107. Порядок створення і використання резерву сумнівних боргів.

Одним з найважливіших принципів, визначеним Законом України «Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип обачності. Важливим є використання названого принципу при ви­знанні й оцінці дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги. Строки оплати дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, по­слуги визначаються укладеними договорами з дебіторами або у виставлених їм для оплати рахунках. Якщо після закінчення цього строку заборгованість не оплачується клієнтом, то в підприємства-виробника можуть виникати сумніви що­до оплати частини або всієї суми такої заборгованості. . Сумнівна дебіторська заборгованість не визнається при оцінці активів балансу, а відноситься до резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів формується за такими методами:

1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

2) періодизації дебіторської заборгованості;

3) виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг.

За методом дослідження платоспроможності окремих дебіторів формування резерву здійснюється шляхом вивчення платоспроможності окремих дебіторів за виставленими їм рахунками. Якщо одним дебітором не оплачено кілька рахунків ^або один рахунок протягом визначеного періоду, то такий дебітор визнається не­платоспроможним, а його вся заборгованість — сумнівною. Отже, вся сума забор­гованості таких дебіторів відноситься до резерву сумнівних боргів.

Цей метод формування резерву доцільно використовувати малим підприємст­вам. Більш зручним у користуванні є метод періодизації дебіторської заборговано­сті за строками несплати, за яким кожній визначеній підприємством групі встанов­люється коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з питомої ва­ги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг на умо­вах наступної оплати в попередніх звітних періодах (наприклад, три роки). За цим методом дебіторську заборгованість, не оплачену в період до 3 років, можна класи­фікувати за такими групами:

І. 1—30 днів з дати виникнення.

II. 31—60 днів з дати виникнення.

III. 61—90 днів з дати виникнення.

IV. 91—365 днів з дати виникнення.

V. 365 днів — 2 роки з дати виникнення.

VI. 2 роки — до трьох років з дати виникнення.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина резерву сумнівних боргів становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Тому при визначенні розміру резерву на кінець звітного року слід брати до уваги залишок невикористаного резерву на початок року. На інші операційні витрати з використанням цього методу буде віднесено різницю між сумою резерву на кінець та на початок звітного періоду.

Метод питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг

При використанні цього методу підприємство визначає величину сумнівних бор­гів виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації про­дукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати. Основою для визначення суми резерву служать звіти про фінансові результати діяльності підприємства за попередні періоди.