1. Демократизація управління нормуванням праці.
Вирішення всіх питань нормування праці переноситься з центра на рівень підприємства, а головне полягає в різкому скороченні директивних методів управління нормуванням праці. За державою залишається функція законодавчого врегулювання питань нормування, а також тарифне нормування, включаючи складання кваліфікаційних довідників переліку процесій, класифікаторів і т.д.
2. Індивідуалізація норм праці.
Встановлення індивідуальних норм набуває особливого значення в ринкових умовах через необхідність більш повного використання трудового потенціалу кожного працівника, виходячи як з його реальних можливостей і власної матеріальної зацікавленості, так і з можливостей та інтересів підприємства.
3. Соціальне обґрунтування норм праці.
Ринкові відносини диктують жорсткі вимоги до найманого робітника з погляду як його професійної придатності, так і вміння раціонально використовувати робочий час. Користуючись цим, роботодавці нерідко йдуть на порушення чинного трудового законодавства, встановлюючи працівникам норми високої інтенсифікації праці. Нормування праці забезпечує соціальний захист найманих робітників, дозволяючи закладати в норми оптимальну інтенсивність праці на стадії їх розробки, що попереджує надмірну стомлюваність і такі її негативні наслідки, як виробничий травматизм і захворюваність. Тому важливо на кожному робочому місці створити умови для того, щоб норми витрат праці дійсно стали мірою праці і мірою винагороди за працю.
4. Регламентація питань нормування праці в системі соціального суперечностей.
У зв'язку з передачею підприємствам головних функцій щодо нормування праці найважливішою формою регулювання трудових відносин між працівниками і роботодавцем стає колективний договір.
Підберіть вірні відповіді:
А). Нормування праці
Б). Норма праці
В). Нормування
Г). Нормування праці
Д). Організацйно – технологічне нормування
Е). Соціально – економічне нормування
Ж). Основний робочий час
З). Допоміжний робочий час
І). Підготовчо-заключний робочий час
К). Норма часу
Л). Норма виробітку
М). Норма часу обслуговування
Н). Норма чисельності
О). Норма підлеглості
П). Норма співвідношень
Р). Штучний час
С). Заводські нормативи
Т). Галузеви нормативи
У). Міжгалузеви нормативи
1). Нормативи, що розробляються і використовуються для нормування праці в ряді галузей народного господарства, єдині норми на будівельно-монтажні і вантажно-розвантажувальні роботи, нормативи для обробки металів різанням тощо.
2). Забезпечує розподіл робочого часу на виконання конкретних операцій, встановлення співвідношень роботи різних машин у технологічному процесі та визначення їх кількості, співвідношення факторів виробництва (засобів та предметів праці і робочої сили).
3). Вид діяльності і управління виробництвом та персоналом, задачами якого є встановлення необхідних витрат та результатів праці, що знаходять визнання на: ринках праці, товарів та послуг, а також відповідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп та кількістю і технічними характеристиками виробничого обладнання організації.
4). Відбиває відносини власності, економічні відносини, що складаються у організації на їх основі, та мають стимулююче забарвлення.
5). Обґрунтоване визначення кількості конкретних ресурсів, об'єктивно потрібної для ведення економічно ефективного виробництва при досягнутому рівні розвитку продуктивних сил суспільства.
6). Встановлена чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання виробничих або управлінських функцій або обсягів робіт.
7). Нормативи, що мають значення і практичне застосування тільки на тому підприємстві, де вони були розроблені, тому що їх зміст обмежений технічними, технологічними й організаційними умовами виробництва, що існують на даному підприємстві.
8). Родове поняття, яке охоплює такі норми, які покликані в кінцевому рахунку (хоча б і непрямо) впливати на інтенсивність праці працівників.
9). Виражені у відповідних одиницях часу витрати робочого часу, встановлені для виготовлення одиниці продукції (виконання обсягу роботи, вимірюваного іншою, що застосовується для цього одиницею) працівником або групою працівників відповідної кваліфікації у певних організаційно-технічних умовах.
10). Визначають число працівників або підрозділів, котрими буде керувати керівник.
11). Визначення величини витрат живої праці на виконання певного виду роботи в конкретних техніко-організаційних умовах і встановити на цій основі міру праці.
12). Той час, упродовж якого досягається безпосередня мета технологічного процесу, тобто відбувається якісна зміна предмету праці (наприклад, зміна місця знаходження вантажу, складання машини тощо).
13). Кількість або розмір виробничих об'єктів (одиниць обладнання, робочих місць, інших об'єктів), які працівник чи група працівників певної кваліфікації повинні обслужити протягом одиниці робочого часу в певних організаційно-технічних умовах.
14). Час, що використовується на дії, які забезпечують виконання основної роботи (наприклад, застропка вантажу, встановлення деталі на верстаті для обробки).
15). Час, що витрачається на підготовку робочого місця та засобів виробництва до виконання роботи та її завершення.
