здійсненні поточних заходів з виявлення та використання резервів збільшенням ефективності праці на базі усунення невиробничих витрат.

7). Головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності, відповідно до якої здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності.

8). Сили, причини, зовнішні обставини, що впливають на який-небудь процес або явище.

9). Виражає рівень затрат робо­чого часу у виробництві за середньою кваліфікацією, інтенсивні­стю.

10). Передбачає визначення основних напрямків збільшення ефективності праці на базі комплексного використання й розвитку усіх факторів й ресурсів для скорішого подолання кризового стану економіки.

11). Виготовлення про­дукції одиницею виробництва за певний період.

12). Невикористані можливості збільшення обсягу й покращення якості продукції, умов праці за рахунок посилення творчого потенціалу в праці робітників й економічної витрати матеріально-технічних ресурсів, а також усунення всілякого роду виробничих збитків.

13). Невикористані можливості економії затрат праці, які з'являються вна­слідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо).

14). Діяльність машин, механізмів, устаткування, на виготовлення яких була затрачена праця, але в минулому.

15). Діяльність лю­дей (працівників), які безпосередньо виготовляють певний продукт.

1. В чому полягає відмінність в поняттях „ефект”, „економічний ефект” та „економічна ефективність”?

2. Розкрийте сутність закону економії робочого часу.

3. За якими показниками за звичай проводиться оцінка ефективності суспільної праці?

4. Чи є тотожніми поняття „ефективність суспільної праці” та „продуктивність суспільної праці”? Яке з них є більш широким?

5. Якими є принципи формування системи показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання?

6. Яким чином регламентується і регулюється рівень напруженості праці на підприємстві?

7. Розкрийте сутність та порядок розрахунку показника трудомісткості продукції.

8. Охарактеризуйте основні групи факторів, що впливають на ефективність праці по конкретному підприємству.

9. В чому полягає відмінність резервів зростання продуктивності праці від факторів, що впливають на продуктивність?

10. Що передбачає ефективізація праці на стратегічному та тактичному рівнях?

11. Якими є резерви екстенсивного та інтенсивного росту ефективізації праці?

12. В чому полягає економічний зміст підвищення продуктивності праці?

13. У вигляді чого проявляється значення продуктивності праці на підприємствах?

14. В яких формах може проявлятися зростання суспільної продуктивності праці?

15. Охарактеризуйте контрольовані та неконтрольовані фактори впливу на продуктивність праці.

16. Що саме включають зовнішні фактори зміни продуктивності праці на підприємстві?

17. Якими показниками можна охарактеризувати комплекс матеріально-технічних факторів та їх вплив на зміну продуктивності праці?

18. Які фактори впливу на продуктивність праці належать до орагнізаційно – технічних, соціально – економічних та соціально - психологічних?

19. Розкрийте, як саме та по яких критеріях класифікуються резерви росту продуктивності праці. В яких величинах вони можуть бути врахованими?

20. Якими є основні два способи виміру продуктивності праці?

21. Охарактеризуйте основні три способи вимірювання виробітку.

1. Результат конкретної праці за певний проміжок часу, що вимірюється кількістю продукції, виробленої в одиницю часу, – це:

1. продуктивність праці;

2. продуктивність суспільної праці;

3. продуктивність економіки території;

4. змістовність праці.

2. Які з показників, перерахованих нижче, входять в поняття «Ефективність праці»?

1. об'єм товарообігу;

2. кількість покупців;

3. якість торгових послуг;

4. всі вищеперелічені.

3. Що з перерахованого нижче є наслідком зниження продуктивності праці?

1. втрата ринкової позиції;

2. втрата об'єму товарообігу;

3. підвищення витрат обернення;

4. все вищеперелічене.

4. Що з перерахованого нижче відноситься до показників, що характеризують рівень екстенсивного використання праці?

