8.4. Маркетинг іноземних інвестицій.

В даний час в Україні немає однозначної думки про залучення іноземних інвестицій у розвиток виробництва й економіки.

Супротивники іноземного інвестування вважають, що:

- після капітальних вкладень іноземні компанії і спільні підприємства велику частину прибутку вивозять за кордон, використовуючи її за своїм розсудом;

- технології, що надаються іноземними інвестиціями, як правило, не є передовими і сучасними;

- через різницю в оплаті праці відбувається відтік фахівців, що їдуть у високорозвинені країни.

- часто мають місце випадки підкупу місцевої влади іноземним капіталом і т.д.

У той же час, через гостру недостачу фінансових ресурсів і повільних темпів розвитку виробництва, відсутності сучасних технологій, залучення іноземного капіталу необхідно. Сьогодні більшість підприємств України працюють на старому зношеному устаткуванні з великими витратами енергоресурсів і матеріалів і не мають фінансових можливостей для його відновлення. Найчастіше створювана продукція материалоемкая, має високу ціну, не відповідає міжнародним стандартам і природно є не конкурентноздатної, що в цілому позначається на розвитку економіки країни, життєвому рівні більшості громадян. Таке положення природне вимагає збільшення надходження іноземного капіталу. На даний момент він є незначним і за останні 10 років склав – 4,0 млрд. діл., а в 2000 і 2001 році спостерігається щорічне падіння на 12 % у порівнянні з попередніми роками.

За цей час іноземні інвестиції були вкладені в 7437 підприємств України і головним чином спрямовувалися в харчову промисловість і на переробку сільськогосподарських продуктів – 18,9 % від загального обсягу, машинобудування – 8,4 %, будівництво близько 3,2 % (125 млн.діл.).

Для широкомасштабного залучення іноземних інвестицій у проекти виданий Закон України «Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні», яким передбачені наступні пільги:

- застосування норм прискореної амортизації машин і механізмів;

- звільнення податку на прибуток у залежності від обсягу інвестицій;

- надання валового кредиту (відстрочка);

- митні пільги;

- надання на пільгових умовах кредиту за рахунок створюваного для цієї мети спеціального бюджетного фонду;

- страхування інвестиційних ризиків за рахунок спеціального бюджетного фонду.

Цей закон маркетологами повинний бути покладений в основу для дослідження ринку і залучення іноземних інвестицій.

Висновки.

Інвестиційна діяльність в Україні здійснюється на підставі виданого законодавства. Капітальні вкладення є одним з видів інвестицій, що вкладаються у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів і являють собою кошти, що виділяються державою, підприємствами й організаціями, банками з різними формами власності, а також приватними особами.

Інвестиційну діяльність здійснюють суб'єкти (учасники) – фізичні і юридичні особи, у якості яких виступають: генеральний інвестор, субинвесторы, замовник, підрядні організації (виконавці робіт), постачальники матеріально-технічних ресурсів і устаткування, розроблювачі проектної документації, банки, страхові компанії, іноземні юридичні і фізичні особи.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності можуть бути бюджетні, власні, притягнуті і позикові кошти, а також безоплатні благодійні внески і пожертвування громадян, підприємств і організацій, усі види іноземних інвестицій.

Відомо, що проблема маркетингу капітального будівництва, капітальних вкладень, у відмінності від традиційних товарів, зважується в місцях їхнього виробництва і споживання. Ріст капітальних вкладень (інвестицій), у тому числі бюджетних залежить, насамперед, від діяльності самих підприємств, роботи будівельних організацій, а також від залучення іноземного капіталу. Сутність маркетингу інвестицій складається в поліпшенні й удосконалюванні керування інвестиціями як на підприємствах замовників, так і в будівельних організаціях.

В умовах дефіциту попиту на будівельну продукцію і з метою збільшення капітальних вкладень, маркетинг інвестицій повинний бути спрямований на ринок підприємств перспективних галузей промисловості, що застосовують ефективні передові технології, методи організації керування виробництвом, що дозволили б звести витрати на одиницю продукції до мінімуму і тим самим збільшити масу прибутку для розширеного відтворення.

Роль маркетингу будівельних організацій складається в зниженні вартості об'єктів будівництва і т.д., з метою одержання підприємствами – замовників додаткового прибутку, що направляється на збільшення капітальних вкладень.

У зв'язку з обмеженими фінансовими ресурсами, низькою платоспроможністю підприємств, значна частка капітальних вкладень, приділяється залученню іноземних інвестицій з використанням для них пільг передбачених законодавством.