22. Ек. Сутність фінансової і операційної оренди.

Оренда – це угода, згідно з якою орендар набуває право користування активом за плату протягом узгодженого з орендодавцем строку. Оренда поділяється на фінансову та операційну. Фінансова оренда – це оренда, що предбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов”язаних з правом користування і володіння активом. Для цього необхідна наявність хоча б однієї з таких ознак: 1)орендар набуває право власності на орендований актив після закінчення строку оренди; 2)орендар має можливість та намір придбати об”єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання; 3)строк оренди становить більшу частину строку корисного використання об”єкту оренди; 4)теперішня вартість мінімальних орендних платежів дорівнює або перевищує справедливу вартість оренди.

У всіх інших випадках, коли ризики та вигоди не передаються орендарю оренда є операційною.

На початку строку оренди орендар відображає в обліку одержані у фінансову оренду активи і пов”язані з ними зобов”язання за анйменшою з оцінок: за справедливою вартістю майна або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі – це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди, збільшені на суму його гарантованої ліквідаційної вартості. Гарантована ліквідаційна вартість (для орендодавця)- це частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїми фін. можливостями відповідати по гарантії.

23. Документальне оформлення та облік операцій з фінансової (лізингу) та операційної оренди в орендаря.

Орендар відображає б/о отриманий у фінансову оренду об”єкт одночасно як актив і обов”язково за найменшою на початку строку оренди з оцінок: справедливою вартістю майна або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі – це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди, збільшені на суму його гарантованої ліквідаційної вартості. Гарантована ліквідаційна вартість (для орендаря)- це частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов”язаною з ним стороною. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і вартістю об”єкта оренди (за якою він був відображений в обліку орендаря) на початку строку складає фінансові витрати орендаря і відображається в обліку і звітності лише у сумі, що відноситься до звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки процента на залишок зобов”язань на початок звітного періоду. Такі систематичні платежі з фін. оренди наз. анюїтетом оба довгостроковою фін. рентою. Теперішня вартість анюїтету – це грошова оцінка майбутніх надходжень або платежів, що здійснюються у рівні проміжки часу протягом визначеного періоду. Відповідно до орендної ставки відсотка сума мінімальних орендних платежів і гарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об”єкту на початку строку. У тих випадках, коли ставку відсотка визначити неможливо, орендар повинен застосувати ставку відсотка за можливі позики орендатора.

Витрати орендаря на поліпшення об”єкта фін.оренди (що призводить до збільшення майбутніх ек. вигод) відображаються як капітальні інвестиції і включаються до вартості об”єкту фін.оренди.