78. Облік нестач, лишків виробн з та розрахунків з відшкодування матер збитків.

Під час проведення інвентаризації на підприємстві може бути виявлена нестача виробничих запасів. У випадку, коли винна особа не встановлена і сума нестачі не перевищує суми нормативних витрат, то ця сума списується наступним чином.

Сума виявленої нестачі – Дт 91 „Загально виробничі витрати”. Після цього її слід списати або на витрати виробництва (рахунок 23), або на собівартість реалізованої продукції (рахунок 90).

Якщо сума постійних витрат в поточному періоді при нормальній потужності підприємства вища від суми постійних витрат, що була у попередньому звітному періоді, то нерозподілена сума нестачі списується:

Дт 90 Кт 91

В іншому випадку (сума постійних витрат у поточному періоді не перевищує суму, яка була у попередньому звітному періоді) сума нестачі розподіляється між видами запасів, щодо яких існує нестача, і списується:

Дт 23 Кт 91

Коли виявлена нестача перевищує встановлені на підприємстві норми допустимих витрат і винна особа не встановлена, то суму нестачі слід відобразити в інших операційних витратах 9рахунок 947). Одночасно ця сума зазначається на позабалансовому рахунку 072.

При виявленні винної особи слід відобразити суму недоїмки по Дт 375 „Розрахунки за відшкодування завданих збитків”, одночасно списуючи цю суму з позабалансового рахунку.

Суму нестачі було утримано із заробітної плати комірника згідно з його письмової заявою.

Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженою постановою КМУ від 22.01.96р. №116. Згідно з цим порядком розрахунок здійснюється за такою формулою:

Рз = [(Бв – А)*Іінф. + ПДВ + АЗ]*2,

Де Рз – розмір збитків та нестач,

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей,

А – амортизаційні відрахування, Іінф – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мвнстатом індексів інфляції, ПДВ – розмір податку на додану вартість,

АЗ – розмір акцизного збору.

а) списання недостачі запасів вмежах норм

б) списання недостачі запасів понад норми

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками виробничих запасів з даними бухгалтерського обліку врегульовуються на підприємстві в наступному порядку:

виробничі запаси, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню іта зарахуванню відповідно на збільшення доходів підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

нестача виробничих запасів в межах норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими розраховується розмір шкоди від крадіжок недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

втрати і недостачі понад норми природних втрат виробничих запасів у випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, відносяться на зменшення результату основної діяльності підприємства.

Визначення розмірів збитків від нестачі виробничих запасів врегульовано Постановою Кабміну України №116 від 22.01.1996р. „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”.

Оприбутковано лишки виробничих запасів, виявлених в процесі інвентаризації	20, 21, 22, 25	719
Виявлені лишки виробничих запасів віднесено на фінансові результати	719	791
Відображено нестачі і витрати від псування цінностей, виявлені в процесі інвентаризації	947	20, 21, 22, 25
Суму нестач і втрат від псування цінностей віднесено на фінансові результати	791	947
Нарахована сума до оплати, яка підлягає відшкодуванню матеріально відповідальною особою	375	719
Відображено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету	719	64
Різницю між сумою відшкодування і ПДВ віднесено на фінансові результати	719	791
Сплачено суму відшкодування матеріально відповідальною особою	30, 31	375

А)Списано облікову вартість запчастин, яких не вистачає	91	207
Списання податкового кредиту	91	641
Б)Списано облікову вартість запчастин, яких не вистачає	947	207
Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового кредиту запчастин, яких не вистачає	949	641
Списана недостача на фінансовий результат	791	947
Списання податкового кредиту на фінансовий результат	791	949
Відображено в забалансовому обліку невідшкодовані нестачі	072	-
Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування шкоди	375	716
Списано із забалансового обліку суму нестачі	-	072
Відображено утримання суми відшкодування шкоди із заробітної плати винної особи	661	375
Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету	716	641
Сплачено суму ПДВ до бюджету	641	311
Відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат	716	791

79. Порядок проведення переоцінки З та подання інформації про З у фін звіт.