1. кількість фізичної енергії, витраченої людиною;

2. кількість розумової енергії, витраченої людиною;

3. фонд робочого часу;

4. все вищеперелічене.

5. Що з перерахованого нижче відноситься до чинників зростання продуктивності праці, якими може управляти господарюючий суб'єкт?

1. мотивація персоналу;

2. конкуренція;

3. соціальні цінності в суспільстві;

4. якість трудових ресурсів регіону.

6. Що з перерахованого нижче відноситься до групи соціально-економічних чинників зростання продуктивності праці?

1. модернізація устаткування;

2. рівень професійних знань працівників;

3. рівень атоматизации виробництва;

4. удосконалення системи управління виробництвом.

7. Що з перерахованого нижче відноситься до внутрішньовиробничих чинників зростання продуктивності праці?

1. удосконалення устаткування;

2. впровадження передових технологій;

3. поліпшення структури кадрів;

все вищеперелічене.

8. Продуктивність праці, що враховує витрати|затрати| як живої|жвавого|, так і у|матеріалізувати|речевленої праці–| це:

1. продуктивність праці;

2. продуктивність суспільної праці;

3. продуктивність економіки території;

4. змістовність праці.

9. Які з показників, перерахованих нижче, входять тільки в поняття «Ефективність праці», але не входять в поняття «Продуктивність праці»?

1. об'єм товарообігу;

2. кількість покупців;

3. якість торговельних послуг;

4. всі вищеперелічені.

10. Що з перерахованого нижче є наслідком підвищення продуктивності праці?

1. посилення конкурентоспроможності;

2. підвищення ефективності використання виробничих площ;

3. зниження витрат;

4. все вищеперелічене.

11. Що з перерахованого нижче не відноситься до показників, що характеризують рівень екстенсивного використання праці?

1. кількість фізичної енергії, витраченої людиною;

2. кількість розумової енергії, витраченої людиною;

3. тривалість робочого дня;

4. все вищеперелічене.

12. Що з перерахованого нижче відноситься до чинників зростання продуктивності праці, якими може управляти господарюючий суб'єкт?

1. кваліфікація персоналу підприємства;

2. конкуренція;

3. науково-технічний прогрес;

4. якість трудових ресурсів регіону.

13. Що з перерахованого нижче відноситься до групи матеріально- технічних чинників зростання продуктивності праці?

1. поліпшення кадрової політики підприємства;

2. рівень професійних знань працівників;

3. рівень механізації виробництва;

4. удосконалення системи управління виробництвом.

14. Що з перерахованого нижче відноситься до загальнодержавних чинників зростання продуктивності праці?

1. підвищення освітнього рівня населення;

2. поліпшення демографічної ситуації;

3. раціональне використання трудового потенціалу;

4. все вищеперелічене.

Задача 1.

В базисному році виплавка стали в мартенівському цеху склала 1218 тис. т., середньооблікова| чисельність основних виробничіх робітників|робітників| – 600 осіб, середньооблікова| чисельність працівників – 700 осіб. У звітному році виплавка сталі збільшилася на 5%, середньооблікова| чисельність основних працівників|робітників| зменшилася на 20 осіб, а загальна чисельність залишилася без змін. Визначити рівні виробітку на одного основного виробничого працівника|робітника| і в розрахунку на підприємство в кожному з років і індекси зміни показників виробітку.

Задача 2.

Визначити зміну продуктивності суспільної праці за період, якщо приведений національний дохід в поточних цінах збільшився з 131480 до 420200 млрд. грн. (ціни за період виросли на 220 %), а чисельність працездатного населення, зайнятого у виробництві національного доходу, скоротилася з 70,85 до 68,48 млн. осіб.

Задача 3.

Розрахувати приріст продуктивності праці і зміну чисельності персоналу, якщо початкова чисельність 1860 осіб, трудомісткість продукції знижується на 10%, а обсяг виробництва зростає на 7%.

Задача 4.

