2.3. Стимулювання позитивних зрушень у поведінці та способі життя людей на індивідуальному рівні шляхом:

• формування механізму заохочення населення до ведення здорового способу життя:

• пропаганди і забезпечення рівних можливостей тривалого, здорового, повноцінного життя.

3. У сфері державного регулювання міграції пріоритетами державної демографічної політики мають бути:

3.1. Зменшення масштабів зовнішньої, зокрема трудової, міграції українських громадян, подолання її негативних наслідків та недопущення їх в майбутньому шляхом:

• збільшення кількості міждержавних угод про взаємне працевлашту вання громалян та їх соціальний захист:

• стимулювання зворотності зовнішніх трудових поїздок;

• забезпечення соціальної захищеності українських працівників за кордоном.

3.2. Економічне регулювання внутрішніх міграційних потоків шляхом:

• створення системи інформування населення про можливості працевлаштування в інших регіонах країни;

• розвитку маятникових міграцій;

• подолання різких регіональних диспропорцій в якості житгя населення.

3.3. Залучення можливостей пом'якшення демографічної кризи шляхом:

• реалізації зваженої державної міграційної політики щодо залучення іммігрантів з інших країн;

• запобігання нелегальній міїрації, зокрема транзиту нелегальних мігрантів через територію України.

4. У сфері подолання негативних наслідків старіння населення основними пріоритетами державної підтримки мають бути:

4.1. Створення механізмів забезпечення життєдіяльності літніх людей. їх залучення до активного способу життя поза сферою трудової діяльності шляхом:

• підвищення рівня соціального забезпечення пенсіонерів за віком;

• розвитку системи сервісу для літніх людей, включаючи облаштування житла, виробництво спеціальних продуктів харчування, організацію побут), рекреації, дозвілля, освіти, туризму, тощо;

• розвитку первинної медико-санітарної допомоги особам похилого віку, передусім одинакам;

• створення державної спеціалізованої геріатричної служби, яка матиме медико- соціальний характер;

• розвитку мережі спеціалізованих закладів для літніх людей та інвалідів.

• ефективне використання залишкового трудового потенціалу осіб пенсійного віку.

5. У сфері регіонального демографічного розвитку реалізація розвязання двох ключових взаємопов'язаних завдань:

• досягнення скорочення розриву у рівнях регіональних демографічних показників;

• забезпечення стійкого, збалансованого демографічного розвитку кожного з регіонів.

Основним інструментом державного впливу є принцип диференційованого надання державної підтримки регіонам, що передбачає:

• посилення комплексності, адресності та ефективності заходів демографічної політики, зокрема на регіональному рівні;

• удосконалення механізму державної підтримки розвитку регіонів;

• забезпечення оптимального балансу між централізованим визначенням пріоритетних напрямів демографічного розвитку кожного з регіонів і прийняттям тактичних рішень на регіональному рівні.

Вироблення стратегій державного стимулювання демографічного розвитку регіонів виходить з необхідності координації заходів:

• довгострокових державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;

• державних цільових програм;

• державних та регіональних програм економічного та соціального розвитку;

• державного стимулювання розвитку депресивних територій;

• регіональних програм розвитку спеціальних економічних зон і спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Базовим положенням є трактування демографічної політики не як складової соціально-економічиої політики, а як її особливої спрямованості, демографічної орієнтації Стратегія соціально-економічного розвитку має передбачати підвищення демографічної ефективності усіх сфер суспільного житгя, тобто їх „демографізацію".

Подолання демографічної кризи можливе лише за умови істотного підвищення рівня життя широких верств населення, цілеспрямованого державного впливу на трансформацію соціальної інфраструктури, послідовно на ринковій і страховій базі, та запровадження комплексу взаємоузгоджених специфічних заходів. Це забезпечить основні соціальні гарантії для переважної більшості населення і зменшить кількісні і якісні втрати суспільства від демографічної кризи.

