- •1. Мета, завдання об`ект, предмет, метод і інформаційна база вивчення дисципліни
- •2. Структура і логіка дисципліни „Економіка праці та соціально – трудові відносини”, її методичне забезпечення
- •Тематичний план навчальної дисципліни (модулю) «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •Таблиця 2 Технологічна карта тематичного плану навчальної дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •Зміст самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1. Соціально-економічна сутність праці
- •2. Зміст і характер праці
- •2.3. Види праці
- •1. Соціально- економічна сутність зайнятості населення
- •2. Види і форми зайнятості
- •3. Служби зайнятості: структура, функції, фінансування, альтернатива
- •4. Регулювання зайнятості населення
- •5. Безробіття та його види
- •6. Державна підтримка осіб, які лишилися роботи
- •Поняття і сутність соціально-трудових відносин
- •Предмет і структура соціально- трудових відносин
- •Принципи і типи соціально- трудових відносин
- •4. Фактори формування і розвитку соціально- трудових відносин
- •5. Партнерство в системі соціально- трудових відносин і роль профспілок в ньому
- •6. Механізм функціонування соціально- трудових відносин: аспект їх регулювання
- •Населення як суб`єкт соціально- трудових відносин
- •2. Соціально – економічна характеристика трудових ресурсів
- •З. Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні
- •4. Основні напрямки демографічної політики в Україні
- •1. У сфері сімейної політики та народжуваності пріоритетними напрямками державної підтримки мають бути:
- •1.1. Створення умов для поліпшення матеріального становища сімей шляхом:
- •1.2. Поліпшення житлових умов сімей шляхом:
- •2.3. Стимулювання позитивних зрушень у поведінці та способі життя людей на індивідуальному рівні шляхом:
- •5. У сфері регіонального демографічного розвитку реалізація розвязання двох ключових взаємопов'язаних завдань:
- •1. Сутність, зміст, основні складові ринку праці в економічній системі україни
- •Види ринків праці - Моделі, види, типи, форми, різновиди та сегменти
- •Державне регулювання ринку праці
- •4. Основні конвенції Міжнародної організації праці з питань регулювання ринку праці
- •1. Сутність і завдання формування трудових ресурсів на макрорівні
- •Макрорівень прогнозування чисельності та складу трудових ресурсів
- •Формування потреби підприємства в персоналі
- •1. Метод коригування базової чисельності:
- •1. Розраховується за кожною функцією методом прямого нормування, якщо дані щодо трудомісткості є вірогідними.
- •2. Використовується кореляційна залежність:
- •4. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу
- •1. Зміст, мета, задачі та принципи організації праці на підприємстві
- •2. Розподіл праці
- •3. Кооперація праці
- •4. Організація робочих місць та їх обслуговування
- •5. Раціоналізація трудового процесу як елемент його організації
- •6. Умови праці й фактори їх формування
- •7. Робочий час. Режими праці й відпочинку
- •8. Дисципліна праці як елемент її організації
- •1. Поняття, сутість та функції нормування праці
- •2. Класифікація витрат робочого часу на виробництві та види норм праці
- •3. Методи встановлення норм часу і виробітку в трудовому процесі
- •Тема 15
- •4. Нормування праці у виробництві
- •5. Нормування праці підсобних робітників, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців
- •5. Тенденції в удосконаленні нормування праці в умовах ринкових відносин
- •1. Демократизація управління нормуванням праці.
- •2. Індивідуалізація норм праці.
- •3. Соціальне обґрунтування норм праці.
- •4. Регламентація питань нормування праці в системі соціального суперечностей.
- •1. Зміст, критерії оцінки, фактори і резерви росту продуктивності праці
- •1. За характером використовуваних ресурсів:
- •2. Сутність та значення продуктивності праці, фактори і резерви росту
- •3. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •1. Річний виробіток на одного працівника:
- •2. Денний виробіток на одного працівника:
- •3. Годинний виробіток на одного працівника:
- •1. Сутність мотивації трудової діяльності
- •2. Механізм виявлення мотиваційних потреб та їх задоволення
- •3. Сучасні теорії мотивації
- •4. Методи мотивації праці
- •Поняття, сутність, теорії та функції заробітної плати
- •2. Сутність та склад фонду оплати праці
- •3. Форми й системи заробітної плати
- •4. Формування фонду оплати праці
- •5. Огляд зарубіжного досвіду організації ринкових моделей оплати і стимулювання праці
- •6. Сучасні ринкові моделі праці, що використовуються в Україні
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •Тема 1. Предмет, логіка і задачі курсу «Економіка праці і соціально-трудові відносини»...............................................................6
3. Показники і методи виміру продуктивності праці
Продуктивність праці персоналу доцільно розглядати як економічну категорію та як показник ефективності праці. Як економічна категорія продуктивність праці характеризує ефективність трудових витрат відповідно до кількості створеної продукції у результаті живої праці. Продуктивність праці - це кількість продукції (робіт, послуг), яка вироблена одним працівником в одиницю часу.
Як економічний показник продуктивність праці вимірюється двома способами:
1. Прямий - кількість продукції, виробленої за одиницю часу; обернений - кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.
2. Обернений – кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.
При застосуванні прямого методу рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (товарів, послуг), виробленої одним робітником за одиницю часу (годину, день, місяць, рік); основним показником є виробіток (В), який в загальному вигляді виражається відношенням:
В = М/Т
де М - маса (кількість) виробленої робітником продукції (товарів, послуг);
Т - час, затрачений робітником на виробництво даної продукції (година, зміна).
Оберненим методом визначають трудомісткість продукції (t) - кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (товару, послуг) і вимірюється в нормо-годинах, людино- годинах:
t = Т / М
Виробіток і трудомісткість - це дві взаємодоповнюючі характеристики продуктивності праці, між ними існує обернена залежність: при зниженні трудомісткості виробіток зростає.
В економічній теорії і практиці відомо два поняття продуктивності праці: продуктивність суспільної та індивідуальної праці. Продуктивність суспільної праці виражає рівень затрат робочого часу у виробництві за середньою кваліфікацією, інтенсивністю. При визначенні продуктивності суспільної праці враховуються затрати уречевленої і живої праці, тоді,як при оцінці індивідуальної праці — тільки праці живої.
При оцінці рівня затрат суспільної (живої й уречевленої) праці варто враховувати також працю машинобудівників, що створили добувний комбайн, працю металургів, що виплавили метал, працю добувачів залізної руди, енергетиків тощо.
Економічний закон підвищення продуктивності суспільної праці, за визначенням К. Маркса, виражається в наступному: «Підвищення продуктивності праці полягає в тому, що частка живої праці зменшиться, а частка минулої праці збільшиться, але збільшиться так, що загальна сума праці, що міститься в товарі, зменшується; отже, кількість живої праці зменшується більше, ніж збільшується кількість минулої праці».
Звідси, індекс продуктивності суспільної праці в масштабі держави (Іпт.о) визначається за формулою:
І пт.о. = Іввп / І п.м.в.
де Іввп — індекс росту внутрішнього валового продукту;
Іп.м.в.— індекс зміни чисельності працівників матеріального виробництва.
Продуктивність індивідуальної праці в конкретному виробництві розраховується за допомогою таких показників:
1. Річний виробіток на одного працівника:
Вр = Q / Чсо або Вр = ТП / Чсо
де Q - обсяг виробництва в натуральному вимірі;
ТП - товарна продукція в оптових цінах підприємства;
Чсо - середньооблікова чисельність персоналу;