2. Сутність та склад фонду оплати праці
Витрати на оплату праці фінансують з фонду оплати праці, склад якого проілюстрований рисунком 2.
Рисунок 2. Склад фонду оплати праці.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування тощо, а також посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Оплата за тарифними ставками (окладами) повязана з почасовою формою заробітної плати, що застосовується при нарахування заробітної плати залежно від відпрацьованого часу та встановленого посадового окладу (тарфної ставки) працівника. Оплата за відрядним розцінками відповідає відрядній формі заробітної плати, при якій величина оплати залежить від кількості виготовленої продукції (виробітку), часу, витраченого на її виготовлення, розцінок, норм часу та виробітку. Посадові оклади службовцям встановлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліцікації робітника.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винаідливість і за особливі умови праці. Склад першої групи виплат, які входять до фонду додаткової заробітної плати – доплат за виконану роботу - містить такі елементи:
1. Оплата праці за незаврешеним відрядним нарядом. Цей вид оплати виникає тоді, коли працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин. Виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.
2. Оплата праці за виготовлення продукції, визнаної браком. Якщо виробничий брак виник не з вини працівника, оплата праці за виготовлення такої продукції здійснюється за зниженим розцінками. Місячна заробітна плата працівника в ціх випадках не може бути нижчьою за дві третини тарфиної ставки, встановленої згідно розряду (окладу).
3. Оплата праці за совоєння нової продукції. На час освоєння нового виробництва (продукції) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого проводиться за раніше нарахованими заробітками на термін до 6 місяців.
4. Оплата праці працівників, що не перебувають у штаті підприємства, проводиться за виконаня роботи згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи і договрі відряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу проводяться безпосередньо цим підприємством в межах, передбачених кошторисом.
5. Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт, фарбування, роботи щодо експертизи тощо) в межах коштів, передбачених кошторисом за виконання робіт.
6. Заробітна плата працівникам, залученим до сільськогосподарських та інших робіт, зберігається згідно з законодавством за місцем основної роботи. Причому таке залучення може здійснюватися лише за згодою працівника.
7. Заробітна плата за час навчання з відривом від виробництва. Виплачується працівникам, керівникам і спеціалістам за основним місцем їх роботи під час навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів в порядку і розмірах, визначених законодавством.
8. Оплата праці студентів – виплати, які виплачуються студентам ВНЗ і учням середніх спеціальних професійно-технічних закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві. Розмір оплати визначається згідно зі встановленими тарифами та розцінками за фактично виконану роботу.
9. Премії працівникам за виробничі результати – премії, що виплачуються за виконання і перевиконання виробничіх завдань, підвищення продуктивності праці, економію матеріальних цінностей, зменшення простоїв тощо. Конкретні розміри премій визначаються відповідними положеннями.
До складу другої групи, що входить у склад додаткової заробітної плати – надбавок і доплат – відносять:
Оплата роботи за понаднормований час показується тільки фактично і визначається згідно з чиним законодавством: за перші 2 години в полуторному розмірі, за наступні – в подвійному розмірі погодинної ставки.
Оплата часу простою не з вини працівника показується тільки фактично і проводиться з розрахунку не нижче двох третин від тарифної тавки кваліфікації такого працівника. Час простою, що виник по віні працівника, не оплачується.
Доплати і надбавки до тарифних ставок і окладів підлягають плануванню і можуть охоплювати: доплати за високу кваліфікаційну майстерність, за класність водіям, за розширення зон обслуговування, незвільненим бригалирам за керівництво бригадою, за роботу у важких і шкідливих умовах тощо; надбавки на термін освоєння нових трудових норм, за високі досягнення у праці, персональні тощо.
Винагорода за вислугу років – процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи згідно чинному законодавству підлягає плануванню.
Відшкодування втраченого заробітку при тимчасовій втраті працездатності показується тільки фактично і передбачає відшкодування до повного заробітку, якщо працівник продовжує працювати на підприємстві.
Виплата різниці в окладах працівників стосується працевлаштування з інших підприємств зі збереженням протягом певного часу розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи. Показується тільки у фактичному фонді.
Доплати у звязку зі скороченим робочим тижднем передбачаються дляпрацівників, які успішно навчаються у відповідних закладах різних форм навчання. Для них встановлюється скорочений на один день робочий тиждень з виплатою 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи.
Доплати за поєднання професій і посад передбачають, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, ще й додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обовязки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій (посад) або виконання бовязків тимчасово відсутнього працівника.
Оплати роботи у святкові та неробочі дін проводиться за фактично відпрацьованим часом згідно з чинним законодавством у подвійному розмірі годинної або денної ставик, подвійними розцінками.
Оплата роботи в нічний час проводиться у підвищенному розмірі, який встановлюється угодами та колективним договором, але не нижче 20% від тарифної ставки (окладу) за кожну годину.
Оплата праці спеціалістів, залучених до навчання інших працівників, стосується кваліфікованих працівників, керівників підприємств, керівних спеціалістів, залучених без звільнення від основоної роботи до підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації працівників, до керівництва виробничою практикою студентів тощо. Розмір оплати праці визначається договором.
