26. Документальне оформлення результатів інвентаризації.

В інвентаризаційні описи о/з заносяться за їх призначенням з урахуванням реконструкції, розширення або переобладнання,проведених кап.робіт, або часткової ліквідації будов, тобто з урахуванням змін вартості. І-ційні комісії також встановлюють винних осіб і причини, в результаті яких не знайшли відображення ті чи інші зміни в обліку.

Кожний вид о/з заносять в і-ційні описи з вказівкою і-ного номера, найменування заводу-виготовлювача, призначення, року випуску, потужності, конструкції тощо. Під час і-ції забороняється змінювати присвоєні о/з інвентарні номери. Інвентарні об”єкти, що знаходяться поза підприємством (на кап.ремонті, автомашини в довгострокових поїздках тощо), підлягають і-ції до моменту їх тимчасового вибуття з підприємства.

Підписані членами і-ційної комісії матеріали і-ції затверджує керівник підприємства. За результатами і-ції в бухгалтерії визначаютья результати – надлишки або нестачі. У разі виявлення об”єктів о/з, що не перебувають на обліку, комісія зобов”язана включити їх в і-ційний опис із вказівкою відповідних даних і технічних показників цих об”єктів. Оцінювати такі об”єкти слід за вартістю (діючою оцінкою згідно з правилами). А знос на повне відтворення встановлюється за технічним станом о/з (з оформленням відповідних актів).

27. Відображення результатів інвентаризації оз у обліку.

1.Надлишки о/з на підставі порівнювальної відомості оприбутковуються таким чином:

На суму первинної вартості:Д-т10 К-т746; на суму зносу (а-з):Д-т746 К-т131.

2.Проведення неправильно зарахованих до складу о/з мшп:

на суму первинної вартості:Д-т10 К-т”МШП”; на суму зносу (а-з):Д-т”Знос МШП” К-т131.

3.Нестачі о/з, виявлені в ході і-ції мають бути відшкодовані винними особами, а коли винуватець не встановлений, списують на рахунок “Фінансові результати”. Виявлені нестачі списуються як процес вибуття при ліквідації. Відповідно, роблять записи:

на суму а-з(зносу):Д-т131 К-т10

на балансову вартість о/з:Д-т972(”Собівартість реалізованих НА”) К-т10

на суму виявленої нестачі на рахунок винної особи:Д-т”Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків” К-т972.

28. Завдання та джерела ЕА ОЗ. ОЗ – це матеріальні активи, які під-во утримує для викор-ня їх у процесі вир-ва, потачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Строк корисного викор-ня ОЗ перевищує 1 рік (операційний цикл, якщо останій більше 1-го року).

Завдання аналізу стану та ефективності викор-ня ОЗ: *виявлення забезпеченості під-ва та його структурних підрозділів ОЗ, тобто встановлення та відповідності величини, складу та технічного рівня фонлів вир-чій програмі під-ва; * визначення рівня викор-ня ОЗ факторів, які впливають на нього; * встановлення належної комплектності наявного парку обладнання; * з’ясування ефективності викор-ня обладнання в часі та за потужністю; * розрахунок впливу викор-ня ОЗ на обсяг прод-ї; * виявлення резервів підвищення ефективності викор-ня ОЗ.

Джерела ін форм-ї для аналізу ОЗ: * паспорт під-ва; * план ек та соціал розвитку; * план технічног розвитку; * ф. 1 «Баланс під-ва»; * ф. 4. «Звіт про власний капітал»; * ф. 1-П «Звіт під-ва (об’єднання) з продукції; * ф. 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)». Також для аналізу викор-ся дані проведених на під-ві інвентаризації, інвентарні картки обліку ОЗ тощо.

Літ: Чумаченко. 2001, ст. 427.

29. Аналіз складу, структури і стану ОЗ. ОЗ – це мат активи, які під-во утримує з метою викор0ня їх у процесі вир-ва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних функцій, очікуваний строк корисного викор-ня (експлуатації) яких більше 1-го року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Аналіз (А) ОЗ починається із визначення забезпеченості під-ва ОЗ. Для цього з’ясовують чи достатньо у під-ва ОЗ, яка їхня динаміка, склад, структура, технічний стан.

Аналіз ОФ починається з ознайомлення складом ОФ у цілому на під-ві і за окремими групами. При цьому виявляється рух і напрямок зміни ОФ, питома вага промислових фондів, виробничих основних фондів в інших галузях і невиробничих основних фондів. Крім того виокремлюють активну (робачі машини та обладнання) та пасивну частини фондів. Основні промислово-виробничі фонди безпосередньо пов’язані з вир-вом прод-ї тому мають найбільшу питому вагу.

Для аналізу наявності, руху та динаміки ОФ складається таблиця. Методом порівняння звітних даних, які показують вартість ОФ на поч. та кін планового пер-ду, проводять А ОФ. Відношенням окремих видів ОФ до загальної вартості визначається їх структура. Порівнянням структури ОФ на поч. та кін звіт пер-ду можна визначити їх змін і відхилень.

Для підвищення ефективності вир-ва темпи зростання активної частини ОФ мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини. А зростання к-ті машин і обладнання – темпи зростання інших видів активної частини ОФ.

