6. Державна підтримка осіб, які лишилися роботи

Соціальні гарантії у сфері зайнятості передбачені Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими нормативно-правовими актами.

Реалізація державних гарантій соціального захисту громадян від безробіття забезпечується шляхом: загальнообов'язкового

Рисунок 6. Конструктивні наслідки безробіття

державного соціального страхування на випадок безробіття; надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці; надання додаткових гарантій для окремих категорій громадян, які не здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці; надання гарантій для осіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями; добровільної участі громадян у недержавному страхуванні від безробіття.

Визнання громадянина безробітним здійснюється державною службою зайнятості за місцем проживання громадянина шляхом його реєстрації в день звернення.

Зареєстровані безробітні мають право на:

• одержання від державної служби зайнятості інформації про власні права та обов'язки у статусі безробітного, обов'язки державних органів щодо зайнятості та соціального захисту від безробіття;

• одержання від державної служби зайнятості консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою вибору професії та працевлаштування;

• одержання від державної служби зайнятості інформації щодо відомостей про себе, які містяться в банку даних державної служби зайнятості, забезпечення їх конфіденційності, якщо особа вважає їх такими;

• одержання від державної служби зайнятості консультаційної допомоги щодо самостійного пошуку роботи;

• одержання від державної служби зайнятості послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;

• участь в оплачуваних громадських роботах;

• безоплатну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації;

• матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Громадяни, визнані безробітними, підлягають соціальному забезпеченню згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Видами матеріального забезпечення за цим Законом є:

• допомога з безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

• допомога з часткового безробіття;

• матеріальна допомога у період професійної підготовки, пе­ репідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

• матеріальна допомога з безробіття, одноразова матеріалі, на допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

• допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Матеріальне забезпечення безробітних здійснюється за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу з безробіття залежно від страхового стажу. Допомога з безробіття виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги з безробіття не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги з безробіття не може перевищувати 720 календарних днів. Допомога з безробіття може виплачу­ватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням. Застрахованим особам розмір допомоги з безробіття визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), вставленої відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років — відсотків; від 2 до 6 років — 55; від 6 до 10 років — 60; понад 10 років — 70 відсотків.

Допомога з безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів — 80; у подальшому — 70 відсотків.

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги з безробіття враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога з безробіття не може бути більш високою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Допомога з часткового безробіття надається застрахованим ообам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу та (або) перерви в отриманні заробітної плати чи скоро­ченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, техноологічного та структурного характеру. Право на допомогу з част­кового безробіття мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календарних тижнів, сплачували страхові вне­ски та в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу. Допомога з часткового безробіття працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого зако­ном. Допомога з часткового безробіття надається з першого дня про­стою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 календар­них днів протягом року.

Безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги з безробіття, матеріальна допомога з безробіття надається за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом. Матеріальна до­помога з безробіття надається протягом 180 календарних днів у роз­мірі 75 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Безробітним, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги з безробіття, або непрацездатним особам, які перебувають на їх утриманні, за умов, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму, може надавати­ся одноразова матеріальна допомога в розмірі 50 відсотків прожит­кового мінімуму, встановленого законом.

Особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога з безробіття встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підберіть вірні відповіді:

А). Зайнятість як соціально – економічне явище

Б). Зайнятість населення

В). Зайнятість з економічних позицій суспільства

Г). Продуктивна зайнятість

Д). Форми зайнятості

Е). Повна зайнятість

Ж). Неповна зайнятість

З). Вимушена неповна зайнятість

І). Добровільна неповна зайнятість

К). Первинна зайнятість

Л). Вторинна зайнятість

М). Безробіття

Н). Фрикційне безробіття

О). Структурне безробіття

П). Конверсійне безробіття

Р). Циклічне безробіття

С). Сезонне безробіття

Т). Добровільне безробіття

У). Приховане безробіття

Ф). Часткове безробіття

1). Діяльність працездатного населення, пов'язана зі створенням суспільного продукту або національного доходу.

