5. Раціоналізація трудового процесу як елемент його організації

Трудовий процес – це процес прямого чи опосередкованого впливу працівника через технічні засоби на предмет праці з метою виготовлення продукції (виконання робіт, надання по­слуг), що супроводжується витратами фізичної і нервової енергії людини.

Основними елементами трудового процесу є:

• предмет праці – об'єкт впливу, що повинен бути перетворений на продукцію для проміжного (деталі, вузли, напів­фабрикати та ін.) чи кінцевого споживання;

• засоби праці – знаряддя виробництва (устаткування, ін­струменти, оснащення, енергія), будинки, приміщення, споруди, необхідні для впливу на предмет праці;

• технологія (спосіб, сукупність методів впливу на предмет праці);

• власне праця – робоча сила людини, її здатність до професійної діяльності визначеної складності й інтенсивності.

Зазначимо, що в ході виробництва можуть здійснюватись і так звані природні процеси, що відбуваються без прямої чи опосередкованої участі працівника. Таким чином, будь-який виробничий процес може розглядатися як сукупність трудових і природних процесів. Підвищення ефективності трудово­го процесу передбачає вдосконалення всіх його елементів, що може бути забезпечене удосконаленням технічної бази праці та її раціональною організацією. Разом з тим надзвичайна розма­їтість трудових процесів вимагає диференційованого підходу до завдань і методів їх раціоналізації. Для забезпечення такого підходу трудові процеси класифікують за такими істотними ознаками: характер предмета чи продукту праці; виконувані функції; періодичність процесу; характер участі працівника у впливі на предмет праці; стабільність структури трудового процесу; ступінь його регламентації; форми його організації

Раціоналізація трудового процесу, запровадження передових прийомів та методів праці як елемент її організації передбачає: вивчення та раціоналізацію трудових процесів із застосуванням різних способів та технічних засобів із метою забезпечення високої продуктивності праці та нормального навантаження на організм працюючого з урахуванням психофізіологічних норм, відбір передових прийомів та методів праці, їх подальше вдосконалення та впровадження шляхом організації виробничого інструктажу, розробки інструкційних карт, виробничого навчання тощо.

Вивчаючи це питання потрібно з'ясувати поняття "трудовий процес" Трудовий процес – це сукупність дій, що здійснюються виконавцем при створенні якого-небудь виробу або його частини, або при виконанні якої-небудь іншої функції у процесі виробництва.

Основним елементом трудового процесу є операція.

Операція – закінчений цикл діяльності працівника (або групи працівників) на даному робочому місці щодо змінювання предмету праці (його розміру, форми, упорядкування деталей тощо).

Трудовий прийом – закінчена сукупність трудових дій, що учиняються без перерви та пов'язані між собою єдиним цільовим призначенням – виконанням частини операції.

Трудова дія – комплекс трудових рухів що виконуються одним а декількома робочими органами людини при виконанні частини трудового прийому.

Трудовий рух – одноразове переміщення пальців рук, ніг, тулуба, голови з одного положення у друге при виконані трудової дії. Таким чином, структура трудових рухів складає трудову дію, закінчена сукупність трудових дій – трудовий прийом. Трудові прийоми складаються операцію, послідовні операції утворюють трудовий процес.

Спосіб здійснення трудового процесу є метод праці. Він характеризується складом прийомів, операцій та певною послідовністю їх виконання.

Вивчення та раціоналізація трудового процесу передбачає аналіз його змісту, порядку та послідовності, прийомів праці, способів їх виконання та траєкторії рухів. Вивчення трудових процесів провадиться з використанням методів хронометражу, фотографії робочого часу (у тому числі – самофотографії), фотохронометражу, а також із використанням кіно– та відеозйомки.

Значення раціоналізації трудового процесу можна показати на такому цікавому прикладі. Один із засновників школи наукового управління Френк Гілберт на початку своєї трудової діяльності працював учнем каменяра. Як допитлива людина, він вивчав, які рухи треба зробити, щоб виконати укладання однієї цеглини, а потім спроектував свій спосіб виконання цієї операції. Йому вдалося скоротити кількість рухів з 18 до 4,5, за рахунок чого продуктивність праці підвищилася на 50 відсотків.

Раціональна організація праці передбачає створення відповідних умов працюючим.