Для х-ки технічного стану тану ОФ викор-ся такі основні показники: коеф спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття.

Коеф спрацювання (зносу) (Кзн) х-є ту частку вартості ОФ. Що її списано на витрати вир-ва в попередніх пер-дах. Його розрах-ть на поч. та на кін звіт перд-ду, вивчають його динаміку. Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу балансу. Чим нижчий Кзн, тим кращий є технічний стан ОФ.

Кзн = сума зносу ОФ/ПВ ОФ на поч. пер-ду.

Коеф придатності (Кприд) х-є частку не перенесеної на створюваний продукт вартості. Чим вищий Кприд, тим кращий є технічний стан ОФ. К прид = Залишк варт ОФ / Початкова варт ОФ.

Коеф оновленняОФ (К он) х-є інтенсивність уведення вдію нових ОФ. Він показує частку введених ОФ за визначений пер-д у загал ввартості ОФ на кін звіт пер-ду. К он розрах-ся як в цілому, так і в розрізі окремих груп ОФ. К он = Варт введених ОФ за звітн рік / Заг варт основних вир-чтих фондів на кінець року.

Коеф вибуття ОФ (К виб) х-є рівень інтенсивності вибуття ОФ зі сфери вир-ва. К виб = Варт Оф, які вибули / Варт основних вир-чих фондів на поч. пер-ду. К виб додільно розраховувати для всіх основних фондів, промислово-вир-чих фондів, активної їх частини, окремих груп промислово-вир-чих основних фондів і основних видів обладнання.

Чим більше Квиб наближається до Кон, то нижчим є рівень зносу фондів і кращим їх технічний стан.

Коеф приросту ОФ (К п ) х-є рівень приросту ОФ або окремих груп за певний пер-д. К п = Варт приросту ОФ / Варт ОФ на поч. пер-ду.

Технічний стан ОФ залежить від своєчасного і якісного їх ремонту. Порівнюючи фактичні та планові витрати на ремонт визначається % виконання плану.

Групування за технічною придатністю застосовують для х-ки стану робочих машин і обладнання, інструментів, пристосувань. При цьому виділяють такі групи: придатне обладнання, обладнання ,яке потребує капремонту, непридатне обладнання, котре потрібно списати.

Для аналізу викор-ся така нформ-я: Баланс під-ва, Звіт про власний капітл. Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос).

Літ: Чумаченько,2001, ст..429-438.

30. Методика аналізу ефективності використання ОЗ. Загальним показником ефективності викор-ня ОФ є фондовіддача. Фондовіддача (Фв) – вир-во прод-ї на 1 грн ОФ – відношення обсягу прод-ї і грош вираженні, виробленої під-вом, цехом або дільницею до середньорічної вартості основних вир-чих фондів.

Фондомісткість – обернений до фондовіддачі показник. Він показує, скільки у середньому (за вартістю) використовується на під-ві основних вир-чих фондів для випуску прод-ї вартістю в 1 грн.

Фондовіддачу розрах-ть або у вартісних, або в натуральних (один вид прод-ї). Фв прямо пропорційно залежить від продуктивності праці і обернено пропорційно – від її фондоозброєності.. Для підвищення Фв необх, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності.

На Фв впливають такі фактори: 1. Зміна Фв активної частини: а) зміни структури обладнання, б) зміна часу роботи обладнання (цілоденні простої, коеф змінності, внутрізмінні простої), в) зміна виробітку обладнання; 2. Зміна питомої ваги активної частини фондів.

Факторна модель Фв: ФВ_а=(Д*К_зм*Т*ВГ)/О, де ФВ_а – фондовіддача активної частини; К – сер річ варт верстатів; Д – час роботи 1 обладнання в днях; К_зм – коеф змінності роботи обладнання; Т- -сер тривал зміни; ВГ – виробіток прод-ї за 1 машино-годину; О – сер варт одиниці обладнання. При розрах-ку вливу факторів способом ланцюгових підстановок спочатку змінюється знаменник, а потім послідовно кожний фактор чисельника.

Для того, щоб визначити, як фактори вплинули на рівень Фв основних вир-чих фондів, необх одержані рез-ти впливу факторів помножити на питому вагу активної частини фондів у загальній сумі основних вир-чих фонді.

Джерела інформації: форми №11-ОФ,№ 1-п, дані оперативного та статистич обліку.

*****Фондовіддача = Обсяг товарної про-дукції, тис. грн./ Середньорічна вар-тість основних вир. фондів, тис. грн.

Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік = Кількість годин, відпрацьованих усіма верста-тами за рік/ Кількість верстатів, од.

Випуск продукції на одиницю площі, грн/м3 = Обсяг товарної продукції, тис. грн./ Виробничі площі, м2

Середньорічний виробіток одного верстата, грн. = Обсяг товарної продукції, тис. гри./ Кількість верстатів, одиниць.

Середній виробіток за 1 верстато-годину, грн. = Обсяг товарної продукції, тис. грн./ Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік.

Коефіцієнт змінності = Кількість годин, відпрацьованих усіма верста-тами за рік./З них у першу зміну.