Вартість безкоштовно наданих працівникам пільг, предметів житла тощо. Сюди відносять вартість предметів які залишаються в особистому постійному користуванні, вартість комунальних послуг, продуктів харчування, безкоштовного проїзду різними видами транспорту, безкоштовно наданого житла тощо. Розмір витрат даного роду визначається за фактичною їх вартістю.
До складу третьої групи, що входить у склад додаткової заробітної плати – гарантійних виплат – відносять гарантійні виплати, які здійснюються за час, впродовж якого працівники не працювали на даному підприємстві з причин, що визнаються чинним законодавством поважними. З юридичної точки зору вони не відносяться до заробітної плати. Основна правова різниця між заробітною платою за гарантійними виплатами полягає в тому, що заробітна плата виплачується працівникам за виконання ними на даному підприємстві певної роботи,а гарантійні виплати виплачуються, навпаки, при невиконанні ними на даному підприємстві роботи. Згідно з чинним законодавством до гарантійних виплат відносять:
1. Збереження заробітної плати при переведенні на нижчеоплачувальну роботу і при переміщенні. В даному випадку за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого проводиться за попередньо нарахованими заробітками; він може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення.
2. Оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством. Такі оплати стосуються надання жінкам, що мають дітей віком до півтора року, додаткових перерв для годування дитини та надання перерв у роботі на проходження методичного обстеження. Оплата здійснюється за середнім заробітком.
3. Оплата пільгового часу підліткам. Особи, які не дсоягли 18 років, мають право на скорочений робочий день,тривалість якого на одну годину коротша порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих. Оплата цієї години здійснюється у тому ж розмірі, як і працівникам з повною тривалістю роботи.
4. Оплата робочого часу працівникам, які залучаються до виконання державних або суспільних обовязків, якщо ці обовязи виконуються у робочий час згідно з законодавством. Оплата такого часу гарантується в розмірі середнього заробітку та зі збереженням місця робоит,посади.
5. Оплата праці за час виробничого навчання,перекваліфікації або навчання іншим професіям, що проводяться підприємством безпосередньо на виробництві. Цей вид додаткової заробітної плати передбачає виплату певної частини середнього заробітку за попереднім місцем робот та плату фактично виконаної роботи в період навчання за діючими на підприємстві розцінками.
6. Оплата виробничіх відпусток, передбачена чиним законодавством,працівникам, які набувають відповідну освіту в закладах різних форм навчання та рівнів акредитації. Оплата таких відпусток проводиться за середньої заробітною платою та основним місцем роботи.
7. Оплата додаткової відпустки за роботу в шкідливих та важких умовах праці. Конкретна тивалість такої відпустки встановлюється трудовим договором згідно з чинним законодаством з оплатою за середнім заробітом.
8. Оплата додаткової відпустки за особливий характер роботи. Даний вид відпустки надається працівникам, робота яких повязана з підвищеним нервово-емоціним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних, геограічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоровя. Конкретна тривалість такої відпустки та її оплата проводиться аналогічно.
9. Оплата щорічної основної відпустки. Тривалість такої відпустки встановлюється згідно з чинним законодаством, а її оплата проводиться за середнім заробітком.
10. Оплата творчої відпустки. Така відпустка встановлюється за спеціальної Постановою КМУ працівникма підприємвт, установ і організацій незалежно від форм власності для закінчення дисертацій,написання монографій, довідників ощо тривалістю до трьох місяців. На час творчої відпустки за працівником зберігається місце роботи(посада) та заробітна плата.
11. Виплати, повязані з індексацією. Згідно зі статтею 23 Закону України „Про оплату праці” у період між переглядом розміру мінімальної заробітнї плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
12. Виплата вихідної допомоги передбачає грошові виплати особам, звільнених з робот не з їх вини. Причинами таких звільненб можуть убти реорганізація або банкрутство підприємства, призов або вступ на військову чи альтернативну службу тощо. Виплати такого рожу проводяться за середнім заробітком за встановлений законодавством період.
Третьої складовою фонду оплати праці є заохочувальні та компенсаційні виплати, до складу яких входять заохочувальні виплати, компенсаційні виплати та інші види виплат.
До заохочувальних виплат належать: премії, винагороди, матеріальна допомога, надбавки і доплати та трудові і соціальні пільги, премії, грошові випплати понад основну заробітну плату як заохочення за успішну трудову діяльність. Умови та розміри премій визначаються спеціальними Положеннями, що розробляються власником підприємства або його уповноваженим, використовуються в межах підприємства (за підвищення якості продукції, зниження претензій та рекламацій, свочасний ремонт тощо). Винагороди – це переважно разові виплати за певні досягнення в роботі, наприклад, винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції. Матеріальна допомога – виплати працівнкам підприємства (оздоровчі, екологічні тощо), передбачені трудовими угодами за домовленістю сторін.
Компенсаційні виплати мають на меті компенсувати працівникові матеріальні витрати, які він несе через виконання своїх трудових обовязків. До таких виплат належать компенсації при відрядженнях, при переведеннях на роботу в іншу місцевість, при викристанні працівником предметів, які адміністрація повинна була видати йому безплатно. Розміри та порядок цих виплат регулюються відповідними Положеннями.