Реалізація концепції демографічної політики має галузеву специфіку і органічно поєднана з такими загальнодержавними механізмами, як економічне регулювання, соціальне партнерство тощо.

Державна політика щодо соціальної інфраструктури має бути спрямована на створення необхідних умов для збереження і зміцнення репродуктивного здоров'я населення, формування і стимулювання здорового способу життя, вирішення проблем гігієни і безпеки праці, підтримки молоді, захисту інвалідів і людей похилого віку, забезпечення розвитку освіти, культури, відпочинку.

Необхідно забезпечити єдині стандарти рівня жилтя населення у всіх регіонах країни, у міських та сільських поселеннях.

Підберіть вірні відповіді:

А). Населення

Б). Якість населення

В). Трудові ресурси

Г). Баланс трудових ресурсів

Д). Економічно активне населення

Е). Економічно неактивне населення

Ж). Трудовий потенціал

1). Частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві.

2). Сукупність людей, яка природноісторично склалась, що проживає на визначеній території (в країні, області, місті, районі тощо) і безперервно відтворюється в процесі життя.

3). Населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці.

4). Сукупність працездатного населення з враху­ванням інтелектуального розвитку, здібностей, знань, умінь, досвіду, ду­ховних цінностей, звичаїв, традицій, переконань і патріотизму.

5). Комплексне поняття, яке включає в себе систему характеристик населення та його найважливішої частини – населення працездатного віку – соціальна, статево-вікова, професійно-кваліфікаційна структура, за місцем проживання, рівнем освіти, культурним рівнем, сімейний стан та стан здоровя, здібності, обдарованість, творчій потенціал, мобільність, поведінка, позиція ставленння до праці, світогляд, середня тривалість життя, територіальні відмінності, трудова міграція тощо.

6). Система взаємопов'язаних показників, які характеризують формування та розподіл тру­дових ресурсів.

7). Осо­би у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як зай­няті або безробітні.

1. Якими є, на ваш погляд, тенденції в кількісному та якісному складі населення в Україні в цілому і по окремих регіонах? Яким чином вони впливають на стан та розвиток трудових ресурсів?

2. Які саме чинники мають вплив на якість населення і що саме входить в це поняття?

3. Якою, на Ваш погляд, має бути політика держава в Україні в умовах сьогодення з точки зору наявних тенденцій в кількісному та якісному складі населення?

4. Чому саме вік є головним критерієм виокремлення з усьго населення власно трудових ресурсів?

5. Які саме фактори в сьогоденній Україні мають найбільшого впливу на кількість працюючих пенсіонерів та підлітків? Чому саме?

6. Розкрийте основні складові балансу трудових ресурсів.

7. Яке з понять є найбільш вмістовним – „трудові ресурси”, „економічне активне населення” чи „зайняті економічною діяльністю”?

8. У чому полягають відмінності понять „трудові ресурси” та „трудовий потенціал”?

9. Які з факторів, на Ваш погляд, сьогодні в Україні мають найбільш позитивний та негативний вплив на її трудовий потенціал?

10. Надайте характеристику основним напрямкам політики розвитку трудового потенціалу.

11. Якими, на Вашу думку, мають бути піоритетними напрямки демографічної політики України?

1. Трудові ресурси – це:

1. все населення країни в працездатному віці;

2. кількість зайнятих + кількість безробітних;

3. частина населення країни, здатна проводити матеріальні блага і послуги;

4. загальна кількість працівників в даному територіальному регіоні.

2. Зайняте населення + безробітні, що шукають роботу, – це:

1. економічно активне населення;

2. цивільне економічно активне населення;

3. робоча сила;

4. зайняті економічною діяльністю.

3. Кого з перерахованих нижче категорій відносять до економічно неактивного населення по методиці МОП?

1. тимчасово відсутніх на роботі;

2. безробітних, не зарегистрированых в службі зайнятості, а що шукають роботу самостійно;

3. студентів і курсантів;

4. всі вищеперелічені категорії.