16). Кількість працівників тієї або іншої кваліфікації або посади, яка може приходитись на одного працівника другої кваліфікації або посади.
17). Встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції, вимірювана в будь-яких інших одиницях кількість продукції), який працівник чи група працівників відповідної кваліфікації повинні виконати (виготовити) за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах.
18). Час, що складається з основного, допоміжного, часу обслуговування робочого місця і перерв на відпочинок та власні потреби.
19). Нормативи, що складаються з урахуванням організаційно-технічного стану і досвіду роботи групи однорідних по виробництву підприємств (верстатобудування, вугільна промисловість тощо).
1. За яких умов та в результаті яких процесів була сформована чинна в наш час в Україні система правового регулювання нормування праці?
2. Які норми є підлеглими та такими, що входять до поняття „норми праці”?
3. Чому саме в ринковій економіці нормування праці набуває великого значення?
4. Розкрийте сутність основних функцій нормування праці на підприємстві.
5. В чому полягають відмінності організаційно – технічного та соціально – економічного нормування праці?
6. Якими є складові використання витрат робочого часу?
7. По яких критеріях усі види витрат часу робітника ділять на такі, що нормуються, та такі, що не нормуються?
8. Яки види норм використовуються на вітчизняних підприємствах?
9. Охарактеризуйте основні методи встановлення норм часу і виробітку для різних видів підприємств.
10. Назвіть основні переваги і недоліки аналітично-дослідного та аналітично – розрахункового методу нормування праці.
11. В чому полягають принципові відмінності мікроелементного нормуванння праці та якими є передумови його успішного застосування?
12. В яких випадках перевагу надають дослідно – статистичному методу встановлення норм праці?
13. Якими є характерні риси нормування праці у виробництві?
14. Розкрийте структуру науково обгрунтованої норми часу для виробничого підприємства.
15. На які трудові функції норма часу за звичай не встановлюється і чим це обумовлено?
16. Які види норм можуть бути застосовуваними для допоміжних робітників?
17. Яким чином нормується праця адміністративно-управлінського персоналу і в чому є основні принципові відмінності в її нормуванні?
18. Який вплив має розвиток ринкових відносин на процес нормування праці?
1. Який з приведених нижче процесів належить до організаційно-технологічного нормування праці?
1. встановлення співвідношень роботи різних машин в технологічному процесі;
2. встановлення міри праці та її оплати;
3. регламентація підпорідковуваності працівників;
4. створення умов праці.
2. Виражені у відповідних одиницях часу витрати робочого часу, встановлені для виготовлення одиниці продукції працівником або групою працівників – це:
1. норма часу;
2. штучна норма часу;
3. розмір основного часу;
4. розмір допоміжного часу.
3. Кількість робочих місць, які працівник певної кваліфікації повинен обслужити протягом одиниці робочого часу в певних організаційно-технічних умовах -це:
1. норма виробітку;
2. норма часу обслуговування;
3. норма обслуговування;
4. норма співвідношення.
4. Який з методів розрахунку норм часу заснований на вивченні і аналізі існуючого порядку і прийомів виконання нормованої роботи?
1. аналітичний;
2. мікроелементне нормування праці;
3. дослідно-статистичний.
5. Що є заключним етапом встановлення норм часу на операцію при аналітичному методі нормування?
1. визначаються фактори, що впливають на час оброблення кожного зі складових елементів операції;
2. враховуються психофізіологічні можливості людини;
3. проектується раціональний склад операції;
4. розробляються організаційно-технічні заходи щодо забезпечення впровадження запроектованих режимів;
5. визначається тривалість виконання окремих елементів і операції в цілому.
6. В основі якого з методів нормування лежить хронометраж?
1. аналітично-дослідного;
2. аналітично-статистичного;
3. аналітично-розрахункового;
4. аналітичного.
7. Перевагою якого з методів нормування є те, що за умов його використання проектується найбільш раціональна послідовність і склад рухів?
1. аналітичного;
2. мікроелементного нормування праці;
3. дослідно-статистичного.
8. Які з нормативів характеризуються обмеженістю через наявні на конкретному підприємстві орагнізаційні умови виробництва?
1. заводські;
2. галузеві;
3. міжгалузеві.
9. Яка з приведених нижче видів норм не може бути використаною для нормування праці допоміжних робітників?
1. норма чисельності;
2. норма часу;
3. норма обслуговування устаткування;
4. норма керівництва.
10. Особливостю праці якої з категорій робітників є рідка повторюваність робіт та нерівномірність навантаження?
1. допоміжних робітників;
2. управлінського персоналу;
3. основних виробничіх працівників;
4. торговельно-оперативного персоналу.
11. Який з приведених нижче показників може бути використаним під час оцінки рівня інтенсивності праці?
1. часові характеристики використання робочого часу;
2. темп праці;
3. зона праці;
4. всі вищеприведені.
Задача 1.