2). Зайнятість населення, яка завдяки високопродуктивній праці створює необхідні для розвитку суспільства ресурси і дає кожному працівникові доход, не менший, ніж потрібно для відтворення його фізичних, інтелектуальних і професійних якостей, тобто, щонайменше, забезпечує просте відтворення робочої сили.

3). Організаційно-правові способи та умови використання людської праці

4). Добровільна додаткова постійна або тимчасова трудова діяльність осіб, які вже мають основну роботу або навчаються очно; трудову діяльність осіб, які старші або молодші працездатного віку: додаткову трудову діяльність осіб, які зайняті в домашньому або особистому підсобному господарстві.

5). Суспільно-корисна діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням власних і суспільних потреб та, як правило, приносить дохід, заробіток.

6). Неповна зайнятість, зумовлена економічними причинами: скороченням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства, циклічним характером розвитку ринкової економіки.

7). Основна зайнятість на основному місці роботи.

8). Діяльність, пов'язана із задоволенням власних і суспільних потреб.

9). Безробіття, зумовлене спадами виробництва, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, виробництво згортається, похідний від сукупного попит на працю різко скорочується, а пропозиція праці значно збільшується в результаті падіння рівня життя населення.

10). Безробіття, яке виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу після звільнення. частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, уперше шукає роботу.

11). Чисельність працівників, які стали непотрібними у зв'язку із спадом виробниц­тва або структурними змінами в ньому, але продовжують формаль­но вважатися зайнятими, і які або при покращанні економічної ко­н'юнктури будуть (готові) працювати ефективно, або повинні бути звільнені.

12). Зайнятість протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка приносить доход в нормальних для даного регіону розмірах.

13). Неповна зайнятість, зумовлена соціальними причинами: необхідністю підвищення кваліфікації, набуттям професії, станом здоров'я, вихованням дітей, необхідністю зміни професії та іншими соціальними потребами.

14). Зайнятість певної особи або протягом неповного робочого часу, або з неповною оплатою, або з неповною ефективністю.

15). Соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено перебільшенням пропозиції праці над попитом на неї.

16). Безробіття, яке виникає тоді, коли в результаті науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, а отже, й у структурі попиту на робочу силу.

17). Безробіття, що пов'язане з перепрофілюванням оборонних підприємств з випуску військової продукції на цивільну та скороченням армії.

18). Безробіття, що виникає тоді, коли працівник звільняється за власним бажанням, оскільки він незадоволений рівнем оплати праці, умовами роботи, через психологічний клімат у колек­тиві або з інших причин усупереч бажанню адміністрації.

19). Безробіття, викликане тимчасовим характером виконання тих чи інших робіт, функціонування під­приємств та галузей.

20). Безробіття, що пов'язане з так званою неповною зайнятістю.

21). Безробіття, що виникає в результаті зменшення попиту на продукцію підприєм­ства і відповідне скорочення виробництва.

1. Якими є відмінності у визначенні зайнятих в Україні та інших странах, зокрема в Амеріці? Який підхід Ви вважаєте більш вірним та чому?

2. Чим є зайнятість з економічних та соціальних позицій?

3. Охарактеризуйте основні види зайтяності.

4. Якими є основні ознаки неповної зайнятості?

5. У чому полягають відмінності між первинною і вторинною зайнятістю?

6. Для яких категорії спеціалістів та професій може бути притаманною нестандартна альтернативна зайнятість?

7. Охарактеризуйте основні функції державної служби зайнятості населення України.

8. В чому полягають відмінності заходів, передбачених територіальними та регіональними програмами зайнятості?

9. Назвіть основні принципи, якими керуються при реалізації державної політики зайнятості.

10. В чому полягає специфіка активних і пасивних методів регулювання зайнятості?

11. В чому полягає відмінність у визначенні безробітного згідно Законодавству України та за визначенням МОП?

12. Як Ви вважаєте, які чинники передусім впливають на кількість безробітних в умовах сьогодення в Україні в цілому та по окремих регіонах?

13. Поясніть, в чому полягають відмінності в існуючих еторіях, що пояснюють виникнення безробіття? Яка з них є, на ваш погляд, найбільш вірною?