4. Виберіть вірне ствердження:

1. на чисельність працездатного населення в працездатному віці роблять вплив як демографічні, так і політичні чинники;

2. на чисельність працюючих підлітків перш за все впливає економічний стан як держави в цілому, так і кожної окремої сім'ї;

3. чим менше серед інвалідів 1-2 груп що працюють, тим вище рівень розвитку суспільства;

4. на чисельність працюючих пенсіонерів перш за все впливає економічний стан як держави в цілому, так і кожної окремої сім'ї.

5. Яким чином може класифікуватися працююче населення?

1. по галузях;

2. по професійних групах;

3. по режимах праці;

4. по всіх перерахованих вище ознаках.

6. Що розуміють під якістю трудового життя?

1. відповідну кваліфікації і відповідальності виконуваних зобов'язань оплату праці;

2. надання працівникові безпечних умов праці;

3. характеристики умов і реалізації| праці з позицій якнайкращої|щонайкращої| реалізації здібностей працівника;

4. все перераховане вище.

7. Проведення комплексу заходів в області структури управління підприємством відноситься до:

1. гуманізації праці;

2. підвищення гнучкості зайнятості;

3. демократизації трудового життя;

4. поліпшення оплати праці.

8. Сукупна здібність до праці може бути охарактеризована:

1. з боку психофізіологічної придатності людини;

2. за часом і витратам праці;

3. по ступеню зрілості особи;

4. по всеым перерахованим вище критеріям.

9. Що з перерахованого нижче не є напрямом інтелектуалізації суспільної праці?

1. підвищення середнього рівня утворення трудових ресурсів до технікуму;

2. твердження в системі утворення принципу індивідуального розвитку особи;

3. широке розповсюдження характерних для творчої діяльності форм організації праці;

4. впровадження принципу випереджаючої винагороди.

10. Що з перерахованого нижче є головним критерієм виділення трудових ресурсів зі всього населення?

1. вік;

2. стать;

3. зайнятість по сферах;

4. місце проживання.

11. Частина|частка| населення обох статей, яка впродовж|упродовж| певного періоду забезпечує пропозицію|речення| робочої сили для виробництва| товарів і надання|виявлення| послуг – це:

1. економічно активне населення;

2. цивільне економічно активне населення;

3. робоча сила;

4. зайняті економічною діяльністю.

12. Кого з перерахованих нижче категорій відносять до зайнятих економічною діяльністю?

1. підприємців;

2. осіб, тимчасово відсутніх на роботі;

3. осіб, що працюють в умовах неповного робочого часу;

4. всі вищеперелічені категорії.

13. Виберіть невірне ствердження:

1. чим менше серед підлітків тих, що працюють, тим вище рівень розвитку суспільства;

2. на кількість працюючих пенсіонерів впливають виключно демографічні і економічні чинники;

3. чим більше серед інвалідів І-ІІ груп тих, що працюють, тим вище рівень розвитку суспільства;

4. всі ствердження вірні.

14. З чим з перерахованого нижче зв'язано включення в систему понять поняття «Трудовий потенціал»?

1. з розвитком наукових і прикладних уявлень про роль людей в розвитку економіки;

2. з вирішенням найважливіших завдань соціально-економічної реформи;

3. з|із| необхідністю оформленості національних| соціально-трудових відносин для |із| інтеграції в світову систему;

4. зі всім перерахованим вище.

Задача 1.

Населення області на 01.01.09. склало 400 тис. осіб, а на 01.01.10 –440 тис. осіб. Протягом року в області народилося 6300 осіб і померло 4200 осіб. За цей же рік в область в'їхало на постійне проживання 44800 осбі і виїхало за межі області 6900 осіб. Визначити коефіцієнти, що характеризують інтенсивність і результати природного і механічного руху населення області.

Задача 2.