По даним, приведеним в таблиці 1, визначити зміну продуктивності праці на взуттєвій фабриці в умовно-натуральному вимірі. Коефіцієнти перекладу в умовні пари взуття визначити за плановою трудомісткістю, прийнявши за одиницю «черевики».

Таблиця 1.

Виробництво продукції по підприємству

Найменування виробу	Обсяг виробництва, тис.пар		Затраті праці, тис.людино-годин
	План	Факт	План	Факт
Черевики	100	112	200	218
Чоботи	400	350	840	725
Туфлі	300	385	900	1155

Задача 5.

В механічному цеху кількість виготовлених виробів і фіксовані трудові витрати на один виріб характеризуються наступними даними – таблиця 2:

Таблиця 2

Виробництво продукції по підприємству

Вид виробу	Кількість виготовлених виробів, шт.		Фіксована норма часу на 1 виріб, нормо-годин.
	Базісний рік	Звітний рік
А	3000	3100	15
Б	1800	1900	8
В	2200	2000	10

Чисельність робочих зросла з 420 в базисному періоді до 450 осіб у звітному. Визначити зміну обсягу виробництва і продуктивності праці в цеху.

Задача 6.

Визначити зміну продуктивності праці в об'єднанні, використовуючи дані наступної таблиці 3:

Таблиця 3

Змінення продуктивності праці по підприємству

Філія підприємства	Змінення продуктивності праці у звітному році порівняно з базисним, %	Середньооблікова чисельність працюючих у звітному році, осіб
1	+3,5	5920
2	-8,3	790
3	+6,0	1260
4	Стала	330

Розрахувати приріст продуктивності праці і зміну чисельності персоналу, якщо початкова чисельність 1860 осіб., трудомісткість продукції знижується на 10%, а обсяг виробництва зростає на 7%.

Задача 7.

Розрахувати приріст продуктивності праці на підприємстві, якщо базова чисельність працівників 1700 осіб, обсяг виробництва планується підвищити на 4 % і відносно вивільнити 132 особи.

Задача 8.

Плановий випуск продукції складає 2600 тис. грн. Виробіток на одного працівника в базовому періоді склав 12 тис. грн. Намічені заходи по підвищенню продуктивності праці, які забезпечать умовне вивільнення: технічне - 22 особи, організаційні - 16 осіб, інші – 13 осіб. Визначити приріст продуктивності праці по чинниках|факторах| і загальне планове| зростання|зріст| продуктивності праці.

1. Методи виявлення та практичної реалізації росту продуктивності праці.

2. Зарубіжний досвід пошуку резервів росту продуктивності праці для підприємств різних галузей.

3. Проблеми та перспективи ефективності суспільної праці в Україні в умовах сьогодення на національному та регіональномі рівнях.

р	Е	Н	Т	А	Б
т	Р	Ь	Т	С	Е
ь	У	Е	К	І	Л
т	д	Н	о	Н	Ь
с	о	о	м	Е	Р
І	м	К	І	з	У
к	І	А	т	Ь	л
т	с	Т	А	Р	и
ф	А	К	Т	о	д

1. Співвідношення прибутку від даного виду трудової діяльності й відповідних витрат праці?

2. Обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції?

3. Сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку зміни певного показника?

4. Наука про використання обмежених ресурсів для найповнішого задоволення потреб суспільства?

5. Який показник характеризується обсягами та вартістю виробленої і реалізованої продукції, розмірами доданої вартості, прибутку, а також показниками конкурентоспроможності?

Основні питання:

1. Сутність мотивації трудової діяльності

2. Механізм виявлення мотиваційних потреб і їх задоволення

3. Сучасні теорії мотивації

4. Методи мотивації праці

Ключові слова: МОТИВАЦІЯ, МОТИВ, ПОТРЕБА, МОТИВАЦІЙНА ПОТРЕБА, МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ, ТЕОРІЇ МОТИВАЦІЇ, МЕТОДИ МОТИВАЦІЇ