14. Надайте характеристику основним видам та формам безробіття. Які з них є найбільш поширеними в Україні в умовах сьогодення?

15. Охарактеризуйте основні наслідки безробіття. Чи є серед них такі, що мають або можуть мати позитивного впливу на економічне та соціальне становище в країні?

16. Охарактеризуйте механізм матеріального забезпечення безробітних за Законодавством України.

1. Скільки, згідно законодавству США, особа має відпрацювати на підприємстві, що належить члену її сім`ї, щоб її було віднесено до категорії зайнятих?

1. 10 годин на тиждень;

2. 15 годин на тиждень;

3. 20 годин на тиждень;

4. 25 годин на тиждень.

2. Діяльність працездатного населення, пов`язана зі створенням суспільного продукту – це:

1. продуктивна зайнятість;

2. зайнятість із соціальних позицій;

3. зайнятість з економічних позицій;

4. зайнятість як соціально – економічна категорія.

4. За яким видом зайняті класифікуються на зайнятих в матеріальному виробництві, у невиробничій сфері та в адміністаритивно – господарських одиницях?

1. за характером діяльності;

2. за спеціальною приналежністю;

3. за галузевою приналежністю;

4. за територіальною ознакою.

5. За формами правового регулювання зайнятість може бути:

1. повною чи неповною;

2. первинною чи вторинною;

3. стандартною чи нестандартною;

4. легальною чи нелегальною.

6. Що з приведеного нижче не може бути ознакою невидимої неповної зайнятості?

1. низькі доходи;

2. неповне використання професійної компетентності;

3. неповний робочий час;

4. низька продуктивність праці.

7. Які з приведених нижче умов притаманні стандартній зайнятості?

1. робота у виробничому приміщенні роботодавця;

2. стандартне навантаження протягом тиждня;

3. наявність стабільного робочого місця;

4. всі приведені вище.

8. Що з приведеного нижче не входить в територіальні програми зайнятості?

1. сприяння розвиткові та структурній перебудові економіки;

2. запобігання розвиткові безробіття;

3. формування кадрової бази державної служби зайнятості;

4. розширення ролі органів місцевого самоврядування в рішенні регіональних проблем ринку праці.

9. Який з приведених нижче принципів державної політики зайнятості передбачає розвиток існуючої системі загальноосвітньої та професійної підготовки?

1. сприяння трудової мобільності;

2. єдність відповідальності;

3. сприяння забезпеченню ефективної зайнятості;

4. добровільність праці.

10. За якою ознакою методи регулювання зайнятості поділяють на заохочувальні, обмежувальні та заборонні?

1. за напрямами впливу;

2. за формою впливу;

3. за характером впливу;

4. за змістом.

11. Що з приведеного нижче можна віднести до пасивних методів регулювання зайнятості?

1. субсидування створення нових робочих місць в недержавному секторі;

2. субсидування частини витрат підприємств на заробітну плату;

3. надання допомоги у працевлаштуванні;

4. реєстрація осіб, що шукають роботу.

12. Що з перерахованого нижче є економічним чинником виникнення безробіття?

1. недостатній сукупний попит;

2. недосконале трудове законодавство;

3. недостатній розвиток програм зайнятості;

4. брак інформації про вільні робочі місця.

13. Безробіття класифікується на відкрите, приховане та нормальне за такою ознакою:

1. повнота обліку;

2. форма вияву;

3. поширеність;

4. причина виникнення.

14. Коли частина людей шукає нову роботу після звільнення, виникає:

1. фрикційне безробіття;

2. інституційне безробіття;

3. структурне безробіття;

4. конверсійне безробіття.

15. Яке безробіття є продовженням фрикційного?

1. структурне;

2. циклічне;

3. сезонне;

4. добровільне.

16 . Який відсоток від щорічного приросту реального ВНП, згідно закону Оукена, має спрямовуватися на створення нових робочих місць з ціллю стримання безробіття на сталому рівні?

1. від 1,5 до 2,5%;

2. від 2,5 до 3%;

3. від 3,5 до 4%;

4. від 3 до 5%.