Чисельність трудових ресурсів регіону на початок року склала 1800 тис. осіб. Протягом року в робочий вік вступили 160 тис. підлітків; 180 тис. осіб досягли пенсійного віку, з них 10 тис. осіб зі складу трудових ресурсів перейшли на інвалідність 1-ої і 2-ої груп, а 80 тис. осіб померло. Сальдо механічного руху трудових ресурсів в регіоні за рік склало 25 тис. осіб. Визначити зміни в чисельності трудових ресурсів регіону за рік і чисельність їх на кінець року.

Задача 3.

Визначити чисельність населення в робочому віці на початок наступного після перепису року в місті і на селі, якщо відомо:

1) чисельність населення, вступаючого в робочий вік, - 40 тис. осіб (25 тис. в місті, останні – на селі;

2) чисельність населення, що виходить за рамки робочого віку, - 22 тис. осіб (12 тис. в місті, останні – на селі);

3) кількість померлих в робочому віці – 5 тис. осіб (3 тис. в місті, останні – на селі);

4) за межі області вибуває 3 тис. осіб у робочому віці (2 тис. з міста, останні – з села).

Задача 4.

Визначити зміни в чисельності трудових ресурсів регіону за період за наступними даними:

1) чисельність працездатного населення в робочому віці на початок періоду складає 1000000 осіб, а кількість працюючих пенсіонерів – 40000 осіб;

2) протягом періоду передбачаються|припускаються| такі зміни у складі працездатного населення району:

а) до робочого віку увійде 250000 осіб;

б) з|із| інших районів прибуде 90000 осіб у робочому віці;

в) до суспільного|громадське| виробництво намічається залучити додаткові 20000 пенсіонерів;

г)прогнозуєтся, що 200000 осіб вибуде за межі робочого віку у зв'язку з переходом на пенсію, інвалідністю і через|із| смерть;

д) 15000 працюючих пенсіонерів через старість припинять роботу;

е) у інші області виїде|поїде| 75000 осіб у робочому віці.

1. Міграція населення та її вплив на соціально-трудові відносини.

2. Зарубіжний досвід регулювання міграційних процесів.

3. Соціальні проблеми жінок на ринку праці.

4. Проблеми та перспективи розвитку трудового потенціалу України на національному та регіональному рівнях.

5. Закордонний досвід розробки та впровадження демографічної політики.

1. Сукупність людей, що проживають на визначеній території?

2. Яка назва процесів відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання населення, зміна рівнів народжуваності, смертності?

3. Яку назву має прагнення працездатної людини застосувати на практиці наявні у неї здібності до праці, знання та досвід за виногороду в грошовій або іншій формі?

4. Особи у віці 15 — 70 років які одночасно не мають роботи, активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів?

5. Яку назву має інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення?

6. Історично і соціально — економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь?

7. Що розрізняють у природному русі відтворення населення?

д	Е	м	о	г
ч	і	ф	А	р
н	і	н	А	с
А	Я	Е	Л	Е
К	н	н	і	с
т	и	в	н	т
р	з	Е	Б	ь
о	Б	і	Т	н
ц	н	о	п	і
і	Е	т	о	р
А	Л	т	в	Е
в	і	Д	н	н
т	и	п	я	и

Основі питання:

1. Сутність, зміст, основні складові ринку праці в економічній системі України

2. Види ринків праці – моделі, типи, форми, різновиди та сегменти

3. Державне регулювання ринку праці

4. Основні конвенції міжнародної організації праці з питань регулювання ринку праці

Ключові слова: РИНОК, РИНОК ПРАЦІ, РОБОЧА СИЛА, ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ПРАЦІ, СИСТЕМИ РИНКУ ПРАЦІ, ФУНКЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ, МОДЕЛІ, ВИДИ, РІЗНОВИДИ, ТИПИ, СЕГМЕНТИ РИНКУ ПРАЦІ, ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ НА РИНКУ ПРАЦІ, ГНУЧКИЙ РИНОК ПРАЦІ.