Інформація про З в кінці кожного звітного періоду подається в фін звіт № 1 „Баланс”. Дані про З беруться з бухгалтер записів, що підтверджені відповідними правовими док-тами. Статті балансу п-ва мають відповідати залишкам на аналітичних рахунках Головної книги на кін звіт періоду.

Дані про З заносять в актив балансу у 2 розділ „Оборот активи”. У статті Виробн З показується варт запасів сировини, осн і допоміж матеріалів, палива, покупних напівфабр і комплектув виробв, запчастин, тари, будматер, та ін матер, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу

81. Аналіз забезпеченості під-ва матеріальними ресурсами. Згідно П(С)БО 9 «Запаси» матеріальними ресурсами (МР) є сировина., основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, щоо призначені для вир-ва прод-ї, виконання робіт, надання послуг, обслуговування вир-ва, та адміністративних потребю. І наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи під-ва.

Аналіз забезпеченості вир-ва МР взагалі:

1. аналіз забезпеченості потреби під-ва джерелами покриття.

2.Аналіз обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на МР: а) оцін-ся та перевіряються залишки матеріалів на початок та кінець планового пер-ду з урах-ням нормативного запасу та прогнозованих обсягів вир-ва на майбутній пер-д; б) визнач-ся рівень забезпеченості під-ва наявними мат запасами для подальшого планування обсягу замовлення та орг-ї контролю за їх витрачанням.

Забезпеченість МР визначається у днях та розрах-ся за ф-лою: Зⁿ = Oⁿ / Cⁿ, де Зⁿ – забезпеченість n-видом матеріалу в днях; Oⁿ – фактичний обсяг запасу n-виду матеріалу (у натуральних вимірниках); Cⁿ – середнє добове споживання n-матеріалу (у натуральних вимірниках).

Аналіз забезпеченості під-ва МР оформлюється у вигляді таблиці у розрізі видів матеріалів. У процесі аналізу забезпеченості перевір-ся відповідність фактичного розміру запасів плановій потребі. Визначається надлишок (+) чи незабезпеченість (-) у днях = Забезпеченість – Інтервал поставки. Виявляються причини відхилень та розробляються заходи щодо їх усунення.

Джерела ін форм-ї: планові обсяги запасів та надходження (портфель замовлень), всі дані док-тів складського, синтетичного й оперативного обліку.

Чумач, 409-410.

82. Аналіз потреби під-ва в матеріальних ресурсах і рівня виробничих запасів. Згідно П(С)БО 9 «Запаси» матеріальними ресурсами (МР) є сировина., основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, щоо призначені для вир-ва прод-ї, виконання робіт, надання послуг, обслуговування вир-ва, та адміністративних потребю. І наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи під-ва.

Нормативно-правове регулювання: З-н Укр. «Про б/о та фін звітн», П(С)БО 9 «Запаси».

Методика розрах-ку потреби під-ва в мат рес-х передбачає застос-ня витрат матеріалів (у натуральних вимірниках), а також розрах-ку мінімального рівня запасу.

Заг потреба під-ва в мат ресерсах (МР) розрах-ся в натуральних показниках у розрізі їх видів, необхідних для виготовлення видів про-ї та у розрізі видів д-ті за формулою: , де Нⁿ – заг потреба під-ва в n-виді матеріалу; Нⁿ - норма витрат n-матеріалу з всіма видами прод-ї та видами д-ті; Нⁿ_з – норма запасу n-матеріалу на складі, який необхідно мати для забезпечення ритмічної роботи під-ва; i – вид прод-ї, на виготовлення якої витрач-ся матеріал; к – вид д-ті під-ва, а саме: вир-во прод-ї, приріст НЗВ, дослідні роботи , ремонтні потреби, утворення нормативних залишків на кін пер-ду.

Заг потреба в матеріалі береться за показник планової потреби. Розрахувавши потребу в МР, необх проаналізувати забезпеченість потреби джерелами покриття. Такий аналіз забезпечує ритмічну роботу під-ва та його структурн6их підрозділів.

Джерела інформації: норми витрат матеріалів, технічна і технологічна док-ція.

Чумач, с 406, 408-409.

83. Фактори, що впливають на рівень складських запасів під-ва. Певна неритмічність, а також недопостачанням можуть бути цілком або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів (СЗ) матеріалів.