17. Що з перерахованого нижче відноситься до позитивних наслідків безробіття?

1. обсяг недовипущеної продукції;

2. недовикористання накопиченого науково- освітнього потенціалу суспільства;

3. ріст злочинності;

4. посилення конкуренції на ринку праці.

18. В якому розмірі виплачується допомога з безробіття протягом перших 90 днів після отримання особою статусу безробітнього?

1. 100% від середньомісячної заробітної плати на останньому місці роботи;

2. 90% від середньомісячної заробітної плати на останньому місці роботи;

3. 80% від середньомісячної заробітної плати на останньому місці роботи;

4. 70% від середньомісячної заробітної плати на останньому місці роботи.

Задача 1.

Розрахувати розмір допомоги по безробіттю, якщо безробітний отримує його 5-й місяць. До цього він працював на підприємстві, де отримував протягом останніх| шости місяців 2950 гривень. Скільки він отримуватиме|одержуватиме| через сім місяців, якщо не працевлаштується протягом цього періоду?

Задача 2.

У звітному році рівень безробіття складав 9,78% та підвищився на 1,2% (темп підвищення). При цьому чисельність працездатного населення у працездатному віці не змінилася. Який рівень безробіття був у базисному періоді?

Задача 3.

Громадянин М. у лютому 2010 року втратив роботу і отримав офіційний статус безробітного. Розрахуйте, в якому розмірі йому має бути виплачена допомога по безробіттю протягом найближчого року, якщо в таблиці 1 приведені дані щодо оплати праці громадянина М. протягом останніх шости місяців.

Таблиця 1.

Місяць	Розмір нарахованої заробітної плати, грн.
Серпень 2009	2956
Вересень 2009	2817
Жовтень 2009	2890
Листопад 2009	3035
Грудень 2009	3120
Січень 2010	3056

Задача 4.

Через тимчасове припинення виробництва на підприємстві у звітному місяці 3 працівника претендують на отримання допомоги з часткового безробіття. Користуючись даними таблиці 2 визначте, хто з працівників і в якому розмірі має право отримати таку допомогу.

Таблиця 2.

Працівники	Питома вага простоїв в загальному робочому часі, %	Годинна тарифна ставка, грн.
Перший	15	38
Другий	20	46
Третій	22,5	41

1. Державна політика України в галузі праці.

2. Державне регулювання зайнятості в Україні.

3. Закордонний досвід регулювання зайнятості.

4. Політика України і відношенні осіб, що лишилися роботи.

5. Безробіття в Україні: види, форми, тенденції.

1. Яке поняття включає в себе такі аспекти, як раціональне використання праці; забезпечення гідного рівня життя працюючого населення; задоволення потреб економіки у робочій силі із врахуванням її кількості та якості?

2. За способом участі працівника в суспільстві праці розрізняють зайнятість за наймом і_____________?

3. За яким принципом розрізняють формальну та неформальну зайнятість?

4. Яку назву має економічно доцільна, вигідна зайнятість?

5. Що надається громадянам, які визнані безробітними?

с	А	м	о	з	А	Й
ь	т	с	І	т	Я	н
л	Е	г	І	т	И	м
Д	о	ь	т	с	І	н
о	п	А	з	А	Й	н
м	о	г	п	т	ь	я
У	д	о	р	с	І	т
к	т	и	в	н	А	т

Основі питання:

1. Поняття і сутність соціально- трудових відносин.

2. Предмет і структура соціально – трудових відносин.

3. Принципи і типи соціально – трудових відносин.

4. Фактори формування і розвитку соціально- трудових відносин.

5. Партнерство в системі соціально- трудових відносин і роль профспілок в ньому.

6. Механізм функціонування соціально- трудових відносин: аспект їх регулювання.

Ключові слова: соціальні відносини, соціально-економічні відносини, трудові відносини, соціально-трудові відносини, предмет соціально-економічних відносин, предмет власно соціальних відносин, соціально-трудових відносин, соціальних захист, соціальне страхування, соціальна допомога, соціальні гарантії, механізм регулювання соціально-трудових відносин.