Розрахувати чисельність робітників|робітників|-відрядників на одній з ділянок основного виробництва, якщо технологічна трудомісткість|трудомісткий| виробничої програми складає 1560 тис. нормо-годин|, планове виконання норм 118%, фонд|фундація| робочого часу на одного робітника|робітника| 1780 годин за рік.
Задача 2.
Визначити чисельність основних робітників|робітників|, якщо технологічна трудомісткість|трудомісткий| виробничої програми в базовому періоді складала 180 тис. нормо-годин|. Планується|планерує| її зниження на 3 %. Плановий фонд|фундація| робочого часу одного робітника|робітника| - 1700 годин в рік, середній відсоток|процент| виконання норм – 115%. Частка|доля| основних робітників|робітників| за планом складе 58 % чисельності всіх робітників|робітників|.
Задача 3.
Трудомісткість|трудомісткий| виробничої програми в рік складає 260 тис. нормо-годин|. Фонд|фундація| робочого часу одного робітника|робітника| в рік 1660 годин, плановий відсоток|процент| виконання норм – 108%. Визначити явочну і середньооблікову|списочну| чисельність робітників|робітників|, а також коефіцієнт переводу|переведення| явочної чисельності в середньооблікову|списочну|, якщо невиходи на роботу складають 12 %.
Задача 4.
Розрахувати явочну і середньооблікову чисельність робітників, якщо на ділянці 15 верстатів, норма обслуговування для одного робочого в зміну - 3 верстати. Коефіцієнт змінності - 1,7. Плановий відсоток невиходів робочих – 11%.
Задача 5.
На ділянці 55 верстатів. Норма обслуговування робочого - 5 верстатів в зміну. У першу зміну відпрацьовується 2100 людино-дня, в другу – 1300 людино- днів. Плановий відсоток невиходів робітників – 10%. Визначити явочну і середньооблікову чисельності робітників.
Задача 6.
Розрахувати чисельність робочих в цеху, якщо кількість робочих місць - 40, норма обслуговування одного робочого місця - 3 особи, середній коефіцієнт змінності – 2,0.
Задача 7.
Розрахувати чисельність майстрів і начальників ділянок у виробничому цеху, якщо чисельність робочих цеху складає 450 осіб, норма керованості для майстра – 15 осіб, для начальника ділянки 50 осіб (включаючи майстрів).
Задача 8.
Визначити середній відсоток виконання норми виробітку і її зміни за умови, що всі робітники виконуватимуть норми не нижче, ніж на 115 % (таблиця 1).
Таблиця 1.
Дані щодо виконання норм робітниками підприємства
|
Професії
|
Чисельність робітників за ступенем виконання норм
|
Середній відсоток виконання норм | ||||
|
110-105% |
106-110% |
111-120% |
121-130% |
131-160% | ||
|
Токарі |
6 |
10 |
14 |
8 |
6 |
|
|
Фрезерувальники |
4 |
6 |
5 |
4 |
2 |
|
Задача 9.
За технологічним процесом на складання вузла виробу встановлена норма штучного часу 1 година 30 хвилин. Після удосконалення технологічного процесу норма виробітку зросла на 14,5%, що дозволило робітнику за місяць (168 годин) зібрати 135 вузлів. Визначити відсоток виконання робітником нової місячної норми виробітку.
1. Методи встановлення норм виробітку для підприємств різних галузей.
2. Методи нормування праці в торгівлі.
3. Зарубіжний досвід нормування праці та перспективи його використання для підприємств України в умовах сьогодення.
4. Особливості нормування праці для представників нетрадиційних професій.
|
н |
о |
р |
м |
У |
|
в |
и |
т |
р |
в |
|
н |
о |
р |
А |
А |
|
в |
и |
м |
Т |
Н |
|
и |
т |
А |
и |
Н |
|
н |
о |
Б |
г |
Я |
|
о |
А |
С |
я |
ф |
|
р |
м |
М |
А |
в |
|
н |
о |
Р |
Т |
и |
1. Вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання?
2. Складова частина організації оплати праці на підприємстві?
3. Який показник встановлюється у вигляді нормованого завдання, як правило, у натуральних показниках?
4. Який показник є найменш дослідженим з - поміж усіх інших об'єктів нормування?
5. Регламентовані величини, що визначають співвідношення між кількістю керівників та кількістю підпорядкованих їм працівників?
6. Функція, що встановлює відповідність між багатьма нормами та факторами, що на них впливають?
Основні питання:
1. Зміст, критерії оцінки, фактори і резерви росту ефективності праці
2. Сутність та значення продуктивності праці, фактори і резерви росту
3. Показники і методи виміру продуктивності праці
Ключові слова: ЕФЕКТ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, КРИТЕРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ, ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ, ЕФЕКТИВНІСТЬ СУСПІЛЬНОЇ ПРАЦІ, ФАКТОРИ РОСТУ, РЕЗЕРВИ РОСТУ, ІНТЕНСИВНІ ФАКТОРИ, ЕКСТЕНСИВНІ ФАКТОРИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ. ВИРОБІТОК, ТРУДОМІСТКІСТЬ.