У процесі аналізу дається оцінка заг величини СЗ, динаміці їх залишків, комплектності, наявності і непотрібних і зіпсованих матеріалів і сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, розраховані по групах і окремих видах матеріалів. Нормативи мають не тільки грош вираз, а й натуральний (днів запасу).

Осн причини відхилень від нормативів: *зміна суми вступних СЗ для вир-ва, *відхилення, пов’язані з надходженням рес-в на під-во, *зміна обсягів випуску прод-ї, *зміна норм затрат рес-в на вир-во окремих видів прд-ї, *асортиментно-структурні зрушення увир-ві, *недоліки у план-ні, обліку та зберігання сировини і матеріалів, *прорахунки при обчислення самих нормативів тощо.

Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня СЗ, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації наднормативних запасів.

Джерела інформації: *планові обсяги запасів та обсяги надходжень; *дані док-тів складського обліку, *дані звітності про матеріальні витрати на вир-во, віднесені на СВ товарної прод-ї; *нормативно-довідкові дані: З-н «Про б/о та фін звітність», П(С)БО 9 «Запаси», технічна й технологічна док-ція.

Іваненко, с 134, Чумач, с 406.

84. Аналіз викор-ня матеріальних ресурсів і оцінка матеріаломісткості прод-ї. Для аналізу ефективності викор-ня мат. ресурсів існує певна система техніко-ек. показників. Ці показники є диференційованими залежно від особливостей вир-ва та окремих видів предметів праці. У заг. випадку всі ці показники відображають рівень та суму мат. витрат, а не суму мат. ресурсів.

Для оцінки ефективності викор-ня мат. ресурсів необхідно також розраховувати такі показ­ники:

• швидкість обороту мат. запасів: , де То – шв-ь обо-роту мат. запасів, у днях; - розмір запасуn-виду матеріалу на початок періоду (у грош. виразі); - розмір запасуn -виду матеріалу на кінець періоду (у грош. виразі); - середнє добове споживання «-матеріалу, грн.

• оборотність мат. запасів: .

• термін збер-я запасів: , де Тз - термін зберігання мат. запасів, днів; Т - тривалість періоду, днів.

Завданням аналізу є пошук джерел економії цих ресурсів і зни-ження матеріаломісткості продукції.

Матеріаломісткість продукції відо-бражає рівень мат. витрат (без амор-тизації) на кожну гривню товарної продукції: , де К - обсяг випуску продукції; Н"- норма витрачання n-матеріалу на 1 продук-ції; Ц" - ціна од. n-виду матеріалу за період; Цт - відпускна ціна 1 прод-ції.

Матеріаловіддача продукції (зво-ротний показник до матер-сті) хар-є вихід продукції з кожної гривні витрачених мат. ресурсів: .

1 факторна модель (1) передбачає встановлення причинно-наслідкового зв'язку між матер-стю продукції та факторами, що впливають на її зміну. Розрахунок нормативної матер-сті пе-редбачає викор-ня планових показни-ків: (1). Тобто, матер-сть залежить від суми мат. вит-рат і обсягу товарної продукції. Зміна суми мат. витрат є наслідком дії та-ких причин, як зміна обсягу вир. про-дукції та її структури (К), зміна норм витрачання матеріалів на од. продук-ції (Р"), а також зміна ціни од. матері-алу (Ц"). У свою чергу, зміна обсягу товарної продукції залежить від кіль-кості од. вир. продукції, її структури (К) та рівня відпускних цін (Цт). От-же, на зміну матер-сті може вплинути кожний з факторів чи їх сукупність.

Факторна модель, яка відображає причинно-наслідковий зв'язок між су-мою мат. витрат та факторами, які на неї впливають, матиме вигляд: , де М - сума мат. витрат; Н" - норма витрачання матеріалів на виріб; Ц" - ціна матеріалів, грн.

Для підрахунку впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції буду-ють таку факторну модель: , деV - обсяг випуску продукції, грн.; М - витрати мат. ресурсів на вир-во продукції; Мв – матеріаловіддача (чи вихід продукції з 1 матеріалу).

Джерела ін форм-ї: дані звітності про мат витрати на вир-во, віднесені на СВ товарної прод-ї.